Головна

Симпатична частина (pars sympathica) вегетативної нервової системи

  1. I. Структура на основните сетивни системи. Строеж на зрителната и слуховата сетивна системи.
  2. АДАПТИВНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
  3. Аспекти вибору системи складування
  4. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю
  5. Б) коли частина працездатного населення не може знайти роботи
  6. Взаємодія клітин в імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи. Антигенрепрезентуючі клітини, Т- та В-лімфоцити. Інтерлейкіни.
  7. Взаємозв'язок індексів та індексні системи.

Центральний відділ представленений ядрами, які розташовані в бічних рогах VIII шийного, усіх грудних і II-III верхніх поперекових сегментів спинного мозку.

Периферійний відділ представлений:

прегангліонарними волокнами - це аксони, нейрони яких знаходяться в бічних рогах спинного мозку і виходять із спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь в утворенні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від них у вигляді білих сполучних гілок, які закінчуються в симпатичних вузлах. Ці волокна зв'язують центри симпатичної частини нервової системи з вузлами;

симпатичними вузлами, які поділяються на дві групи: прихребтові (паравертебральні) та передхребтові (привертебральні). Паравертебральні вузли розташовані поблизу хребтового стовпа й утворюють симпатичний стовбур. Симпатичний стовбур являє собою ланцюжок паравертебральних вузлів, які з'єднані між собою міжвузловими волокнами.

Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта,в яких розрізняють частини:

Шийна частина представлена верхнім, середнім та нижнім вузлами. Найбільшим є верхній шийний вузол, а нижній часто зливається з першим грудним, утворюючи зірчастий вузол.

Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що іннервують органи голови та шиї. Ці гілки утворюють сплетення на внутрішній і зовнішній сонних артеріях і разом з їхніми гілками досягають слізної залози, слинних залоз, залоз слизової оболонки глотки, гортані, язика та м'яза-розширювача зіниці.

Від усіх трьох вузлів відходять серцеві нерви,

вони в грудній порожнині разом з блукаючим нервом утворюють поверхневе та глибоке серцеве сплетення, від яких йдуть нерви до стінки серця.

Грудна частина складається з 10-12 вузлів, від яких відходять гілки до аорти, серця, легень, бронхів, стравоходу.

Найбільшими нервами, які йдуть від У-ІХ та Х-ХІ грудних вузлів є великі і малі нутряні нерви. Вони проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (сонячного) сплетення.

Поперекова частина складається з 3-5 вузлів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегетативні нервові сплетення черевної порожнини та таза .

Крижова частина складається з чотирьох вузлів, що знаходяться на передній поверхні крижової кістки.

Внизу ланцюжки вузлів лівого та правого симпатичних стовбурів з'єднуються в ділянці одного непарного куприкового вузла. Всі ці утвори об'єднуються в тазову частину симпатичних стовбурів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегетативні сплетення таза.

Постгангліонарні волокна утворені аксонами симпатичних вузлів. Вони складаються з окремих (спеціальних) симпатичних нервів, які йдуть до внутрішніх органів, симпатичних нервів, які розгалужуються вздовж судин та їхніх гілок, утворюючи сплетення стінок судин і внутрішніх органів, які вони кровопостачають, сірих сполучних гілок, які приєднуються до спинномозкових (соматичних) нервів і йдуть у їхньому складі до скелетних м'язів, шкіри.

Постгангліонарні волокна шийних вузлів симпатичного стовбура утворюють нерви, які здійснюють симпатичну іннервацію органів голови, шиї, серця.

Постгангліонарні волокна грудних вузлів ідуть до всіх внутрішніх органів грудної порожнини; від V-IX і X-XI грудних вузлів утворюються великий і малий нутрощеві нерви, які проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (сонячного) сплетення.

Постгангліонарні волокна поперекових вузлів формують вегетативні сплетення черевної порожнини (наприклад, сонячне сплетення, яке також утворене великим і малим нутрощевими нервами від грудних вузлів і постгангліонарними волокнами привертебральних вузлів цього сплетення). Із сонячного сплетення вздовж черевного стовбура поширюються гілки, утворюючи шлункове, селезінкове, підшлункове, печінкове сплетення. Постгангліонарні волокна крижових і непарного вузлів утворюють вегетативні сплетення таза: наприклад, міхурове, прямокишкове, матково-піхвове (у жінок), простатичне (у чоловіків) сплетення.

Парасимпатична частина

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи теж має центральний та периферичний відділи.

Центральний відділ представлений парасимпатичними ядрами, які лежать в середньому, задньому і довгастому мозку та крижовихсегментах спинного мозку.

Периферійний відділпредставлений вузлами та волокнами, що входять до складу III, VII, IX, X пар черепних та тазових нервів.

У середньому мозку поряд з руховим ядром III пари нервів лежить парасимпатичне додаткове ядро (Якубовича), відростки клітин якого входять до складу окорухового нерва. Вони переключаються у війковому вузлі, що лежить в очній ямці, і іннервують м'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз.

У ромбоподібній ямці поряд з ядром лицевого нерва лежить верхнє слиновидільне ядро. Відростки його клітин належать до проміжного нерва, який іде в складі лицевого. Разом із гілками лицевого і трійчастого нервів постгангліонарні парасимпатичні волокна входять у слізну залозу, залози слизової оболонки носової та ротової порожнин, піднижньощелепну і під'язикову слинні залози. Ці волокна перериваються у крилопіднебінному, піднижньощелепному та під'язиковому вузлах.

Від нижнього слиновидільного ядра йдуть парасимпатичні волокна в складі IX пари нервів до привушної слинної залози. Ці волокна перериваються у вушному вузлі.

Найбільша кількість парасимпатичних волокон проходить у складі блукаючого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного дорсального ядра й іннервують всі органи шиї, грудної та черевної порожнин до поперечної ободової кишки. У грудній та черевній порожнинах волокна блукаючих нервів підходять до симпатичних сплетень і разом з ними входять в органи. Парасимпатичні волокна блукаючого нерва перериваються в інтрамуральних (розташовані в стінках органів) або біля органних вузлах.

Низхідна та сигмоподібна ободові кишки, а також усі органи малого таза парасимпатичні волокна одержують від тазових нутряних нервів, що відходять від крижового відділу спинного мозку. Вони утворюють вегетативні нервові сплетення таза і перериваються у вузлах сплетень тазових органів.

У грудній, черевній і тазовій порожнинах симпатичні та парасимпатичні волокна утворюють змішані сплетення. Найбільшим сплетенням черевної порожнини є черевне (сонячне) сплетення, яке розташоване на передній поверхні черевної аорти . До його складу входять два черевні нервові вузли і верхній брижовий вузол. Прегангліонарні волокна до них несуть великий і малий нутряні нерви. Постгангліонарні волокна, утворюючи сплетення уздовж судин, розповсюджуються у всі боки до органів. До черевного сплетення підходять і гілки блукаючих нервів, які вже в складі сонячного сплетення прямують до органів.

Уздовж черевної аорти вниз тягнеться досить велике вегетативне нервове сплетення, яке в ділянці мису формує верхнє підчеревне сплетення. Воно опускається у порожнину малого таза, переходить у праве та ліве нижні підчеревні сплетення, до яких приєднуються тазові парасимпатичні нерви. Усі ці гілки, переплітаючись, біля кожного

 



  69   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   Наступна

Лекція № 1 | До постклітинних структур у людини відносять | Залозистий епітелій виконує | Види одношарового епітелія | Багатошаровий епітелій поділяється на | Хрящові тканини | Кісткова тканина | Загальні данні про скелет. З'єднання кісток. Анатомія кісток тулуба та їх з'єднання | Шийні хребці | У хребтовому стовпі виділяють такі види з'єднання кісток. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати