На головну

ЛЕКЦІЯ 2. Тема 2. Витоки української культури

  1. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  2. Бактеріологічний метод дослідження. Етапи виділення чистої культури бактерій ті її ідентифікації
  3. Боротьба за возз»єднання Української держави (червень 1663- вересень 1676 р.) Внутрішня і зовнішня політика гетьманів П. Дорошенка, Д. Многогрішного.
  4. Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в ХVI - першій половині ХVII ст.
  5. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б. Хмельницького.
  6. Вплив православ'я на розвиток підприємницької діяльності. Основні риси господарської культури вітчизняних підприємців
  7. Держава і право в Україні доби Гетьманату - "Української держави" гетьмана П. Скоропадського

Мета заняття:

Навчальна: визначення джерела середньовічної культури східних слов'ян, характеристика ранніх форм культури на українських землях, з'ясування значення давньогрецьких міст-держав для розвитку української культури як європейської, показ історичного значення впровадження християнства, та наслідків впливу візантійської культури з її античною складовою на культуру українського народу.

Розвиваюча: розвиток пізнавальних інтересів, умінь аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, користуватися науковою термінологією, аналізувати, оцінювати, пояснювати.

Виховна: виховання наполегливості в здобутті знань із дисципліни, потреби у постійному культурному розвитку й моральному вдосконаленні, почуття причетності до культурних досягнень українського та інших народів, які мешкали на території України.

Опорні поняття: первисна культура, неоліт, енеоліт, синкретизм міфологічної свідомості, трипільська культура, кіммерійци, скіфо-сарматський культурний сімбіоз, звіриний стиль, поліс, політеїзм, слов'янський пантеон, двовірство, антропотеокосмізм, візантійська культура, православ'я, монотеїзм.

ПЛАН

1. Ранні форми культури на українських землях.

а/ трипільська культура, б/кимерійська, скифська та сарматська культури, в/ культура стародавніх слов'ян-праукраїнців.

2. Античні міста-держави Північного Причорномор'я та їх культурний внесок. Значення античної спадщини в духовному розвитку європейського культурно-історичного регіону.

3. Візантія та її культурний вплив.

А) Християнство - світоглядна основа візантійської культури.

Б) Світове значення візантійської культурної спадщини та її вплив на культуру Київської Русі.

На території України близько 8 тис. років тому почався й тривав до 3 тисяч. до н. Е. новокам'яний вік (неоліт). У цей період первісні люди перейшли від збиральної форми господарської діяльності до відтворюючих - мотижного землеробства і скотарства. Першими землеробськими племенами на території України вважаються племена трипільської культури (4-3 тисячоліття до н. Е.). Вперше дослідив пам'ятки цієї культури Вікентій Хвойка у 1896 р. Сформувалася трипільська культура, ймовірно, шляхом злиття культур тих племен, що прибули зі Східного Середземномор'я та Балкан, із місцевими культурами. Сліди культури виявлено на теріторії, що охоплює всю Правобережну Україну, Румунію, Молдову та Польшу. Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь, жито, бобові, просо, коноплі, займалися скотарством. Для обробки землі використовували мотику. Полювали, рибалили. У гончарних печах виготовляли керамічний посуд, котрий прикрашали орнаментом. Користувалися домотканим одягом. Мали не менше 5 видів взуття, до 10 моделей жіночих зачісок. Міфологія трипільців включала Богиню-Матір, Бика, Змія. Осередком суспільства була сім'я.

Наприкінці ІІ тис. до н. е. південні українські землі населяли кіммерійці. Кіммерійці - найдавніший народ на українській землі, ім'я якого зберегла історія. Їх культурі притаманні табунне скотарство, високий рівень обробки бронзи й заліза. Зброя та кінське спорядження булим звичним атрибутом курганих поховань кіммерійців. Вірогідно, що центральної влади у кіммерійців не існувало. На чолі окремих племен стояли вожді. Одними з перших кіммерійці почали виплавляти залізо.

У УІІ ст. до н. е. на землі України мігрували скіфи. Територія розселення скифів - від Дону до Дунаю. Скіфи вели запеклу боротьбу з праслов'янськими племенами Лісостепу. За царя Атея у ІУ ст. до н. е. із зародкової форми державності у вигляді союзу племен Велика Скіфія перетворилася у класичну східну деспотичну монархію. Скіфське право закріплювало рабовласницький лад, захищало передусім інтереси царської сім'ї та родоплемінної знаті. Важливим джерелом пізнання скіфської культури стали кургани.

Сарматське завоювання прочорноморських степів розпочалося у ІІІ ст.. до н. е. сарматська кіннота вважалася непереможною. Головним предметом їхнього культу був меч. Жінки та дівчата теж вправно володіли зброєю. Сарматське суспільство було соціально розшарованим і воєнізованим. Політична влада зосереджувалася переважно в руках найагресивнішої частини воїнів. Серед занять переважало конярство, також займалися вівчарством, розводили велику рогату худобу. Доволі розвиненими були деревообробка, бронзове литво, обробка шкіри. Жінки займалися прядінням і ткацтвом.

Наприкінці І тис. до н. е. відбувся процес відокремлення двох гілок - східних і західних слов'ян. Половина відомих великих племінних об'єднань, які існували в УІ-УІІІ ст., пов'язана з територією сучасної України. Соціальна структура ранньослов'янського суспільства відображається в груповому або гніздовому принципі розташування селищ, коли структура забудови просторово пов'язувала певну кілкість споруд, засвідчуючи споріднені зв'язки між родичами великої патріархальної сім'ї - верві. Окрім жител, на поселеннях траплялися комори, стайні, ремісничі майстерні, погреби. У житлах віднайдені горщики, миски, кухлі, сковороди, диски. Господарською основою існування слов'ян було землеробство. Скотарство мало присадибний характер. Помітне місце в господарстві займали полювання, рибальство, збиральництво, бортництво. Розвивалися ремесла: залізо обробне, ювелірне, керамічне, виробництво жорен для ручних млинів, зброярство тощо. Основою культури будь-якого народу є мова. Можливо, що що вже за часів Київської Русі сформувався певний південно руський діалект, з якого виростала згодом українська мова. У основі світогляду східних слов' знаходилося язичництво. Світогляд поступово ускладнювався від родових культів та поклоніння силам природи (лісові, польові, водяні, русалки, домові, берегині, род, рожаниця) до появи антропоморфних богів (Сварог, Дажбог, Хорс, Велес, Стрибог, Симаргл, Мокош).

УІІІ ст. до н. е. - початок грецької колонізації Північного Причорномор'я. Істрія, Борисфеніда, Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей - рабовласницькі демократичні республіки. Вони мали свої ради та народне віче, а виконавча влада належала колегії архонтів або тиранам. Із колоній вивозили пшеницю, рибу, шкіру, сіль, хутор, мед, віск, будівельний ліс, продукцію тваринництва, рабів. Поліси мали розвинену економіку, карбували монету, виробляли багато предметів із золота, срібла, бронзи. Архітектура міст типова для античної Греції. Житлові будинки зводилися з каменю чи цегли. Інтер'єр розписували фрескою, підлогу - мозаїкою. Еллінська ера в Південній Україні справила великий вплив на культуру місцевих племен. У містах-державах діти більшості вільних громадян вчилися читати, писати, рахувати, засвоювали риторику, філософію, займалися музикою і спортом. Жителі колоній були постійними учасниками спортивних змагань, що рповодилися в афінах. Певна річ, не завжди їх стосунки з сусідніми народами були ворожими, і ті мали змогу багато що в них запозичити.

Однією з важливих причин вибору Володимиром саме грецького християнського обряду було підпорядкування вищих духовних осіб імператорській владі. Відомий український поет В. Стус вважав, що з прийняттям християнства на Русь прийшла деспотія візантійського православв'я, розвинувся комплекс лицемірства, виникла жіночність духу, зникла чітка структура державних установ.

Від Візантії східне слов'янство сприйняло нову ідею державності, яка означала нехтування правами особи, захоплення адміністративним опікунством на шкоду індивідуального почину, надто гордовита впевненість у своєму історичному месіанізмі, сліпу покірність авторитетам і переслідування будь-яких спроб аналізу помилок влади.

ЛЕКЦІЯ 3. Тема 3. Культура Київської Русі.(2 год.)

Мета заняття:

Навчальна: з'ясування значення хрещення Русі для подальшого розвитку української культури, з'ясувати особливості картини світу людини середньовічної культури на прикладі видатних пам'яток духовної спадщини нашого народу, визначити роль культури Київської Русі в історичній долі українського народу;

Розвиваюча: розвиток пізнавальних інтересів, умінь аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, користуватися науковою термінологією, аналізувати, оцінювати, пояснювати.

Виховна: виховання наполегливості в здобутті знань із дисципліни, потреби у постійному культурному розвитку й моральному вдосконаленні, почуття причетності до культурних досягнень наших пращурів.

Опорні поняття: теоцентризм, дуалізм, символізм, креаціонізм, фіналізм (есхатологія), провіденціалізм, агіографія, іконографічний канон. цезаропапізм, билини, глаголиця, етнос, язичництво, ідоли, графіті, християнство, Лавра, Оранта, «Руська правда», фреска, апокрифи, культ, громада, житіє, православ'я, літопис, зернь, скань, перегородчата емаль, скоморохи.

П Л А Н

1. Хрещення Русі та його значення у розвитку культури східних слов'ян.

2. Загальні риси картини світу середньовічного христианина-европейця та їх проява у пам ятках давньоруської духовної культури.

3. Архитектура, іконопис, живопис, література та літописання, прикладне мистецтво, фольклор.

4. Право і законодавство Київської Русі.

Культура Київської Русі утворює фундамент духовності українського народу. Своїм виникненням вона зобов'язана півторатисячорічній історії слов'янських народів, на протязі якої у східних слов'ян з'явилися засади аграрно-ремісницької цивілізації: міста, монументальна архітектура, писемність, законодавство, державність, феодальні виробничі відносини. Культура Київської Русі формувалася внаслідок не тільки її іманентного розвитку, але й під впливом оточуючих народів. Найбільш значний вплив до ХІІ ст. на формування культури Київської Русі зробила Візантія, найбільш могутня, високорозвинута культурна держава у Європі. Хрещення з'явилось для Русі своєрідною духовною революцією. Запровадження християнства на Русі та його позитивні наслідки для розвитку культури. Християнська релігія та церква як найважливіший чинник розвитку даньоруської (праукраїнської) культури.

У основі загальних рис картини світу середньовічного христианина-европейця знаходилися: теоцентризм (грец. Theos - Бог + лат. Centrum - центр кола) - спосіб світосприйняття, в основі якого лежить розуміння Бога, як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага; Дуалізм християнський - двоїстість, роздвоєність світу, світло і тьма, добро і зло, світ «горній» та «дольній»; Символ (від греч. "symbolon" - "знак") у християнському мистецтві сполучає два світу - бачимий та небачимий. Християнська художня культура наповнена символами. Приклади християнської символики у іконопису, храмі, літературі. Cпиритуализм (від латів. spiritualis - духовний) - цесвітогляд, що розглядає як основу дійсності дух. Духовність розглядається як абсолютний початок. Речове, тілесне не володіє дійсною цінністю і значущістю. Креаціонізм - віра в те, що світ, людина створені вищою, надприродною силою. Провіденціалізм(від лат. providentia «провидіння») - релігійна світоглядна позиція, згідно якої розвиток суспільства, джерела і рушії його просування та кінцева мета загалом визначаються таємними, зовнішніми у відношенні до історичного процесу силами - провидінням (Богом). Історичний процес розуміється як шлях до есхатологічного Царствія Божого. Фіналізм (від латін. finalis - кінцевий, такий, що є метою) - религ. вчення про рух миру від його початку до зумовленого зверху кінця. Ф. протилежний концепціям вічності миру або циклічності його розвитку. Ф. - наслідок креационизма, він родствен телеології і эсхатологии. Есхатологія(грец. ἔσχᾰτον, «кінець») - система поглядів і вірувань про кінець світу, а також про долю людства і Всесвіту після нього. Для християнства характерна концепція: «страшного суду».

Нова релігія відкрила широкі врата для проникнення на Русь писемності, освіченості, літератури, кам'яного зодчества, хорового співу та ін. Носії прийшлої культури, греки, відносно швидко розчинилися серед набувших освіченість верств слов'янського суспільства. Русь за історично короткий час зуміла переробити запозичене у Візантії, створивши майже у всіх жанрах духовного виробництва невмирущі зразки самобутньої творчості. Собор Св. Софії у Києві, іконопис Алімпія, "Слово про закон та благодать " мітрополіта Ілларіона, літописи, "Слово о полку Ігоревім" - пам'ятки культури, що не мають аналогів у культурі Візантії. Культура Київської Русі об'єднала різноплемінне слов'янське суспільство, створила прийнятні умови для формування етнічної свідомості східних слов'ян, в першу чергу українців, зробила важливий крок до рівноправного входження східних слов'ян до цивілізованого світу європейських народів. Пам'яткою давньоруської правової культури стала «Руська Правда» Ярослава Мудрого. "Руська Правда" як документ висвітлює процеси зміцнення Київської Русі, причини її занепаду, тобто дає уроки позитивного і негативного досвіду для врахування в сучасній розбудові національної державності України. Розвивалася освіта, наука (математика, хімія, астрономія, медицина), архітектура (культова, житлова), живопис (іконопис), мозаїка, фреска, музика, декоративно-прикладне мистецтво тощо. Значення культурної спадщини Київської Русі у розвитку української національної самосвідомості неоціненне.



  1   2   3   4   5   6   7   8   Наступна

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ | ЛЕКЦІЯ 5. Тема 5. Українська культура другої половини ХУІІ-ХУІІІ ст. Козацька доба. | ЛЕКЦІЯ 7. Тема 7.1. уКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В першій половині ХХ СТОЛІТТя. | ЛЕКЦІЯ 8. Тема 7.2. уКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В другій половині ХХ СТОЛІТТя. | ЛЕКЦІЯ 9. Тема 8. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати