Головна |
Наука середньовічного періоду історичного розвитку.Культура тієї чи іншої епохи обумовлює характер світогляду і висуває свої вимоги до наукового знання. В середні віки науці були притаманні теологізм, схоластика, догматизм; вона обслуговувала соціальні та практичні потреби релігійної культури. У цих умовах наука була змушена узгоджувати свої істини з богословськими догматами. Філософії відводилася роль «служниці богослов'я» Філософія зверталася до знань, який видобувається науками, намагаючись при цьому погодити їх з теологією. У той час теологія намагалася осягнути все, але зміст, що добувається наукою, часто вступало в протиріччя з нею. Тому наука не могла вибудовувати власних теоретичних побудов (бо їх форма була задана теологією), а здійснювала розвиток за рахунок вирішення науково-технічних проблем. Велике значення для розвитку науки мало відкриття університетів. В кінці XVI ст. в Європі налічувалося 63 університету. В епоху Середньовіччя жило і працювало чимало вчених-дослідників природи. Серед них слід назвати Р. Бекона, який відзначив важливу роль досвіду в науковому пізнанні; Леонардо Пізанського, який займався розробкою алгебри; Леві бен Герсон, який винайшов найпростіший секстант; Дж. Чосера, який працював над вдосконаленням астрономічних приладів; астролога П. Дагоміра, італійського математика Жерома, французького математика Ж. Немораріуса і ін. Значних успіхів було досягнуто в сфері техніки. У середині XIV ст. були побудовані перші доменні печі, набули поширення водяні і вітряні млини, удосконалився годинниковий механізм, було винайдено книгодрукування і т.д. Однак в сфері науки не було скоєно прориву. Окремі ідеї, підходи ще не дозволяли зробити наукову революцію в сфері теоретичного знання. Отже середньовічна європейська наука не мала власних підстав як форма духовного життя суспільства була орієнтована на теологію. Поняття науки, класифікація наук. Особливості наукового знання. | Філософія і наука. Проблема взаємозв'язку філософії і науки | Наука, паранаука, квазінауки, лженаука | Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання. Взаємозв'язок методу і предмета пізнання. | Методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання) | Структура і функції наукової теорії. Пізнавальна цінність наукової теорії. | Зародження, формування та криза механістичної картини світу (17-18 ст) | Зародження і формування еволюційних ідей в науці. | Наукові відкриття другої половини 20 століття і їх вплив на формування постнекласичного типу наукової раціональності. Особливість постнекласичного типу наукової раціональності. | Логіка наукового відкриття в навчаннях Ф. Бекона і Р. Декарта. | |