Головна |
Послідовність акустичного розрахунку.1. Виявлення джерел шуму і визначення їх шумових характеристик; 2. Вибір точок в приміщенні і на території, для яких необхідно проводити розрахунок. Розрахункові точки в виробничих і допоміжних приміщеннях вибирають на робочих місцях і (або) в зонах постійного перебування людей на висоті 1,5 м від підлоги. У приміщенні з одним або декількома однотипними джерелами одна розрахункова точка береться на робочому місці в зоні прямого звуку джерела, а інша в зоні відбитого звуку. У приміщенні з кількома джерелами шуму, рівні звукової потужності яких розрізняються на 10 дБ і більше, розрахункові точки вибирають на робочих місцях у джерел з максимальними і мінімальними рівнями; 3. Визначення шляхів поширення шуму від джерел до розрахункових точок і втрат звукової енергії по кожному з шляхів (зниження за рахунок екранування, відстані, звукопоглинання і звукоізоляції); 4. Визначення очікуваних рівнів шуму в розрахункових точках; 5. Визначення необхідного зниження рівня шуму. Розрахункову точку, розташовану на відстані 0,5 rгр - Відстані від акустичного центру джерела, на якому щільність енергії прямого звуку дорівнює щільності енергії відбитого звуку, можна вважати, що знаходяться в зоні дії прямого звуку. В цьому випадку октавні рівні звукового тиску визначають за формулою:
де Lw - Октавний рівень звукової потужності джерела шуму, Дб; ? - Коефіцієнт, що враховує вплив ближнього поля, якщо відстань від розрахункової точки до центру джерела шуму r менше подвоєного максимального розміру джерела (Таблиця 7.1); ? - Фактор спрямованості джерела шуму (для джерел з рівномірним випромінювання, він дорівнює 1); ? - Просторовий кут випромінювання джерела, радий (таблиця 7.2); r - Відстань від акустичного центру джерела шуму до розрахункової точки, м. Таблиця 7.1 - Величина коефіцієнта ?
Таблиця 7.2 - Просторовий кут випромінювання джерела
Якщо розрахункові точки розташовуються на відстані більше 2 rгр, То їх можна вважати розташованими в зоні дії відбитого звуку. В цьому випадку октавні рівні звукового тиску слід визначати за формулою:
де R - Коефіцієнт, що враховує порушення диффузности звукового поля в приміщенні (приймають за таблицею 7.3 в залежності від середнього коефіцієнта звукопоглинання ?ср); B - постійна приміщення, м2, Яка визначається за формулою:
де ? - Приватний множник (таблиця 7.4); V - Обсяг приміщення, м3. Таблиця 7.3 - Коефіцієнт порушення дифузного звукового поля
Таблиця 7.4 - Величина частотного множника
Одним з найбільш ефективних і простих способів нормалізації рівнів звукового впливу на працівників є використання звукопоглинальних конструкцій, екранів і вигородок. Звуковбирні конструкції повинні застосовуватися в якості обов'язкових заходів щодо зниження шуму. Звуковбирні конструкції (підвісні стелі, облицювання стін, кулісні і штучні поглиначі) розміщують: - на стелі; - На верхніх частинах стін; - Окремими ділянками - смугами; - В кутах приміщення при частоті нижче 250 Гц. Необхідну площу звукопоглинальних облицювань визначають розрахунковим шляхом. Необхідно пам'ятати, що в зоні прямого звуку ці конструкції практично не дають зниження рівнів шуму, в проміжній зоні їх ефективність не перевищує 3 - 5 дБ, а в зоні відбитого звуку 8 - 10 дБ. Тому в зоні дії прямого звуку і в проміжній зоні встановлюють акустичні екрани. Виготовляють екрани з суцільних листів або щитів, облицьованих звукопоглинальним матеріалом поверхні, зверненої до джерела шуму. Товщина звукопоглинального шару повинна становити не менше 50 - 60 мм. При цьому лінійні розміри екрану повинні бути не менше ніж в три рази більше лінійних розмірів джерел шуму. У плані екрани можуть бути плоскими і П-подібної форми. Якщо екран оточує джерело шуму, він перетворюється в вигородку (рисунок 7.1). Ефективність акустичного екрану розраховується за формулою:
де n - Число ребер екрану; N - Число Френеля, що визначається за формулою:
де ? - Різниця довжин шляхів проходження звукового променя, м, що дорівнює:
Малюнок 7.1 - Форми акустичних екранів а - плоский; б - П-подібний; в - вигородка; ІШ - джерело шуму; 1 - екран; 2 - розрахункова точка
де a - Найкоротша відстань між геометричним центром джерела шуму й верхньою кромкою екрану, м; a " - Довжина проекції відстані a, м; b - Найкоротша відстань між розрахунковою крапкою й верхньою кромкою екрану, м; b " - Довжина проекції відстані b, М; с - Найкоротша відстань між геометричним центром джерела шуму й розрахунковою точкою, м; Некр - Відмітка рівня верхньої кромки екрану, м; НІШ - Рівень акустичного центру джерела шуму, м; НРТ - Рівень акустичного розрахункової точки, м; Z - Довжина звукової хвилі визначається за формулою:
де f - Частота звуку, Гц; ? - Швидкість поширення звуку, 331 м / с. Практичне заняття 1 | Теоретична частина | завдання | Теоретична частина | завдання | Теоретична частина | Атестація робочих місць за умовами напруженості праці | Теоретична частина | завдання | Теоретична частина | |