На головну

Формування навичок і прийомів мислення.

  1. III Заключний етап - 20 % робочого часу: контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, підведення підсумків, домашнє завдання.
  2. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  3. Асортиментна стратегія та принципи її формування
  4. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
  5. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
  6. Витрати підприємства як основа формування ціни
  7. Вихідні рівняння для формування моделей на макрорівні

Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Правильна, виразна,багата мова - це не лише ефективний засіб передачі думки, а й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

Мислення- процес опосередкованого узагальненого пізнання предметів та явищ матеріального світу, їх найбільш суттєвих властивостей та відносин. Це- друга і вища ступінь пізнання і засіб перетворення дійсності.

Мислення відображає дійсність опоередковано, тому що:

· фізично грунтується на діяльності кори головного мозку;

· завдяки мисленню людина пізнає не лише те, що може бути прямо і безпосередньо сприйняте органами відчуття, але й те, що приховане від прямого сприйняття, і те, що може бути сприйнятим якісно по іншому за допомогою ряду операцій мислення внаслідок аналізу, порівняння, узагальненя;

· процес та результат мислення дорослої людини завжди здійснюється за допомогою мовного відображення.

Матеріальною оболонкою думок, засобом обміну думками є мова з її граматичною, логічною будовою і словниковим запасом.

Операції (прийоми)мислення:

1. Аналіз - здатність подумки роз'єднати образ на складові частини, елементи із виділенням тих чи інших його сторін, властивостей, зв'язків, стосунків.

2. Синтез -здатність до об'єднання подумки окремих елементів і частин, виділених аналізом і створення цілісного образу.

3. Порівняння -знаходження тотожності та відмінності між об'єктами, спираючись на минулий досвід.

4. Абстрагування - здатність уявляти властивості обєктів, відволікаючись від самих обєктів чи від певних їх детелей, спрощуючи таким чином і схематизуючи дійсність.

5. Узагальнення - виділення загального, головного, характерного для певного кола явищ, із виключенням другорядного.

6. Конкретизація- перехід від абстракції та узагальнення до окремих предметів чи явищ дійсності.

7. Класифікація - здатність до групування об'єктів та явищ у класи.

8. Систематизація- здатність подумки розташовувати класи, предмети та явища у певній послідовності.

Неволодіння прийомами логічного мислення призводить до неповноцінного засвоєння навчального матеріалу. Ми говорими «порівняй, праналізуй,запиши за алгоритмом», а людина не розуміє, що від неї вимагають, як виконати такі завдання

Складові елементи мислення: поняття, судження, умовивід.

Схема послідовного рішення мислительних завдань:

1. Умови (мотив) для виникнення процесу мислення - проблемні ситуації протягом професійної практичної діяльності. Джерелом та основою є відчуття, сприйняття, уявлення.

2. Відповідь - виникнення процесу мислення (задум). Прийоми мислення - аналіз, синтез, порівняння та ін. реалізуються методами індукції дедукції, аналогій за законами формальної логіки - тотожності, виключення третього, достатніх основ.

Види мислення: репродуктивне - застосування шаблонів думок із попереднього досвіду; продуктивне - творче мислення; наслідок - продукти мислення.

Методи мислення: індукція, дедукція, аналогія.

Типи і види мислення:

1. Наочно- дійове мислення характеризується рішенням завдань мислення безпосередньо в дії шляхом реального, фізичного перетворення ситуації, апробування якостей об'єктів. У дитини - перша ступінь розвитку мислення, у дорослого - співіснує з конкретно- образним і словесно-логічним.

2. Конкретно- образне мислення - цеоперування існуючими в памяті тими образами предметів і явищ (уявленнями), які в минулому були в практичній діяльності людини, а також конкретними поняттями. Особливістю конкретно- образного мисленняє можливість встановлення незвичайних «неймовірних» сполученьпредметів і їх властивостей: у цій якості мислення практично не відрізняється від уяви, це процес створення образів предметів і явищ, грунтуючись на особистому досвіді.

3. Абстрактно- логічне мислення - вища ступінь діяльності мислення, коли оперують поняттями, судженнями, умовиводами та інш. відповідними категоріями. Таке мислення грунтується на особливостях другої сигнальної системи (мовних засобів) і є найбільш пізнім етапом розвитку мовлення.

Мова включає в себе процеси відображення і сприйняття дійсності з метою спілкування, регуляції, контролю особистої діяльності. Вона є засобом відображення самосвідомості, переданням і зберіганням інформації в поколіннях. Вона пербуває в тісному взаємозв'язку з мисленням, свідомістю, пам'яттю, емоцією т д. Основним завданням людини є вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу

Порушення мови:

Афонія - тимчасова втрата голосу на фоні функціонального порушення (страх);

Дизартрія - порушення вимови деяких мовних звуків.

Заїкання - порушення плавності мови;

Афазія - порушення сприйняття усної мови, читання, письма.

Алексія - порушення читання;

Аграфія - порушення письма.

Логорея - швидка, безупинна мова.

Отже, мислення - це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальне пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв'язків між явищами.

Зароджуючись у чуттєвому пізнанні та спираючись на нього, мислення виходить за його межі. Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними. Мислення виникає в процесі взаємодії людини з навколишнім світом, воно є функцією її мозку, вищою формою вияву аналітико- синтетичної діяльності.

Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Пояснювальна записка | Основні закони риторики. | Закони сучасної риторики | Етика - вчення про мораль, порядність. | Мовленнєвий етикет. | Отримувач інформації, співрозмовник | Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни. | Суфіксальний спосіб. | Префіксальний та префіксально-суфіксальний способи. | Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Словники. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати