На головну

Приготування робочих розчинів

  1.  А.1 Визначення освітленості на робочих місцях
  2.  Автоматизоване робоче місце. Класифікації автоматизованих робочих місць
  3.  Автоматизоване робоче місце. Класифікації автоматизованих робочих місць
  4.  Атестація робочих місць
  5.  Атестація робочих місць і сертифікація підприємств.
  6.  Атестація робочих місць за умовами напруженості праці
  7.  Атестація робочих місць за умовами праці

Розчин з точно відомою концентрацією можна приготувати розчиненням точної наважки речовини, взятої на аналітичних вагах, у відомому обсязі розчину або встановленням концентрації по іншому розчину, концентрація якого вже відома.

У першому випадку виходить розчин з приготованим титром, У другому - з встановленим титром.

Концентрація розчинів, що титрують повинна бути визначена з точністю до трьох-чотирьох значущих цифр. Найбільш надійні розчини з приготованим титром, але не для всіх речовин можливе отримання таких розчинів. Наприклад: соляна, сірчана, азотна кислоти завжди містять змінну кількість води, їдкі луги поглинають з повітря воду і СO2, В перманганату калію міститься певна кількість МnО2, Тому розчини таких речовин не можуть бути приготовлені, виходячи з точних наважок.

Отримати розчини з приготованим титром можна тільки з хімічно чистих речовин, що мають постійний склад, що не змінюється на повітрі, при зберіганні і при розчиненні. Речовини, що задовольняють перерахованим вимогам, називаються стандартними. До них відносяться багато солі (тетраборат натрію, оксалат натрію, хлорид натрію, дихромат калію та ін.), Щавлева кислота і деякі інші. Для приготування титруватирозчину розраховують необхідну наважку речовини, виходячи з обсягу розчину заданої концентрації. Взяту на аналітичних вагах наважку кількісно переносять через суху лійку в мірну колбу. Мірна колба характеризується наявністю довгого вузького горлечка, на якому наноситься кільцева мітка, що показує, до якого рівня необхідно налити в колбу рідина, щоб отримати вказаний на широкій частині колби обсяг; мірні колби бувають різної місткості, від 25 мл до 2000 мл. Наважку речовини в колбі розчиняють в дистильованої воді, доводять водою до мітки і ретельно перемішують. Знаючи точну наважку речовини і об'єм, розраховують концентрацію приготованого розчину.

Розчини речовин, які не задовольняють вимогам, що пред'являються до стандартних речовин, готують спочатку приблизною концентрації, а потім встановлюють точну концентрацію за стандартними розчинами. Для цього використовують допоміжне титрування, яке називають стандартизацією робочого розчину. У цьому випадку виходить розчин з встановленим титром.

Для приготування титрованих розчинів часто користуються так званими стандарт-титрами (фіксанали). Це скляні ампули, що містять точно відважені кількості різних твердих речовин або точно відведені обсяги розчинів, необхідні для приготування 1 л розчину точної концентрації. Для приготування розчину з стандарт-титру вміст ампули кількісно переносять в мірну колбу на 1 л, після чого розчиняють речовину і доводять обсяг до мітки.

Ацидиметрія

В основі багатьох методів титриметрического аналізу лежать реакції іонного обміну. До їх числа відносяться і кислотно-основні реакції нейтралізації, за допомогою яких визначають зміст кислот (алкаліметрія), підстав (ацідометрія) і гідролізуються солей.

Запропоновано кілька визначень понять кислоти і підстави. Для реакцій, що протікають у водних розчинах доцільно використовувати протолітичну теорію кислот і підстав Бренстеда-Лоурі.

Відповідно до неї сутність кислотно-основних (протолітічеських) реакцій полягає в перенесенні протона від кислоти до основи:

HB1 + В2 = B1? + НВ2+

| ____ ^

Будь-яка кислота може бути розглянута як продукт з'єднання підстави В2 з протоном Н+.

В реакції нейтралізації:

Н3O+ + ОН? = ??2Н2O

рівновагу зміщений вправо, внаслідок утворення слабкого електроліту.

Використання даної реакції в титриметричному аналізі обумовлено її необоротністю і високою швидкістю протікання.

 




 До лабораторно-практичних занять з загальної хімії |  Методичні рекомендації до лабораторно-практичних занять з загальної хімії |  ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ СТУДЕНТІВ У лабораторні практикуми СГМУ |  Заняття 2. Будова атома. Хімічна зв'язок і будова молекул |  Заняття 3. Комплексні сполуки та їх властивості |  Заняття 7. Перше ПОЧАТОК (Перший закон) термодинаміки. термохімія |  Заняття 8. Друге ПОЧАТОК (другий закон) термодинаміки. ТЕРМОДИНАМІЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ |  Заняття 9. Хімічна кінетика. Каталозі. хімічна рівновага |  Заняття 11. Вчення про розчини. Властивості розчинів електролітів |  Заняття 12. колігативні властивості. Осмос та осмотичний тиск |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати