Головна

 1 сторінка

  1.  1 сторінка
  2.  1 сторінка
  3.  1 сторінка
  4.  1 сторінка
  5.  1 сторінка
  6.  1 сторінка

Методичні рекомендації до НСФО 2 мають на меті визначення витрат, які не включаються до собівартості товарно-матеріальних запасів і визнаних витратами періоду.

При цьому слід врахувати, що ці витрати не відносяться на залишки товарно-матеріальних запасів, а списуються на зменшення підсумкового доходу підприємства в тому звітному періоді, в якому вони зроблені, і не переносяться на наступні періоди в залишках нереалізованої продукції і незавершеного виробництва.

Облік цих витрат ведеться на активному рахунку 7210 «Адміністративні витрати», на якому операції з обліку управлінських і господарських витрат не пов'язані з виробничим процесом.

На даному рахунку відображаються такі статті витрат:

· Оплата праці працівників, що відносяться до адміністративного персоналу;

· Оплата праці персоналу, зайнятого в обслуговуючих виробництвах і господарствах;

· Нарахування суми резерву по сумнівним вимогам;

· Матеріально-технічне та транспортне обслуговування, в т.ч. утримання легкового транспорту (запасні частини, ПММ), виплата компенсації за використання легкового транспорту в службових цілях;

· Витрати на утримання технічних засобів управління, вузлів зв'язку та інших технічних засобів управління, що не відносяться до виробництва, наприклад знос основних засобів загальногосподарського призначення, витрати на утримання та поточний ремонт будівель;

· Витрати на підготовчі роботи у видобувних галузях, якщо вони не належать до капітальних витрат і не капіталізуються в якості основних фондів;

· Витрати по створенню та вдосконаленню систем і засобів адміністративного управління;

· Податки, збори;

· Оплата послуг банку;

· комунальні послуги;

· Охорона працівників;

· Навчання, підвищення кваліфікації;

· Оплата аyдіторскіх і консалтингових послуг;

· судові витрати;

· Визнані штрафи, пені, неустойки та інші види штрафних санкцій за порушення умов господарських договорів;

· Канцелярські, типографські, поштово-телеграфні та телефонні витрати;

· Збитки від розкрадань, псування, втрати;

· Відрядження адміністративного персоналу;

· Оплата в разі тимчасової непрацездатності до середнього заробітку;

· представницькі витрати;

· Ряд інших витрат.

Мета освоєння студентами основ бухгалтерського обліку, в області обліку короткострокових і довгострокових зобов'язань. Отримання навичок і техніки його ведення в організаціях відповідно до діючих стандартів, принципів бухгалтерського обліку, нормативно-правовими документами.

питання:

4. Поняття і класифікація зобов'язань

5. Облік фінансових зобов'язань

6. Облік зобов'язань по податках

7. Облік кредиторської заборгованості

8. Облік інших зобов'язань

9. Облік робочого часу. Форми і системи оплати праці

10. Відрахування із заробітної плати

11. Порядок нарахування допомоги за час непрацездатності та облік відпусток

Ключові поняття: зобов'язання, фінансові зобов'язання, зобов'язання по податках, заробітна плата, форми і види оплати праці, допомога по тимчасовій непрацездатності.

11.1 Зобов'язання - це обов'язок чи обов'язок особи (боржника) вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше, або утриматися від певної дії, а кредитор має право тpeбовать від боржника виконання його обов'язку. зобов'язання - Існуюча заборгованість суб'єкта, що виникає з подій минулих періодів, врегулювання якої призведе до відтоку ресурсів (грошових коштів), що містять економічну вигоду.

Cyммa зобов'язання вимірюється як поточна вартість всіх майбутніх грошових виплат. Зобов'язання включає в себе основну суму боргу та відсоток.

Врегулювання зобов'язання здійснюється наступними способами:

· Виплатою грошових коштів;

· Передачею активів;

· Наданням послуг;

· Заміною одного зобов'язання іншим;

· Перекладом зобов'язання в капітал.

Зобов'язання класифікуються на поточні (короткострокова кредиторська заборгованість, яка повинна бути погашена в умовах операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу) і довгострокові (терміном оплати більше року).

У бухгалтерському обліку виділяють:

11. фінансове зобов'язання - Це обумовлене договором зобов'язання: надати грошові кошти або інший фінансовий актив іншій організації; обмінятися фінансовими інструментами з іншою організацією на потенційно невигідних умовах. Порядок бухгалтерського обліку кредитів і позик, а також витрат по їх обслуговуванню регулюється МСБО 23 «Витрати на позики».

Позики надаються банками, що мають офіційний статус, кредитоспроможним організаціям на комерційній договірній основі, на умовах терміновості, платності і зворотності. Позика банку - це договір, за яким банк зобов'язується надати або виділити клієнту суму на певний термін зі сплатою вознaгpажденія. Позика від позабанківських установ - договір, за яким одна сторона - «позикодавець» - надає іншій стороні - «позичальнику» - гроші або матеріальні запаси в борг на певний період на умовах повернення.

Всі питання, пов'язані з видачею та погашенням позик і кредитів, регулюються законодавством РК і правилами банків. Найбільш типовою і переважної є грошова форма кредиту, оскільки гроші - загальний еквівалент при обміні товарних вартостей, універсальний засіб обігу та платежу. Дана форма кредиту активно використовується як всередині країни, так і в зовнішньому економічному обороті. Найбільш поширена банківська форма кредиту.

Бухгалтерський облік кредитів і позик ведеться на рахунках 3010 Короткострокові банківські позики, 3020 Короткострокові, позики отримані, 4010 Довгострокові банківські позики, 4020 Довгострокові отримані позики. Рахунки 3010, 3020 призначені для узагальнення інформації про стан короткострокових кредитів і позик, отриманих організацією; рахунки 4010, 4020 - для узагальнення інформації про довгострокові кредити і позики.

Зазвичай короткострокові кредити і позики надаються для закупівлі різних ТМЦ, довгострокові - з метою здійснення довгострокових інвестицій: для придбання основних засобів, будівництва, розширення виробництва і т.д.

Заборгованість організації за отриманими банківськими кредитами і позиками може бути: короткостроковій (Термін погашення відповідно до договору не перевищує 12 місяців) і довгостроковій (Термін погашення за умовами договору перевищує 12 місяців). Короткострокова і довгострокова заборгованість ділиться на строкову и прострочену. Поки термін погашення заборгованості за умовами договору не настав або продовжений (пролонгований), заборгованість є терміновою, а простроченої є заборгованість з вичерпаним терміном погашення (на наступний день після того, як її потрібно було погасити).

Позикові кошти можуть бути надані в тенге, іноземній валюті або в умовних грошових одиницях. Заборгованість за отриманими кредитами і позиками визначається сумою фактично отриманих грошових коштів.

Отримання кредитів і позик відображається записом на рахунках:

Д-т рах. 1010, 1030 К-т рах. 3010, 3020, 4010, 4020.

Оскільки отримання грошових коштів за договором позики не пов'язано з розрахунками за товари (роботи, послуги), їх сума у ??організації позичальника не обкладається ПДВ.

За заявою позичальника кредити і позики можуть бути спрямовані на погашення кредиторської заборгованості без зарахування на рахунки організації, в цьому випадку оформляється запис на рахунках:

Д-т 3310, 4110 К-т рах. 3010, 3020, 4010, 4020.

Якщо за договором позики отримано майно, наприклад, у вигляді матеріалів, товарів, проводиться запис на рахунках:

Д-т рах. 1310, 1330 - К-т рах. 3010, 3020, 4010, 4020.

Якщо кредит або позику забезпечується заставою, то закладені ТМЦ та інше майно організація враховує на позабалансовому рахунку «Забезпечення зобов'язань і платежів видані». Позичальник може переводити довгострокову заборгованість в короткострокову, і навпаки, якщо це передбачено обліковою політикою позичальника. В цьому випадку виробляються записи на рахунках:

Д-т рах. 4010, 4020 - К-т рах. 3010, 3020 якщо до повернення основної суми боргу залишається 365 днів,

або

Д-т рах. 3010, 3020 - К-т рах. 4010, 4020 - при пролонгації договору.

Непогашена заборгованість повинна бути переведена в прострочену на наступний день після того, як її слід було погасити згідно з договором. Для обліку прострочених кредитів і позик до рахунків 3010, 3020, 4010, 4020 необхідно відкрити субрахунок «Прострочена заборгованість»:

Повернення кредиту або позики відображається записами:

Д-т рах. 3010, 3020, 4010, 4020 - К-т рах. 1010, 1030 на суму грошових коштів за кредитним договором або договором позики і відсотків по ним, перерахованих в погашення банком;

Д-т рах. 3010, 3020, 4010, 4020 - К-т рах. 1310, 1320, 1330 - на повернуті ТМЦ, отримані раніше за договором позики.

Всі витрати, пов'язані з отриманням і використанням кредитів і позик, можна розділити на чотири види:

1) відсотки, які слід сплатити кредиторам і кредиторам;

2) відсотки (або дисконт) за належними до оплати векселями та облігаціями;

3) додаткові витрати, що виникли в зв'язку з отриманням кредитів і позик, випуском і розміщенням позикових зобов'язань;

4) курсові і сумові різниці, що виникли при погашенні кредитів і позик в іноземній валюті або умовних грошових одиницях.

Відсотки за користування кредитами і позиками нараховуються щомісяця з моменту зарахування грошових коштів на рахунок організації відповідно до порядку, встановленого договором. Витрати за отриманими кредитами і позиками визнаються в обліку витратами того періоду, в якому вони проведені, за винятком їх частини, яка підлягає відображенню в вартості інвестиційного активу. Відсотки за кредитами і позиками враховуються в складі операційних витрат незалежно від їх фактичної оплати (погашення). У бухгалтерської звітності заборгованість за отриманими кредитами і позиками відображається в обліку відсотків, належних до сплати на кінець звітного періоду відповідно до умов договорів.

На суму пpічітающіхся відсотків за отриманими кредитами і позиками, враховуються у складі операційних витрат, проводиться запис за рахунками:

Д-т рах. 7310 «Витрати з винагород» - К-т рах. 3380 «Короткострокові винагороди до виплати», 4160 «Довгострокові винагороди до виплати»

Відсотки нараховуються одним з чотирьох способів: за формулою простих відсотків, за формулою складних відсотків, з використанням фіксованої процентної ставки, плаваючої процентної ставки, відповідно до умов договору.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій за кредитами, отриманими в іноземній валюті, аналогічний порядку відображення операцій по тенгових кредитами. Але при цьому необхідно відобразити в обліку курсові різниці, що виникають за операціями, пов'язаними з погашенням кредиторської заборгованості (банківського кредиту), вираженої в іноземній валюті, якщо курс Національного Банку на дату розрахунку відрізняється від його курсу на дату прийняття кредиторської заборгованості до обліку або від курсу на дату складання бухгалтерської звітності.

Курсові різниці за відсотками по кредитах, наданим у валюті, враховуються в складі витрат по кредитах. Заборгованість по виплаті відсотків необхідно перерахувати в тенге за курсом НБ РК на дату їх нарахування. Курсові різниці по кредитах в цілях бухгалтерського обліку відносяться на фінансові результати організації в складі позареалізаційних доходів або витрат, а курсові різниці за відсотками враховуються в складі операційних витрат:

Договір позики може бути укладений з умовою, що сума позики підлягає поверненню в тенге, в розмірі, еквівалентному певній сумі в іноземній валюті або в умовних грошових одиницях. У цих випадках в обліку сторін виникають позитивні і негативні сумові різниці, що враховуються в складі позареалізаційних доходів або витрат організації. Організація може залучати позикові кошти і шляхом видачі векселів або випуску і продажу облігацій. В забезпечення договору позики позичальник може видати вексель. Векселедавець відображає суму, зазначену у векселі, як кредиторської заборгованості. Якщо договором передбачено нарахування відсотків на суму, зазначену у векселі, така заборгованість відображається з урахуванням належних до сплати на кінець звітного періоду відсотків. Сума відсотків (дисконту) враховується в складі операційних витрат. Під дисконтом розуміється різниця між сумою, яка вказана у векселі, і коштами, отриманими при розміщенні векселя. Для щомісячного відображення суми відсотків (дисконту) в якості витрат на позики позичальник може враховувати їх попередньо на рахунку 1620 «Витрати майбутніх періодів», що дозволить списувати витрати рівномірно. Сума векселя, виданого в забезпечення зобов'язань за договором позики, враховується на позабалансовому рахунку «Забезпечення зобов'язань і платежів видані».

Розрахунки за операціями обліку (дисконту) векселів та інших боргових зобов'язань в залежності від термінів погашення заборгованості враховуються на окремому субрахунку до рахунків 3010, 3020, 4010, 4020

Аналітичний облік дисконтованих векселів організація веде з кредитних організацій, що здійснюють облік (дисконт) векселів чи інших боргових зобов'язань, векселедателям і окремим векселями.

Довгострокові і короткострокові позики, залучені шляхом випуску і розміщення облігацій, обліковуються на рахунках 3010, 3020, 4010, 4020 відокремлено. Емітенту рекомендовано відображати номінальну вартість випущених і проданих облігацій в якості кредиторської заборгованості. При нарахуванні доходу кредиторська заборгованість за проданими облігаціями відображається з урахуванням належних на кінець звітного періоду відсотків по ним. Нараховані відсотки (дисконт) враховуються емітентом у складі операційних витрат в тих звітних періодах, в яких проведені нарахування.

під дивідендами розуміється частина доходу акціонерного товариства, що розподіляється щорічно між його акціонерами у вигляді доходу на належні їм акції відповідно до кількості (сумою) і видом акцій, що знаходяться в їхньому володінні. [11, c. 214]

Для обліку розрахунків по дивідендах в плані рахунків передбачено рахунок 3030 «Короткострокова кредиторська заборгованість по дивідендах і доходам учасників».

Власники простих акцій мають право на отримання дивідендів, участь в загальних зборах акціонерів, управлінні суспільством.

При ліквідації АТ власники простих акцій мають право отримати кошти, вкладені в ці акції за їх номінальною ціною, але тільки після задоволення прав власників привілейованих акцій цього товариства.

Привілейовані акції дають право їх власникам в першочерговому порядку отримувати дивіденди, а також кошти, вкладені в акції (за їх номінальною ціною) при ліквідації АТ. Привілейовані акції дають право їх власникам на отримання дивідендів у заздалегідь визначеному гарантованому розмірі (наприклад, в розмірі 10% від номінальної вартості акції), незалежно від доходу підприємства.

Гарантований розмір дивідендів за привілейованими акціями, а також порядок їх виплати, фіксуються в проспекті емісії.

Розмір дивідендів, що нараховуються за привілейованими акціями, не може бути меншою за розмір дивідендів, по простих акціях за цей же період. При відсутності прибутку виплата дивідендів проводиться за рахунок коштів резервного капіталу.

Переваги кожної категорії привілейованих акцій повинні бути визначені при їх випуску в проспекті емісії цих акцій і врегульовані в статуті товариства. У разі відсутності такого положення в статуті все привілейовані акції вважаються акціями однієї і тієї ж категорії.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку заборгованості товариства по дивідендах перед акціонерами є рішення ради директорів про виплату дивідендів.

Акціонерні товариства не має права оголошувати та виплачувати дивіденди: до повної сплати всього статутного капіталу; якщо розмір статутного капіталу стане менше в результаті виплати дивідендів.

При нарахуванні дивідендів робляться такі бухгалтерські проводки

Д-т 5510 К-т 3030

виплачено дивіденди

Д-т 3030 К-т 1010, 1040

Дивіденди, що виплачуються юридичною і фізичним особам, підлягають обкладенню прибутковим податком у джерела виплати за ставкою 10%.

Юридична особа, яка отримала дивіденди, раніше обкладені у джерела виплати, включає суму дивідендів в сукупний річний дохід, а потім коригує (при наявності документів, що підтверджують утримання податку у джерела виплати) її відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

Аналітичний облік розрахунків по виплаті дивідендів по простих і прівілeгіpoванним акцій ведеться в відомості по кожному акціонеру (фізичній або юридичній особі), які мають форму оборотної відомості по розрахункових рахунках.

11.3 податки - Законодавчо встановлені державою в односторонньому порядку обов'язкові грошові платежі в бюджет, вироблені в певних розмірах, що носять безповоротний і безплатний характер. [2, c, 312]

Податковим зобов'язанням визнається зобов'язання платника податків перед державою, яке виникає відповідно до податкового законодавства, в силу якого платник податків зобов'язаний стати на реєстраційний облік в податковому органі, визначати об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, обчислювати податки та інші обов'язкові платежі в бюджет, складати податкову звітність , представляти її у встановлені терміни і сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в бюджет.

Держава в особі органу податкової служби має право вимагати від платника податків виконання його податкових зобов'язань в повному обсязі, а в разі їх невиконання або неналежного виконання застосовувати способи щодо їх забезпечення та заходи примусового виконання в порядку, передбаченому Податковим Кодексом.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, з наявністю яких у платника податків виникає податкове зобов'язання.

Податкова база являє собою вартісну, фізичну або інші характеристики об'єкта оподаткування і об'єкта, пов'язаного з оподаткуванням, на підставі яких визначаються суми податків та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджету. Податкова ставка являє собою величину податкових нарахувань на одиницю виміру податкової бази і встановлюється у відсотках або в абсолютній сумі на одиницю виміру податкової бази.

У Республіці Казахстан діють податки та інші обов'язкові платежі в бюджет, встановлені Податковим Кодексом. Податки поділяються на прямі і непрямі. До непрямих податків відносяться податок на додану вартість і акциз.

Суми податків та інших обов'язкових платежів надходять в доходи відповідних бюджетів у порядку, визначеному Законом Республіки Казахстан "Про бюджетну систему" і законодавством про республіканський бюджет на відповідний рік.

податки

1. Корпоративний прибутковий податок.

2. Індивідуальний прибутковий податок.

3. Податок на додану вартість.

4. Акцизи.

4-1 Рентний податок на експортовану сиру нафту, газовий конденсат.

5. Податки і спеціальні платежі надрокористувачів.

6. Соціальний податок.

7. Земельний податок.

8. Податок на транспортні засоби.

9. Податок на майно.

збори

1. Збір за державну реєстрацію юридичних осіб.

2. Збір за державну реєстрацію індивідуальних підприємців.

3. Збір за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним.

3-1 Збір за державну реєстрацію застави рухомого майна.

4. Збір за державну реєстрацію радіоелектронних засобів і високочастотних пристроїв.

5. Збір за державну реєстрацію механічних транспортних засобів і причепів.

6. Збір за державну реєстрацію морських, річкових і маломірних суден.

6-1 Збір за державну реєстрацію іпотеки судна чи споруджуваного судна.

7. Збір за державну реєстрацію цивільних повітряних суден.

8. Збір за державну реєстрацію лікарських засобів.

8-1 Збір за державну реєстрацію прав на твори та об'єкти суміжних прав, ліцензійних договорів на використання творів і об'єктів суміжних прав.

9. Збір за проїзд автотранспортних засобів по території Республіки Казахстан.

10. Збір з аукціонів.

12. Ліцензійний збір за право заняття окремими видами діяльності.

13. Збір за видачу дозволу на використання радіочастотного спектру телевізійним і радіомовних організацій.

плати

1. Плата за користування земельними ділянками.

2. Плата за користування водними ресурсами поверхневих джерел.

3. Плата за забруднення навколишнього середовища.

4. Плата за користування тваринним світом.

5. Плата за лісові користування.

6. Плата за використання особливо охоронюваних природних територій.

7. Плата за використання радіочастотного спектру.

7-1 Плата за надання міжміського і (або) міжнародного телефонного зв'язку.

8. Плата за користування судноплавними водними шляхами.

9. Плата за розміщення зовнішньої (візуальної) реклами.

Державне мито.

Митні платежі

1. Мито.

2. Митні збори.

3. Плата за попереднє рішення.

4. Збори.

11..4 Облік кредиторської заборгованості ведеться в підрозділах 3300 «Короткострокова кредиторська заборгованість» і 4100 «Довгострокова кредиторська заборгованість.

Кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам виникає в результаті вчинення компанією різних угод і є юридичною підставою для наступних платежів за товари або надані послуги. Вона виникає при укладанні договорів з постачальниками та підрядниками і виставлених від них рахунків-фактур. Відповідно до ЦК (ст. 378) "договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків". Договір є одним з різновидів цивільно-правових угод.

Законодавством визначено велика різноманітність видів угод і договорів. В письмовій формі повинні здійснюватися операції:

1) на суму понад ста розрахункових показників, за винятком угод, що виконуються при самому їх скоєнні;

2) в інших випадках, передбачених законодавством або угодою сторін.

Також розрізняють угоди (договори), що підлягають і не підлягають обов'язковій реєстрації.

У змісті договору повинні бути відображені такі елементи:

1. Назва договору, дата підписання, місце ув'язнення.

2. Преамбула (опис сторін договору).

3. Предмет договору, а саме:

4. Ціна договору (сума договору):

5. Права u обов'язки (зобов'язання) сторін:

2. Порядок і способи здійснення платежів і розрахунків за договором.

3. Терміни виконання зобов'язань.

4. Інформація про хід виконання зобов'язання.

5. Місце виконання зобов'язання (базис поставки).

6. Кількість і якість товару (при необхідності).

7. Маркування та упаковка.

8. Страхування, гарантії, перехід ризиків.

9. Сповіщення сторін.

10. Відповідальність за невиконання зобов'язань за договором (санкції), відшкодування збитків.

11. Форс-мажор (обставини непереборної сили).

12. Термін дії договору.

13. Здача-приймання товару (робіт, послуг).

14. Спори та розбіжності (арбітражне застереження).

15. Комерційна таємниця.

16. Територіальна сфера дії договору.

17. Передача прав та обов'язків.

18. Умови зміни, призупинення та припинення дії договору.

19. Мова договору.

20. Юридичні адреси сторін.

21. Підписання.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в необхідній у належних випадках формі досягнуто згоди з усіх істотних його умов. Якщо відповідно до законодавчих актів для укладення договору необхідна передача майна, договір вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна.

Після того як з постачальниками та підрядниками буде укладено договір на придбання товарів, робіт і послуг та зобов'язання за договором виконано, необхідно зажадати такі документи: рахунок на передоплату, рахунок-фактуру і накладну (на придбані ТМЦ, основні засоби), акт виконаних робіт ( на надані послуги або виконані роботи).

У бухгалтерії надійшли рахунки-фактури записують в журнал-ордер № 6 "Розрахунок з постачальниками та підрядниками". Журнал-ордер заповнюється по аналітиці, тобто за кожним постачальником окремо. Журнал-ордер № 6 заповнюється в 4 етапи.

1 етап.

На кожного постачальника відкривається окремий рядок, де відображається:

1. Номер по порядку.

2. Найменування організації.

3. № та дата документа.

4. Коротка характеристика придбаних товарів, наданих послуг і виконаних робіт.

5. Чи переноситься сальдо на початок місяця з попереднього журналу-ордера № 6.

2 етап.

Проводять рознесення в розрізі кореспондуючих рахунків з обліку товар но-матеріальних цінностей або витрат на виробництво по вартості які поступили цінностей, наданих послуг і виконаних робіт за фактичними цінами згідно з рахунками-фактурами. Рознесення проводиться з кредиту рахунку 3310 в дебет тих рахунків, які призначені для відображення отриманої інформації.

3 етап.

У журналі відображають оплату рахунку-фактури. Відмітки про оплату роблять на підставі виписок по розрахунковому, валютному рахунку, за видатковими касовими ордерами. Якщо з постачальниками та підрядниками укладено договір про взаємні розрахунки, то тільки на підставі листа від постачальника виробляють рознесення в журналі-ордері на взаєморозрахунок.

За придбані товари, надані послуги та виконані роботи з постачальниками та підрядниками можна погасити заборгованість наступними способами:

· За готівковий розрахунок,

· Безготівковий розрахунок.

При оплаті постачальнику за готівковий розрахунок виписується витратно-касовий ордер, де вказуються всі реквізити одержувача. У разі, якщо постачальник може надати квитанцію ПКО і фіскальний чек, то це прикладається до РКО. Якщо ці документи не надаються, то постачальник повинен надати довіреність на отримання готівки в підтвердження того, що приватна особа є співробітником фірми.

При безготівковому розрахунку оплата постачальнику здійснюється платіжним дорученням, де вказуються всі реквізити постачальника.

4 етап.

В кінці місяця по кожному постачальнику підраховується сальдо на кінець місяця, тобто підраховується кредиторська заборгованість перед постачальниками.

Сальдо на кінець = Сальдо на початок по кредиту + Вартість які поступили ТМЦ, наданих послуг і виконаних робіт - Оплата за готівковий і безготівковий розрахунок.

Підсумкові дані про обороти по рахунку 3310 з журналу-ордера № 6 будуть використовуватися для складання оборотно-сальдової відомості, бухгалтерського балансу та інших звітних форм. Також інформація, отримана з журналу-ордера № 6, служить підставою для заповнення декларації з ПДВ.

11.5 Облік інших зобов'язань ведеться в підрозділах 3200 «Зобов'язання за іншими обов'язковим і добровільним платежах», 3400 «Короткострокові оціночні зобов'язання», 3500 «Інші короткострокові зобов'язання», 4200 «Довгострокові оціночні зобов'язання», 4400 «Інші довгострокові зобов'язання» включають такі групи рахунків:

3210 - «Зобов'язання по соціальному страхуванню», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань по соціальному страхуванню;

3220 - «Зобов'язання по пенсійних відрахувань», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою пенсійних відрахувань;

3230 - «Інші зобов'язання з інших обов'язкових платежах», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань по інших обов'язкових платежах, наприклад, збори, державне мито, плати;

3240 - «Інші зобов'язання з іншим добровільним платежах», де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням і сплатою відрахувань по іншим добровільним платежах.

Оціночні зобов'язання - Це зобов'язання з невизначеним часом і сумою. Оціночні зобов'язання визнаються в наступних випадках, коли: організація має поточне зобов'язання (юридичне або випливає з практики) в результаті минулих подій; ймовірність того, що для погашення зобов'язання буде потрібно вибуття ресурсів, які втілюють економічні вигоди, вище, ніж вірогідність того, що такого вибуття не буде потрібно може бути зроблений надійний розрахунок суми зобов'язання.




 3 сторінка |  4 сторінка |  5 сторінка |  6 сторінка |  7 сторінка |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати