Головна

Наука середньовічного періоду історичного розвитку.

  1.  I. Психологія управління як наука. 1 сторінка
  2.  I. Психологія управління як наука. 2 сторінка
  3.  I. Психологія управління як наука. 3 сторінка
  4.  I. Психологія управління як наука. 4 сторінка
  5.  I. Психологія управління як наука. 5 сторінка
  6.  I. Психологія управління як наука. 6 сторінка
  7.  I. Психологія управління як наука. 7 сторінка

Культура тієї чи іншої епохи обумовлює характер світогляду і висуває свої вимоги до наукового знання. В середні віки науці були притаманні теологізм, схоластика, догматизм; вона обслуговувала соціальні та практичні потреби релігійної культури. У цих умовах наука була змушена узгоджувати свої істини з богословськими догматами. Філософії відводилася роль «служниці богослов'я» Філософія зверталася до знань, який видобувається науками, намагаючись при цьому погодити їх з теологією.

У той час теологія намагалася осягнути все, але зміст, що добувається наукою, часто вступало в протиріччя з нею. Тому наука не могла вибудовувати власних теоретичних побудов (бо їх форма була задана теологією), а здійснювала розвиток за рахунок вирішення науково-технічних проблем.

Велике значення для розвитку науки мало відкриття університетів. В кінці XVI ст. в Європі налічувалося 63 університету.

В епоху Середньовіччя жило і працювало чимало вчених-дослідників природи. Серед них слід назвати Р. Бекона, який відзначив важливу роль досвіду в науковому пізнанні; Леонардо Пізанського, який займався розробкою алгебри; Леві бен Герсон, який винайшов найпростіший секстант; Дж. Чосера, який працював над вдосконаленням астрономічних приладів; астролога П. Дагоміра, італійського математика Жерома, французького математика Ж. Немораріуса і ін. Значних успіхів було досягнуто в сфері техніки. У середині XIV ст. були побудовані перші доменні печі, набули поширення водяні і вітряні млини, удосконалився годинниковий механізм, було винайдено книгодрукування і т.д.

Однак в сфері науки не було скоєно прориву. Окремі ідеї, підходи ще не дозволяли зробити наукову революцію в сфері теоретичного знання.

Отже середньовічна європейська наука не мала власних підстав як форма духовного життя суспільства була орієнтована на теологію.





 Поняття науки, класифікація наук. Особливості наукового знання. |  Філософія і наука. Проблема взаємозв'язку філософії і науки |  Наука, паранаука, квазінауки, лженаука |  Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання. Взаємозв'язок методу і предмета пізнання. |  Методи емпіричного дослідження (спостереження, експеримент, вимірювання) |  Структура і функції наукової теорії. Пізнавальна цінність наукової теорії. |  Зародження, формування та криза механістичної картини світу (17-18 ст) |  Зародження і формування еволюційних ідей в науці. |  Наукові відкриття другої половини 20 століття і їх вплив на формування постнекласичного типу наукової раціональності. Особливість постнекласичного типу наукової раціональності. |  Логіка наукового відкриття в навчаннях Ф. Бекона і Р. Декарта. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати