Головна |
Історія суспільства - розвиток людської цивілізації, що проходила певні етапи і закономірні стадії соціального прогресу. Цивілізація - універсальне поняття, яке визначає зміст всіх суспільних процесів і лежить в основі виділення основних історичних етапів розвитку суспільства. Цивілізація - спосіб або технологія відтворення суспільних відносин, соціальна організація, яка виробляє і відтворює суспільне життя. Цивілізація - узагальнююча характеристика змісту всіх інших соціальних спільнот, інститутів та інших елементів способу суспільної життєдіяльності. Вона забезпечує розуміння єдності історичного процесу, визначає його логіку, зміст і спрямованість розвитку. Основа єдності - технологічний спосіб відтворення матеріального і духовного життя суспільства.
Чотири підходи в інтерпретації поняття «цивілізації»: 1) культурологогіческій; 2) соціологічний; 3) етнопсихологічний; 4) географічний. Впливає географічне середовище. В цілому переважає культурологічний підхід.
Цивілізаційний аналіз - засіб вивчення соціальної системи поряд з формаційним, соціологічним, порівняльно-історичним та іншими підходами. Сукупність соціокультурних чинників в їх взаємодії - механізм функціонування цивілізації, особливості якого проявляються в етнонаціональних, релігійних, психологічних, поведінкових і інших способах життєдіяльності даного людського співтовариства. Цивілізація постійно розвивається. Якість цивілізації визначається положенням людини в суспільстві, його соціальним і духовним благополуччям, здатністю соціальної системи до прогресу. Криза цивілізації настає в тих випадках, коли те чи інше суспільство не в змозі дати відповідь на питання, які виникають в процесі історичного розвитку. Криза цивілізації - неможливість її подальшого розвитку в колишніх соціокультурних формах, вичерпаність останніх для подальшого соціального прогресу. Основи поняття цивілізації: діяльнісний підхід, що відводить вирішальну роль в цивілізаційному процесі суб'єктивного фактору і духовній культурі. Глобальні трансформації в сучасному суспільстві по-новому ставлять питання суспільного розвитку: про якісно нової ролі суб'єктивного фактора, зміст соціальних спільнот і політичних інститутів, критерії періодизації соціального життя і ін. На етапі становлення інформаційної цивілізації її розвиток здійснюється в різноманітних формах, структуру яких складають національно -етнічна особливості, специфічні для кожного народу історичні традиції і звичаї, релігійні вірування, національна мова, рівень духовної культури в цілому. Відмінність інформаційної цивілізації від попередньої техногенної цивілізації полягає в тому, що ідентифікація здійснюється вже не в національних кордонах, а на рівні міжнаціональних утворень - суперетносів. На сьогоднішній день російський народ одна з форм суперетносу, що складається з цілого ряду далеко не близьких за своїми етнічним характеристикам народів. Через різноманіття форм сучасного цивілізаційного процесу світові цивілізації діляться на: західну, конфуцианскую, японську, ісламську, індуїстську, слов'яно-православну, латиноамериканську і африканську. Визначаючи нинішній стан і прогнозуючи майбутнє людства як результат взаємовідносин між цими глобальними цивілізаціями. Процес модернізації сучасного суспільства на інформаційно-технологічній основі відбувається по-різному в країнах і регіонах з різними національно-культурними особливостями. Нова російська модель повинна бути розроблена і економічно обгрунтована на реальних умовах і можливостях розвитку російського матеріального і духовного потенціалу з урахуванням світових цивілізаційних тенденцій.
Кандидатський мінімум по філософії | Філософія і її роль в житті суспільства. | Проблема походження філософії. | Антична філософія, основні етапи її розвитку та особливості. | Вчення Демокріта. | Життя і філософствування Сократа. | Вчення Платона про буття (проблема статусу ідей-ейдосів), душі і пізнанні. | Філософська концепція Аристотеля. Роль Аристотеля в становленні науки і філософії. | Бог, людина і світ в середньовічній християнській філософії. | Антропоцентризм і гуманізм у філософській думці Відродження. |