Головна |
Емоції та переживання формують самооцінку та емоційно-оцінне ставлення, що виявляються:
v в породженні суб'єктивного ставлення людини до себе за критерієм позитивності/негативності;
v в усвідомленні цінності власної особистості та її ставлень для себе;
v в організації поведінки;
V в рівні прояву процесу самоусвідомлення.
Воля бере участь у саморегуляції особистості, втілює її в діях, поведінці та вчинках.
Спрямованість особистості
V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
v визначає: значимі відчуття, образи власного тіла, переживання та спонукання людини;
v міру стійкості та постійності власної особистості;
v значиму діяльність людини, на основі оцінки якої роблять висновки стосовно свого «Я»;
V напрям усвідомлення власного «Я», що ґрунтується на моральних принципах, якими керується людина, оцінюючи свою особистість.
Усі означені психічні явища взаємодіють між собою та сприяють формуванню самосвідомості, яка, за Р. М. Грановською, є вершиною розвитку вищих психічних функцій і забезпечує здатність людини усвідомлювати зовнішній світ, відокремлювати себе з нього, а також пізнавати, переживати свій внутрішній світ і певним чином ставитись до себе.
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ | Модуль 2. Становлення самосвідомості в онтогенезі | V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості. | V В основі внутрішньої діяльності особистості лежить прагнення до внутрішньої узгодженості та адаптації до себе. | V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси. | Зовнішні фактори формування Я-концепції | Загальні закономірності формування Я-концепції особистості в соціумі | Базовим зовнішнім фактором становлення та функціонування самосвідомості є соціальна ситуація розвитку | Фактори становлення та функціонування самосвідомості | V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого. |