Головна

Соціалізація індивіда і особливості її основних етапів. ресоціалізація

  1.  A. Амортизація основних фондів
  2.  B. Характеристика наявності основних фондів на дату і в середньорічному обчисленні. Баланси основних фондів по повній і залишкової вартості
  3.  C. Питання 41. Показники стану, руху і використання основних фондів
  4.  I. Розбір основних питань теми.
  5.  II. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.
  6.  II. ОДНЕ З ОСНОВНИХ УМОВ УСПІХУ БІЛЬШОВИКІВ
  7.  V. ДВА ОСНОВНИХ ЗАКОНУ

Соціалізація - наразі триває протягом життя індивідів процес як організованого і контрольованого, так і стихійного впливу на них з боку суспільства і його структур, в результаті якого люди засвоюють певну систему знань, цінностей і норм, накопичують соц. досвід життєдіяльності в конкретному суспільстві, соц. групах і організаціях і стають особистостями, повноправними членами даного суспільства.

Соціалізація являє собою процес діалектичної взаємодії індивіда з соціальним. середовищем, в ході якого з одного боку реалізуються закладені в людині природні задатки, а з іншого, суспільство за допомогою виховання, освіти трансформує їх у соц. значимі властивості людської особистості за активної участі самої людини. Соціалізація - тривалий і багаторазовий процес, що охоплює практично все життя індивіда. Завдяки їй індивід не тільки включається в життя суспільства, а й отримує і змінює свій соц. статус і соціальний. ролі. На основі соціалізації і завдяки їй відбувається реалізація потенційних можливостей і здібностей кожної особистості. У той же час вона служить одним з важливих умов нормального функціонування суспільства, обеспеченіря і стабілізації соц. порядку, необхідної безперервності суспільного розвитку. Всі, хто здійснює соціалізацію або сприяє їй називаються агентами соціалізації. Це батьки, сім'я, вихователі, вчителі, друзі, колеги, школи, вузи, трудові колективи і т.д.

Соціалізація включає в себе різні етапи, кожному з яких властиві свої особливості. По-різному вирішується в літературі:

- Одні виділяють в соціалізації: дотрудовой, трудової та послетрудовой етапи,

- Інші - первинна соціалізація (від народження до затвердження зрілої особистості) і вторинна соціалізація, пов'язана з перебудовою особистості в період її соц. зрілості,

- Треті пропонують більш докладний поділ (дитинство, дитинство, юність, різні ступені зрілості, старість).

На відміну від первинної соціалізації дітей, юнаків та дівчат соціалізація дорослих носить вторинний характер, будучи пов'язана з заміною раніше придбаних і затвердилися знань, цінностей на якісно нові.

Така вторинна соціалізація називається ресоціалізація - процес засвоєння дорослими нових знань, цінностей, норм, ідеалів, статусів, ролей замість колишніх. Особливо різко ресоціалізація проявляється коли людина раптово потрапляє в принципово іншу ситуацію, але частіше за все пов'язана з істотною зміною статусу і ролей особистості, зміною професії і перепідготовкою кадрів.

Тип, характер, соціалізація, її форми, методи і засоби визначаються насамперед тим, в рамках якого суспільства, культури вона здійснюється. У демократичному суспільстві соціалізація носитиме за змістом і формою демократичний характер, ґрунтуватися на відповідних цінностях і нормах, орієнтуватися на такі ж цілі і ідеали. В умовах недемократичних режимів, коли ігноруються і придушуються права людини і громадянина, індивідуальність особистості соціалізація буде носити інший характер.




 Навчальний курс |  СОЦІОЛОГІЯ |  Предмет і структура соціології |  Взаємовідносини соціології з іншими товариств. науками (історія, політологія, правознавство та ін.) |  Значення соціології та її роль в суспільному житті. |  Головні соціологічні парадигми |  О. Конт як засновник соціології (1798-1857) |  Соціологічні погляди Г. Спенсера |  Значення соціології марксизму і її обмеженість |  Соціологізму Еміля Дюркгейма |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати