Головна |
Порівняльно-педагогічне дослідження - це спеціально організований процес пізнання, в якому формуються теоретичні систематизуючі знання про сутність педагогічних фактів, явищ, процесів, що відбуваються в різних освітніх системах на глобальному (світовому), регіональному (континентальному) та локальному (національному, етнічному) рівнях з метою виявлення загальних спільних і відмінних рис, педагогічного досвіду для подальшого удосконалення цих систем.
У порівняльній педагогіці застосовують різні методи досліджень.
Вивчення джерел різних країн, а саме:
- державних документів - конституцій, актів, законів, постанов, інструкцій різних рівнів,
- документів і матеріалів громадських, професійних та політичних організацій, їх форумів, присвячених програмним діям у справі розвитку освіти;
- міжнародних документів - матеріалів і документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ,
- документів, у яких безпосередньо фіксуються змістовний (навчальні плани, програми, підручники, навчальні посібники, поурочні плани вчителів, програми або плани роботи конкретних шкіл),
Вивчення статистичних даних, які характеризують освіту кожної країни: кількість учнів, студентів у навчальних закладах різного типу; частка охоплення учнів початковою, основною, старшою школою,
Метод спостереження - один із провідних у комплексі методів вивчення освіти інших народів, що залежить від знання мови країни, в якій воно здійснюється, та вміння контактувати з об'єктами спостереження.
Бесіда та інтерв'ю допомагають дослідникові уточнити незрозумілі питання, отримати інформацію про явища в галузі освіти з перших рук.
Методи математичного та статистичного оброблення даних дають можливість науково обґрунтовано, об'єктивно опрацювати різнопланову інформацію.
Системний метод розглядає досліджуваний предмет, явище, процес як цілісну систему і встановлює найвіддаленіші зв'язки.
Структурний метод передбачає «розчленування» досліджуваного явища, процесу як системи на складові і встановлення найближчих зв'язків.
Конструктивно-генетичний метод передбачає аналіз змін У досліджуваному предметі, явищі, процесі загалом та в окремих складових у просторі, часі й виявлення їх походження.
Порівняльний (порівняльно-зіставний) метод сприяє виявленню в системах освіти рис подібності й відмінності; дає можливість фіксувати спільні та специфічні вияви педагогічних закономірностей;
Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки | Економічна ефективність освіти в розвинених країнах і країнах, що розвиваються | Якісні зміни соціального попиту на освіту | Проблема демократизації освіти | Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу | Тенденції розвитку системи дошкільного виховання | Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання | Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку | Тенденції розвитку системи вищої освіти | Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем |