На головну

Схарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов'янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (VIII-ІХст.).

Протягом VII-IX ст. на території українських земель відбувалося формування племінних союзів східних слов'ян. Згадки про їх існування містяться у давніх літописах. Союзи племен утворювалися для спільної боротьби з ворожими племенами або для спільних воєнних походів. Згодом сусідні племена, які мали схожі культуру й побут, об'єднувалися в територіальні політичні союзи - »землі» або -княжіння». На чолі таких союзів стояли князі З'явилися й центри союзів - городища, що стали осередками ремесел і торгівлі.

До IX ст. на український землях сформувалися декілька племінних союзів: поляни (правий берег середньої течії Дніпра), древляни (уздовж Прип'яті та у басейні Тетерева), сіверяни (вздовж Десни, Сейму, Сули), дреговичі (межиріччя Прип'яті та Західної Двини). волиняни (бужами) та дуліби (верхня течія Західного Бугу та Прип'яті), білі хорвати (Прикарпаття, верхня течія Дністра і Сяну), тивер-ці й уличі (межиріччя Південного Бугу, Дністра, Прута та територія Західного Причорномор'я).

Ці східнослов'янські племена належали до південно-

1 І

західної групи й межували із західною та північно-східною групами.

Найперші племінні союзи в українських землях - по-лянський (літописець називав їх «мужами мудрими й тямущими»), дулібський (вели війни з аварами, створили Зимнівське городище), волинянський.

Автор -'Повісті времінних літ» Нестор вказує на те, що окремі племенні союзи об'єдналися в державні утворення з центрами у Києві (Куявія), Новгороді рСлавія) та можливо у Причорномор'ї або Приазов'ї (Артанія).

Найбільшим державним об'єднанням того часу була Руська земля з центром у Києві (вона ж Куявія). до якого увійшли племенні союзи полян, древлян й сіверян.

Розвиток землеробства, скотарства, ремісництва, торгівлі у східнослов'янських союзах племен спричинив зміни у суспільних відносинах. Так, мала сім'я стає основою суспільства та перетворюється на головного виробника. Поширюється майнове розшарування. Сільська територіальна община змінила родову общину - верв.

Поступово в общинах вирізняється знать, старійшини, воєначальники (вожді) га військові дружини, які зосереджують у своїх руках матеріальні цінності та ділянки землі. Ці верстви населення перетворюються на землевласників, а вільні общинники поступово стають феодально залежним населенням. Розвиток феодальних відносин спричинив виникненню у східних слов'ян держави Русі (Київської Русі) з центром у Києві.

Висновок.З VI-VIII ст. у східних слов'ян з'являються перші державні утворення - союзи племен, а згодом князівства. Такі державні об'єднання започаткували процес створення феодальної давньоруської держави.

3.2. Наведіть приклади культурно-освітньої політики гетьмана Івана Мазепи. Схарактеризуйте його як Історичну особистість.

Постать гетьмана І. Мазепи залишається в історії України найзагадковішою. Гетьмана називали володарем унікального ораторського хисту, за допомогою якого він міг схиляти на свій бік навіть противників. Також про І. Мазепу говорили, що він був безтурботною, романтичною людиною, яка магнетично впливала на жіночі серця. І. Мазепу звинувачували у зраді російському цареві Петру І, коли він під час Полтавської битви 1709 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII. За гетьманом закріпилося прізвисько «украінськрго Бісмарка», оскільки він наприкінці XVII ст. зміг припинити свари серед козацької старшини та встановити свою владу на обох берегах Дніпра.

Майбутній гетьман України народився в с. Мазепинці, що на Київщині, в сім'ї українського шляхтича. Здобув освіту європейського рівня, вільно володів декількома мовами, писав вірші. На козацькій раді у м. Коломак його було обрано гетьманом України. За роки свого гетьманства (з 1687 по 1709 р.) І. Мазепа налагодив тісні зв'язки з Російською державою, зокрема з молодим російським царем Петром І. Він домігся того, щоб українські козаки й селяни не брали участі на важких роботах з будівництва фортець, риття каналів у Росії. Разом із тим гетьман відправляв козацькі полки в воєнні походи на прохання царя, розташовував російські війська на території Гетьманщини, придушував народні повстання. Російський цар Петро І довіряв українському гетьману.

Північна війна між Росією та Швецією погіршила становище Гетьманщини, посилилося її гноблення царським урядом.

Гетьман І. Мазепа вирішив скористатися слушним моментом і звільнити Гетьманщину з-під влади Москви.

Він розпочав таємні переговори з Польщею та Швецією Шведський король Карл XII пообіцяв І. Мазепі допомогти позбутися влади Московського царя. У свою чергу гетьман зобов'язався перейти на бік Швеції в Північній війні. Плани Мазепи не здійснилися. Війська Карла XII були розгромлені 27 червня 1709 р. руським царем Петром І в Полтавській битві.

Поразка Швеції стала особистою трагедією І. Мазепи, крахом його планів щодо досягнення незалежності української держави. Козацтво та більшість козацької старшини не підтримали гетьмана.

І. Мазепа вимушений був відступити з військом Карла XII до Бендер, де незабаром помер.

І. Мазепа - видатний культурно-просвітницький діяч України. За часів його гетьманства Київ набув нового архітектурного вигляду. У 1690- 1693 рр. було збудовано Богоявленську церкву Братського монастиря Києво-Могилянського колегіуму, офіційним опікуном якого був гетьман. У1701 р. колегіум здобув статус академії. За кошт І. Мазепи перебудовано й відрестав-ровано основний навчальний корпус академії - «Ма-зепин корпус».

Після пожежі 1696 р. у Софійському соборі гетьман сприяє відновленню зовнішнього вигляду цієї споруди. Було споруджено трапезну, дзвіницю, південну браму. Також зведено Миколаївський собор у Києві. Широкі будівельні роботи велися й у Києво-Печерській лаврі: лаврський мур, надбрамні церкви та башти-церкви (Троїцька та Церква Всіх Святих). Поновлено Успенський собор лаври, відбудовано Лаврську друкарню. Зведено Возне-сенську церкву в одноіменному монастирі, де настоятель-кою була мати гетьмана. На Подолі перебудували церкву Петра й Павла.

За гетьманські кошти було перебудовано або збудов-лено монастирі в Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Ба-турині, Глухові, Бахмачі, Любецьку, Каменці, кафедральні собори в Києві, Переяславі й Чернігові, церкви в Батурині та Діпярях.

Прикладу гетьмана слідували й полковники козацької старшини, коштом яких було споруджено Георгієвський собор у Видубичах. Федосіівську церкву на території Києво-Печерської лаври, оновлено Іллінську церкву на Подолі.

Широка меценатська діяльність гетьмана сприяла появі в українській архітектурі нового особливого стилю - «мазепинського бароко».

Висновок.Гетьман І. Мазепа - неперевершена особа української історії, видатний політичний діяч, який прагнув здобути Україні незалежність. Про часи Мазепи казали «від Богдана до Івана не було краще гетьмана*.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст. | Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654р., розкрийте його історичне значення. | Порівняйте суспільну роль різних верств населення Київської Русі та Галицько-волинської держави. | Розкрийте роль Тараса Шевченка в українському національному відродженні. | Схарактеризуйте господарське життя Київської Русі та Галицько-волинської держави. | Розкрийте зміст головних ідей діячів «Руськоїтрійці^. | Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Назвіть найвидат-ніші пам'ятки. | Схарактеризуйте програмний зміст творів: «Малоросійські пісні...» М. Максимовича та «Закон Божий» М. Костомарова. | Схарактеризуйте князя Данила Романовича як історичну особистість; його внесок у розквіт | Визначте місце Кирило-Мефодіївського товариствав українському національному відродженні. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати