Головна |
Функціональні можливості мережі визначаються тими послугами, які вона надає користувачеві. Для реалізації кожної з послуг мережі та доступу користувача до цієї послуги розробляється програмне забезпечення. Воно повинно бути орієнтованим на одночасне використання багатьма користувачами. В даний час набули поширення два основні варіанти побудови такого програмного забезпечення.
У першому варіанті мережеве програмне забезпечення орієнтоване на надання багатьом користувачам ресурсів деякого загальнодоступного головного комп'ютера мережі, званого файловим сервером(Файл-сервером). Ця назва походить від того, що основним ресурсом головного комп'ютера є файли. Це можуть бути файли, що містять програмні модулі або дані. Ємність дисків файлового сервера повинна бути більше, ніж на звичайному комп'ютері. У мережі може бути кілька файлових серверів. Мережеве програмне забезпечення, що керує ресурсами файлового сервера і надає до них доступ багатьом користувачам мережі, називається мережевою операційною системою.Її основна частина розміщується на файловому сервері; на робочих станціях встановлюється тільки невелика оболонка, яка виконує роль інтерфейсу між програмами, що звертаються за ресурсом, і файловим сервером.
Програмні системи дозволяють використовувати ресурси файлового сервера. Ці програмні системи можуть зберігатися на файловому сервері і застосовуватися всіма користувачами одночасно, але для виконання модулі цих програм у міру необхідності переносяться на комп'ютер користувача - робочу станцію,і там виконують роботу, для якої вони призначені. При цьому вся обробка даних, навіть якщо ні є загальним ресурсом і зберігаються на файловому сервері, виробляється на комп'ютері користувача.
У другому варіанті, який називається "Клієнт-сервер",програмне забезпечення орієнтоване не тільки на колективне користування ресурсів, а й на їх обробку в місці розміщення ресурсу за запитами користувачів.
Програмні системи в цьому варіанті складаються з двох частин: програмного забезпечення сервера і програмного забезпечення користувача-клієнта. Робота цих систем організується так: програми-клієнти виконуються на комп'ютері користувача і посилають запити до програми-сервера, яка працює на комп'ютері загального доступу. Основна обробка даних проводиться потужним сервером, а на комп'ютер користувача посилаються тільки результати виконання запиту. Так, наприклад, сервер баз даних використовується в потужних СУБД, таких, як Microsoft SQL Server, Oracle та інших, які працюють з розподіленими базами даних. Сервери баз даних розраховані на роботу з великими обсягами даних (десятки Гбайт і більше) і велике число користувачів і забезпечують при цьому високу продуктивність, надійність і захищеність. У додатках глобальних мереж варіант "клієнт-сервер" є основним. Широко відомі WEB-сервери, що забезпечують зберігання і обробку гіпертекстових сторінок, РТР-сервери (комп'ютери, на яких міститися файли, призначені для відкритого доступу), сервери електронної пошти і безліч інших. Клієнтські програми їх дозволяють сформулювати запит на отримання послуги з боку цих серверів і прийняти від них відповідь.
Будь-який комп'ютер мережі, що має розділяється ресурс, може називатися сервером. Комп'ютер з розділяються модемом, до якого мають доступ користувачі з інших комп'ютерів, - це модемний,або комунікаційний сервер.
Центросоюз РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ | Поняття інформаційних технологій | Інформаційні ресурси | Інформаційні продукти і послуги | Ринок інформаційних продуктів і послуг | Актуальність впровадження нових інформаційних технологій | Поняття інформаційного суспільства | Роль інформатизації в розвитку суспільства | інформаційна культура | Розвиток інформаційних технологій |