Головна

Врпрос 16. Охорона праці неповнолітніх

  1.  I. Виробничі умови праці
  2.  II. Раціональний режим праці
  3.  III. Органи нагляду за станом охорони праці
  4.  III. Створення оптимальних умов праці на робочому місці
  5.  V1: Трудові ресурси підприємства. Нормування і оплата праці
  6.  А. Види ринку праці
  7.  А. Як конкуренція проявляється на ринку праці

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством. Важливим винятком із загальних правил регулювання праці є заборона використовувати неповнолітніх на важких роботах і з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземні роботах.

Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р №46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 р за №176 / 385). Цей перелік поширюється як на підземні, так і інші роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Професійна підготовка молоді на виробництві за професіями, зазначеними в цьому Переліку, допускається за умови досягнення особами 18-панцерні віку на момент завершення навчання.

При проходженні виробничої практики (виробничого навчання) особи, що не досягли 18-річного віку і навчаються в професійно-навчальному закладі, можуть перебувати на виробництвах і роботах, зазначених у Переліку, не більше 4 год. В день за умови суворого дотримання на цих виробництвах і роботах діючих правил і норм з охорони праці.

Перенесення і переміщення важких речей неповнолітніми як чоловічої, так і жіночої статі в межах зазначених норм допускається лише в тих випадках, якщо це пов'язано з виконанням ними постійної роботи і займає не більше як третини їх робочого часу.

Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років встановлено такі граничні норми:

перенос важких речей: для неповнолітніх чоловічої статі - 16,4 кг, жіночої статі - 10,25 кг;

-переміщення важких речей у вагонетках по рейках: для неповнолітніх чоловічої статі - 492 кг, жіночого - 328 кг;

-переміщення важких речей на одноколісний візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 49,2 кг. Неповнолітні жіночої статі у віці до 18 років до переміщення важких речей на візках не допускаються. Переміщення тяжелихих речей на одноколісний візках допускається лише по дошках, при цьому граничний підйом не повинен перевищувати 0,02;

-переміщення важких речей на двоколісних ручних візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 114,8 кг по рівній підлозі і 57,4 кг - по нерівному грунту або бруківці. При цьому граничний підйом не може перевищувати 0,01. Неповнолітні жіночої статі у віці до 18 років до переміщення важких речей на двоколісних ручних візках не допускаються;

-переміщення важких речей на трьох- і чотириколісних візках: для неповнолітніх чоловічої статі - 82 кг, жіночого - 57,4 кг. При цьому переміщення важких речей допускається лише по рівній підлозі - асфальтової, дерев'яної, плиткової та т. П - при граничному підйомі не більше 0,02.

Законодавство України забороняє залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Тривалість робочого дня для неповнолітніх працівників становить: у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, від 15 до 16 років, а також учнів у віці від 14 до 15 років, які працюють в період канікул, - 24 години на тиждень.

Неповнолітні приймаються на роботу, як правило, після досягнення 16 років. За згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

Щорічна відпустка неповнолітнім працівникам надається тривалістю один календарний місяць. До щорічних і додаткових відпусток не включаються відпустки, які надаються у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з вагітністю та пологами.

З метою охорони здоров'я неповнолітніх норми виробітку встановлюються для них виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорціонально скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років (ст. 193 КЗпП України). Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Питання 16. Хто здійснять Управління, нагляд і контроль за охороною праці

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

Державний департамент України з нагляду за охороною праці;

Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

Місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів.

 Кабінет Міністрів України є вищим державним органом, який здійснює державне управління охороною праці в країні. Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, затверджує Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних та галузевих міністерств щодо охорони праці та визначає порядок створення і використання фондів охорони праці. Для реалізації системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів створено Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

 Державний департамент України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) безпосередньо реалізує державну політику щодо охорони праці та здійснює комплексне управління охороною праці в країні;

-розробляє і контролює виконання національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

координують роботу міністерств та інших органів державної виконавчої влади, місцевої адміністрації та об'єднань підприємства в галузі охорони праці:

-обрабативает і переглядає спільно з іншими органами систему показників обліку охорони праці;

-Приймає участь в міжнародному співробітництві і поширює світовий досвід у галузі охорони праці, а також виконує ряд інших робіт.

Рішення Держнаглядохоронпраці є обов'язковим для виконання всіма міністерствами, іншими органами державної влади та підприємствами.

 Міністерство праці та соціальної політики України здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за якістю і своєчасністю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці, бере участь в розробці нормативних актів.

Міністерство охорони здоров'я України розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідливих факторів на робочих місцях і в межах робочої зони підприємств, розробляє санітарні норми відповідно до нормативів і методики визначення показників шкідливих факторів, проводить контроль виконання вимог гігієни праці та виробничого середовища, розробляє методику проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці та оцінки тяжкості роботи і ін.

Місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів проводять роботу з охорони праці в межах підлеглої території і забезпечують реалізацію державної політики щодо охорони праці, формують міжгалузеві регіональні програми заходів з питань охорони праці, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів з охорони праці, створюють фонди охорони праці та ін. В цих органах створюються відповідні структурні підрозділи.

2.9.2. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці.

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці на підприємстві представлена ??на рис. 1.

Мал. 1. Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці на металургійному підприємстві.

Законодавством гарантується право громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Для можливості реалізації цих прав в Україні створена система органів, які здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Державний нагляд (рис. 2) за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

-Державний Департамент України з нагляду за охороною праці;

-Державний Комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

-органи Державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

-органи І установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Мал. 2 Схема державного нагляду.

Крім названих органів відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" нагляд за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці та захисту здоров'я і життя населення здійснюють також відповідні установи, установи, частини і підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Служби безпеки України. Всі ці органи діють незалежно один від одного, в межах своєї компетенції.

У складі Держнаглядохоронпраці створений на місцях ряд територіальних управлінь і підпорядкованих їм інспекцій, які діють за галузевим принципом або видами нагляду.

 




 Тема 3. Основи виробничої санітарії та гігієни праці |  Вопрос.1. Основні законодавчі акти. |  Вопрос.2 На яких принципах базується Державна політика в області ВІД. |  Питання 5. Назвіть основні терміни та визначення ВІД |  Питання 6. Режим праці і відпочинку. |  Питання 7. понаднормова робота. |  Питання 8. Основні і додаткові відпустки |  Питання 10. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. |  Питання 11. Які захворювання вважають професійні |  Питання 18 (триступеневий) контроль за охороною праці на виробництві |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати