На головну

Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

  1. Загальнонаукові методи дослідження
  2. Загальнонаукові методи дослідження
  3. Ключові терміни та поняття
  4. Ключові терміни та поняття
  5. Ключові терміни та поняття
  6. Ключові терміни та поняття
  7. Ключові терміни та поняття

1. Лексика за сферою вживання. Термінологічна і професійна лексика.

2. Терміни і термінологія. Функції та структурно-граматичні особливості слів-термінів.

3. Правила вживання термінів.

4. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики.

В лексиці української мови за походженням розрізняють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.

Серед успадкованихнайдавнішими є слова індоєвропейського походження. Це назви частин тіла, природи, рослин, тварин, найнеобхідніших дій і процесів: мати, син, брат, кров, око, язик, ніс, сонце, дерево, стояти, їсти, життя тощо.

Слова спільнослов'янського походження вживаються в усіх слов'янських мовах із певними фонетичними змінами: чоловік, шия, рот, тіло, мило, душа, сторона, межа тощо.

Назви абстрактних понять мають також спільнослов'янське походження: диво, гріх, правда, кривда, честь.

Власне українська лексика - це слова, що створилися в українській мові після спільнослов'янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам'ятках, художніх творах українського народу. Вони складають основу української лексики і формують національні ознаки мови: людина, держава, громада, приміщення, оранка, сіяч, зайвий тощо.

В сучасній українській мові вживаються й іншомовні слова, тобто засвоєні з інших мов. Вони влилися до складу української мови з різних джерел. Запозичуючи їх, підпорядкувала своїм законам фонетики й граматики, пристосувала до правил українського словотвору і семантичних систем.

Найбільшим джерелом, з якого вливалась до українського словника іншомовна лексика, була російська літературна мова. Тому в складі літературної лексики багато слів, утворених за зразками морфологічної структури відповідних слів у російській мові.

У словниковому складі української мови особливе місце посідають запозичення грецького походження. Вони означають:

- назви рослин, тварин: кедр, мигдаль, мак, кит;

- назви побутових предметів: парус, миска, ванна;

- поняття церковно-релігійного вжитку: ангел, антихрист, монастир, піп, літургія;

- слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури, мистецтва: апостроф, діафрагма, логіка, математика, ідея.

- власні імена: Софія, Олена, Василь, Петро, Олександр, Олексій.

В українській мові чимало слів латинського походження, вони належать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології: реакція, ангіна, операція, ординатор, екзамен, студент, секретар, адміністрація.

З латинської мови запозичені деякі імена людей: Юлія, Валерій, Віктор, Віталій, Павло.

Українська мова також засвоїла певну кількість слів з французької, німецької, англійської, голландської, скандинавської та інших мов світу.

Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів і є стилістичним фоном для інших шарів лексики.

Лексику за сферою використання можна поділити на дві основні групи: стилістично нейтральна і стилістично забарвлена ( маркована) лексика.Стилістично нейтральна лексика вживається в різних жанрах усіх стилів мови. Стилістично забарвлена (маркована) лексика характерна для одного або кількох стилів. До цієї групи відноситься:

- науково-термінологічна лексика, яка обслуговує сферу науки й наукової та професійно-виробничої діяльності. В ній переважають терміни;

- офіційно-ділова лексика використовується в публіцистичному та офіційно-діловому стилях;

- професійно-виробнича лексика вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів, знарядь, продуктів виробництва.

Кожна професія має своє коло професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і офіційно-виробнича лексика, і загальновживані слова, що використовуються в даній сфері й набувають фахового значення. Офіційно-ділова комунікативна сфера включає загальнопоняттєвий основний лексичний фонд національної мови, найрухомішу частину книжного словникового складу - суспільно-політичну лексику і спеціальну термінологію, що використовується залежно від жанру й змісту документа, від тієї галузі виробничого, державного чи суспільного життя, яку відтворює документ. Ця термінологія певною мірою відрізняється від наукової: вона менш штучна, менш точна, більш змінна і загальнозрозуміла. Більша частина лексичного складу представлена словами-термінами й детермінованими, загальновживаними словами. Значну частину лексичного складу становить номенклатура.

 



  2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Наступна

Пояснювальна записка | Стилі, типи і форми мовлення | Формування навичок і прийомів мислення. | Види, форми, прийоми розумової діяльності. | Основні закони риторики. | Закони сучасної риторики | Етика - вчення про мораль, порядність. | Мовленнєвий етикет. | Префіксальний та префіксально-суфіксальний способи. | Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Словники. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати