Головна

БАВАРСЬКИЙ ГЕОГРАФ": СПРОБА ЕТНОЛОКАЛІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ІХ СТОЛІТТІ. 3 страница

  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

[25] Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa bawarskiego., S.51; Id., O identyfykacji nazw Geografa bawarskiego., S.3.

[26] Войтович Л. В. Восточное Прикарпатье во второй половине I тыс. н. э. Начальные этапы формирования государственности // Rossica Antiqua. 2006. Исследования и материалы. Санкт-Петербург, 2006. C.23.

[27] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.162-169.

[28] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.211-219.

[29] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.162-163.

[30] Филипчук М. Генезис Прикарпатських городищ VIII-XIV ст. з позиції полісної структури суспільства // Тези доповідей міжнародної конференції "Еволюція розвитку слов'янських градів VIII-XIV ст. у передгір'ї Карпат". Львів, 1994.

[31] Литаврин Г. Г. Некоторые особенности этнонимов в византийских источниках // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных романцев. Москва, 1976. С.198-217

[32] Šafařjk P.J. Slovanské Starożitnosti. T.2. Praha, 1837. S.608; Perwolf J. Slavische Völkernamen // Arch. Slov. Phil. T.7. 1884. S.593; Krogmann W. Obodriti // Zeitsckrift fůr vergleichende Sprachforschung. T.65. 1938. S.140; Vasmer M. Der Name der Obodriten // Zeitschrift fůr slaviscze Philologie. T.16. Heidelberg-Leipzig, 1939. S.361-362; Lehr-Splawiński T. Obodriti - Obodrzyce // Slavia Occidentalis. T.18. Poznań, 1947. S.223-228; Bulin H. Počatky statu bodrickégo // Pravnehistoricke studié. T.7. 1958; Rudnicki M. Nazwy Słowian połabskich i łużyckich u Geografa Bawarskiego z IX wieku // Opuscula Casimiro Tymiemiecki septuagenario dedicate. Poznań, 1959. S.249-253; Fritze W. Probleme der obodritischen Stämme und Reichsverfassung und ihrer Entwicklung vom Stammesstaat zur Herrschaft // Siedlung und Verfassung der Slawen zwischen Elbe, Saale, und Oder / Hrsg. H.Ludat. Giesen, 1960; Саливон А. Н. Самосознание ободритов (к вопросу образования раннефеодальной народности) // Советское славяноведение. 1979. № 5; Санчук Г. Э. Особенности формирования этнического самосознания у полабских славян (VI-X вв.) // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. Москва, 1982. С.201-211.

[33] Trautmann R. Die slawischen Ortsnamen Meklenburgs und Holsteins. Berlin, 1950. S.153; Bulin H. Německy přinos k dějinam polabskych slovanů // Vznik a počatky slovanů. D.3. Praha, 1958. S.5, 71; Fritze W. Probleme der obodritischen Stämme.,; Schuldt E. Die Ausgrabungen im Gebiet der "2 Alten Burg" vom Sukov, Kreis Teterow // Bodendenkmalpflege in Mecklenburg: Jahrbuch 1963. Meklenburg, 1963. S.217-238; Herrmann J. Siedlung. Wirtschaft und gesellshaftliche Verhältnisse der slawischen Stämme zwischen Oder - Neisse una Elbe. Berlin, 1968. S.164; Санчук Г. Э. Особенности формирования этнического самосознания у полабских славян (VI-X вв.). C.201-206.

[34] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. Poznań, 1844. S.723.

[35] Zeuss C. Die Deutschen und die Nachbarstämme. Heidelberg, 1837. S.651; Bogusławski W. Dzieje Słowiańszczyzny pólnocno-zachodniej. T.2. Poznań, 1890. S.37; Niderle L. Slovanské starożitnosti. D.3. Praha, 1912. S.142; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.13-14; Sułowski Z. Bethenici et Smeldingon, przyczynek do krytyki Geografa bawarskiego // Studia Historica w 35-lecie pracy naukowej Henryka Łowmiańskiego. Warszawa, 1958. S.49-56.

[36] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. S.652; Bogusławski W. Dzieje Słowiańszczyzny północno-zachodniej, T.2. Poznań, 1890. S.30; Niderle L. Slovanské starožitnosti. T.3. Praha, 1904. S.113-115; Sułowski Z. Bethenici et Smeldingon. Przyczynek do krytyki Geografa Bawarskiego // Studia Historica w 35-lecie pracy naukowej Henrika Łowmiańskiego. Warszawa, 1958. S.49-56.

[37] Bathe M. Die Sicherung der Reichsgrenze an der Mittelelbe durch Karl den Grossen // Sachsen und Anhalt. T.16. 1940. S.8-15; Schultze J. Die Prignitz // Aus der Geschichte einer märkischen Landschaft. Köln-Graz, 1956; Sułowski Z. Bethenici et Smeldingon. S.49-56.

[38] Brűckner A. Die slavischen Ansiedelungen in der Altmark und in Magdeburgischen. Leipzig, 1879. S.2; Schröder A. Grundzűge der Territorialentwick lung der anhaltischen Lande von den ältesten Zeiten // Anhaltische Geschichtsblätter. T.2. Dessau, 1926. S.18-19; Wentz G. Das Bistum Brandenburg. Berlin, 1937; Trautmann R. Die slawischen Ortsnamen., S.108; Hessler W. Mitteldeutsche Gaue des frűhen und hohen Mittelalters. Berlin, 1957. S.34-38.

[39] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. S.15; Niderle L. Slovanské starožitnosti. T.3. S.143; Volz W. Der ostdeutsche Volksboden. Breslau, 1926. S.136; Brűckner A. O nazwach miejscowych // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydzial Historyczno-Filozoficzny. T.64. N 2. Kraków, 1935. S.19; Ludat H. Beiträge zur brandenburgischen Namenkunde. 1. Der slavische Namen der Havel // Forschungen zur Brandenburgischen und Preussischen Geschichte. T.48. Leipzig, 1936. S.327-334; Nalepa J. Obła, Oblica, Oblisko. Pierwotna nazwa rzeki Havel i jej derywatów // Sprágliga Bidrag. Meddelanden frán seminarierna i slaviska sprák ... vid Lunds Universitet. 1957. T.2. N 9. S.12.

[40] Fredegarii Chronicon // Krusch B. Fredegarii et aliorum chronica. Hannover, 1888. IV, 13. P.90.

[41] Schlesinger W. Die Verfassung der Sorben // Siedlung und Verfassung der Slawen zwischen Elbe, Saale und Oder / Hrsg. H.Ludat. Giesen, 1960. S.70-78; Eichler B. Studien zur Frűhgeschichte slawischen Mundarten zwischen Saale und Neise // Detsch-slawische Forschungen zur Namenkunde und Siedlungsgeschichte. T.19. 1965. S.111; Bartmuss H. Die Geburt des ersten deutschen Staates. Berlin, 1966. S.101; Brachmann H. Slawische Stämme am Elbe und Saale. Berlin, 1975. S.229; Санчук Г. Э. Особенности формирования этнического самосознания у полабских славян (VI-X вв.). C.198-201.

[42] Radig W. Der Burgberg Meissen und der Slavengau Daleminzien // Fűhrer zur Urgeschichte. T.8. Augsburg, 1929; Widajewicz J. Serbowie nadłabscy. Kraków, 1948; Schlesinger W. Die Verfassung der Sorben., S.79; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.18.

[43] Флоря Б. Н. Формирование этнического самосознания раннефеодальной чешской народности // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. Москва, 1982. С.120-143.

[44] Trávniček F. Moravské nářeči. Praha, 1926; Poulik J. Stároslovanská Morava. Brno, 1948; Id., Jiżni Morava, země dávných Slovanu. Brno, 1948-1950. S.119-124; Id., Výsledky výzkumu na velkomoravském hradišti "Valy" u Mikulá// Pam. Arch. T.48. 1957. S.363; Id., VelkáMorava ve světle nejnovějšich archeologických objevů // Velká Morava - Tisici letá tradice státu a kultury. Praha, 1963. S.41; Vaněček V. Prvnich tisic let. Praha, 1949. S.50-59; Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa bawarskiego., - S.5-58; Id., O identyfykacji nazw Geografa bawarskiego., - S.19; Kavlik H. K otázke národnosti na ůzemi Velkej Moravy // Historický Časopis. T.5. 1957. S.499-500; Id., Moravané v udajich franko-bavorského Descriptia // Historický Časopis. T.7. 1959. S.282-289; Bulin H. Stare Slovensko v udajich t. zv. Bavorskeho geografa // Historický Časopis. T.6. 1958. S.413-428.

[45] Литаврин Г. Г. Формирование этнического самосознания болгарской народности (VII - первая чверть X в.) // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. Москва, 1982. С.49-81.

[46] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. S.452; Králiček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mähren // Zeitschrift fůr die Geschichte Mährens. T.2. 1898. S.216-235; Niderle L. Slovanské starožitnosti. T.3. S.211; Vaněček V. Prvnich tisic let. S.42, 50; Id., Staré Čechy 8-9. stol. // Slavia Antiqua. T.2. 1949/1950. Z.2. S.304, 309; Kiersnowski R. Plemiona Pomorza Zachodniego w świetle najstarszych żródel pisanych // Slavia Antiqua. T.3. 1951/1952. S.88; Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa bawarskiego., S.9-58; Id., O identyfykacji nazw Geografa bawarskiego., S.10; Havlik L. Moravané v údajich franko-bavorského Descriptia // Historický časopis. T.7. 1959. S.282-289; Bulin H. Z diskuse o počátcich velkomoravské řiše // Slavia Occidentalis. T.22.Poznań, 1962. S.84.

[47] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[48] Там само.

[49] Томенчук Б. Річкові шляхи., - С.212-213.

[50] Kadlec K. O politycznym ustroju Słowian, zwłaszcza zachodnich. Początki kultury słowiańskiej. Kraków, 1912. S.31; Arnold S. W sprawie ustrju płna ziemiach polskich // Slavia Occidentalis. T.7. Poznań, 1928. S.330; Koczy L. Sklawanja Adama Bremeńskiego // Slavia Occidentalis. T.12. Poznań, 1933. S.181; Labuda G. Organizacje państwowe Słowian zachodnich w okresie kształtowania sią państwa polskiego (od VI do połowy X wieku) // Początki państwa polskiego. T.1. Poznań, 1962. S.65-69.

[51] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163

[52] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren // Zeitshrift der Vereins fŭr die Geschichte Mahrens und Schlesiens. T.2. 1898. S.224.

[53] Bogusławski W. Dzieje Słowiańszczyzny północno-zachodniej, T.2. S.64; Widajewicz J. Serbowie nadłabscy. Kraków, 1948. S.10-18; Helbig H. Die slawische Siedlung im sorbischen Elbe, Saale und Oder. Giessen, 1960. S.63; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.24.

[54] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.164.

[55] Widajewicz J. Lilikaviki Widukinda // Slavia Occidentalis. T.6. Poznań, 1927. S.85-179.

[56] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.213, 219.

[57] Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej niewlasciwie "geografem bawarskim". S.120.

[58] Łowmiański H. O identyfykacji nazw Geografa bawarskiego., S.18; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.24-25.

[59] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.178, 497.

[60] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren., S.226.

[61] Томенчук Б. Річкові шляхи., - С.213, 219.

[62] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.180, 776.

[63] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren., S.226.

[64] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. Heidelberg, 1925. S.615.

[65] Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej niewlasciwie "geografem bawarskim". S.6.

[66] Sułowski Z. Najstarsze dokumenty biskupstwa hobolińskiego // Roczniki Historyczne. T.19. 1959. S.17, 38, 64; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.25; Nový R. Die Anfänge des böhmischen Staates. T.1.Praha, 1968. S.131; Id., Die Slawen in Deutschland. Berlin, 1972. S.10.

[67] Spal J. Iména západnich Slovanů u Geografa Bavorského // Slavia. T.24. 1955. N 1. S.6; Łowmiański H. O identyfykacji nazw Geografa bawarskiego., S.11-12.

[68] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.213, 219.

[69] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.164.

[70] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.180, 498; Widajewicz J. Począki Polski. Warszawa, 1948. S.62; Łowmiański H. Kilka uwag krytycznych o począkach Polski // Roczniki Historycne. T.18. Poznań, 1949. S.359; Id., O identyfikacji nazw Geografa bawarskiego // Studia Żródłoznawcze. T.3. 1958. S.18; Kowalenko W. Przewłoka na szlaku żeglugowym Warta-Gopło-Wisła //Przegląd Zachodni. R.8. 1952. N 5-6. S.76-88; Natanson-Leski J. Zarys granic i podziałów Polski najstarszej. Wrocław, 1953. S.53-54; Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.25-26.

[71] Исаевич Я. Д. Древнепольская народность и ее этническое самосознание // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. - М.,1982. - C.143-150; Головко О. Б. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. Київ,2006. С.75.

[72] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.213, 219.

[73] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.164.

[74] Paszkiewicz H. The Origin of Russia. London, 1954. P.63-66.

[75] Войтович Л. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. Т.1. Пам'яті І. К. Свєшнікова. Львів, 1998. С.286-294; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине I тыс. н. э. С.6-12.

[76] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.181.

[77] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. Heidelberg, 1925. S.615.

[78] Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów., S.31.

[79] Hesler W. Mitteldeutsche Gaue dei frühen und hohen Mittelalters. Berlin, 1957. S.156.

[80] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[81] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.213, 219.

[82] Войтович Л. В. "Білі" хорвати чи "карпатські" хорвати? // Миколаївщина. Т.1. Львів, 1998. С.49-79; Його ж. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-східної Європи раннього середновіччя // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип.4. Київ, 2004. С.105-112; Його ж. "Білі" хорвати чи "карпатські" хорвати? Продовження дискусії // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.8. Дрогобич, 2004. С.38-45.

[83] Войтович Л. Князівства Карпатських Хорватів // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. С.195-210; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине I тыс. н. э. С.13-39.

[84] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.179.

[85] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. Heidelberg, 1925. S.615.

[86] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren. S.233.

[87] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.28.

[88] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[89] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.213, 219.

[90] Войтович Л. Князівства Карпатських Хорватів // Етногенез та рання історія слов'ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. С.195-210; Його ж. Восточное Прикарпатье во второй половине I тыс. н. э. С.13-39.

[91] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.179.

[92] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. Heidelberg, 1925. S.615.

[93] Niderle L. Slovanské starožitnosti. T.3. S.75.

[94] Jireček K. Dějiny národa bulgarského. Praha, 1876. S.95.

[95] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.29.

[96] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[97] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.214, 219.

[98] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.30; Łowmiański H. O identyfikacji nazw Geografa bawaeskiego., S.13-14; Pilař O. Dilo neznámého bavorského geografa // Historická geografie. T.12. 1974. S.235.

[99] Надеждин Н. И. О положении города Пересечена // Записки Одесского об-ва истории и древностей. Т.1. Одесса, 1844. С.235-253.

[100] Любавский М. Историческая география России в связи с колонизацией. Москва, 1909. С.131; Середонин С. М. Историческая география. Петроград, 1916. С.126; Рыбаков Б. А. Уличи (историко-географические заметки) // Краткие сообщения Ин-та истории материальной культры. Т.35. С.3-17; Березовец Д. Т. Поселения уличей на р. Тясмине // Мат. и исслед. по археологии. Вып.108. 1963; Його ж. Могильники уличів у долині р. Тясмина // Слов'яно-руські старожитності. Київ, 1969. С.156-174; Седов В. В. Восточные славяне в VI-XIII вв. Москва,1982. С.130-132.

[101] Шахматов А. А. Повесть временных лет. Петроград, 1919. С.373.

[102] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[103] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.214, 219.

[104] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren. S.220.

[105] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. Heidelberg, 1925. S.615.

[106] Łowmiański H. O identyfikacji nazw Geografa bawaeskiego., S.14.

[107] Niderle L. Slovanské starožitnosti. T.3. S.75.

[108] Карамзин Н. М. История государства Российского. Т.2. Санкт-Петербург, 1818. С.31. Цю ідею також підтримали П. Шафарик, К. Мюленгоф, Л. Нідерле, М. Фасмер, М. Артамонов, Т. Лер-Сплавіньский, К. Мошиньский, Я. Отрембський, М. Рудницький, П. Третьяков, К. Тименецкий, І. Геррман та інші видні славісти (Plezia M. Neurowie e swietle historiografii starożytnej // Przegląd Zachodni. T.8. 1952. N 5-6. S.247-268; Tymieniecki K. Uwagi do dyskusji w sprawie autochtonizmu Słowian // Księga pamiątkowa dla uczcenia 60 lat pracy nukowej Jana Czekanwskiego. Wrocław, 1964. S.57).

[109] Мелюкова А. И. Памятники скифского времени лесостепного среднего Поднестровья. Москва, 1958. С.5-102; Кухаренко Ю. В. Памятники железного века на территории Полесья. Москва, 1961; Петренко В. Г. Правобережье среднего Приднепровья в V-III вв. до н. Э. Москва, 1967.

[110] Seek O. Geschichte des Untergangs der antiken Welt. T.6. Anhalt-Stuttgart, 1921. S.461.

[111] Херрман И. Ruzzi. Forsderen. Liudi. Fresiti. К вопросу., С.163.

[112] Томенчук Б. Річкові шляхи., С.214, 219.

[113] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.31-32.

[114] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.179.

[115] Седов В. В. Русы (Древнерусская народность) // www.rusograd.xpomo.com. C.9.

[116] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren. S.222.

[117] Brűckner A. O nazwach miejscowych., S.45.

[118] Łowmiański H. O identyfikacji nazw Geografa bawaeskiego., S.15, 20.

[119] Brűckner A. O nazwach miejscowych., S.45.

[120] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren. S.223.

[121] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.33.

[122] Kraliček A. Der sogenannte bairische Geograph und Mahren. S.224.

[123] Zeuss K. Die Deutschen und ihre Nachbarstämme. S.262-263; Tomaschek W. Die alten Thraker, Eine ethnologische Untersuchung // Sitzungsberichte der Wiener Akademie der Wissenschaften. Phil.-Hist. Klasse. T.128. Wien, 1893. S.106-107; Żupanić N. K vprašanju izvora kostobokov in Sabokov // Niederluv sborninik . Praha, 1925. S.235-242; Detschev D. Die thrakischen Sprachreste. Wien, 1957. S.73, 256, 406.

[124] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.35-36.

[125] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.181.

[126] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.36-37.

[127] Szafarzyk J.P. Słowiańskie starożitności. T.2. S.182.

[128] Łowmiański H. Początki Polski. T.4. Warszawa, 1970. S.491-493.

[129] Labuda G. Narodziny polsko-ukrainskiej granicy etnicznej - w polskiej historiografii // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S.9-17.

[130] Nalepa J. Prapolski bastion toponimiczny w Bramie Przemyskiej i Łedzanie // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-slowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S.47-64.

[131] Головко А. Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях Х - первой половины ХІІІ в. Киев, 1988. С.9

[132] Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Кр. сообщ. ин-та славяноведения. 1952. N 9. С.48-49.

[133] Szafarzyk P.J. Słowianskie starożitnosti. T.2. Poznań, 1844. S.188, 782; Niderle L. Slovanske starożitnosti. D.4. Praha, 1924. S.150.

[134] Филипчук М. Генезис Прикарпатських городищ VIII-ХIV ст. з позицiї полiсної структури суспiльства // Тези доп. мiжнар. конференц. "Еволюцiя розвитку слов'янських градiв VIII-XIV ст. у передгiр'ї Карпат". Львiв, 1994.

[135] Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów z północnej strony Dunaju czyłi t. zw. Geograf Bawarski. Lwów, 1917. S.52; Nalepa J. Z badań nad nazwami płemiennymi u Słowian Zachodnich. Thafnezi Geografa Bawarskiego // Dobnicy Arsbok. 1957-1958. Lund. 1961. S.64-85.

[136] Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej newłaściwe "Geografem Bawarskim" // Pamiętnik IV Powszchnego Zjązdu historyków Polskich. T.1, sekcja 2.Lwów, 1925. S.8.

[137] Lewicki T. Leizike Konstantina Porfirogenety // Roczniki Historyczne. T.32. Poznań, 1956. S.32-33; Labuda G. Żródła skandynawskie i anglosaskie do dziejów słowiańszyzny. Warszawa, 1961. S.66-69, 83.

[138] Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego // Roczniki Historyczne. T.20. Poznań, 1951-1952. S.51.

[139] Крип'якевич I. Галицько-Волинське князiвство. Львiв, 1999. C.81, 84, 29.

[140] Назаренко А. В. Немецкие латиноязычные источники., С.14, 35.

[141] Ісаевич Я. Д. О происхождении названий Червен, Червенские города, Червонная Русь // Доклады и сообщения Львовского отдела Географического об-ва СССР за 1966 г. Львов, 1969. С.135-138 [Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Львів, 1996. С.75-80]; Його ж. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип.6. Київ, 1971. С.83-100; Його ж. Територія і населення "Червенських градів" (Х-ХІІІ ст.) // Український історико-географічний збірник. Вип.1. Київ, 1971. С.71-83; Його ж."Грады Червенские" и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными и западными славянами (конец ІХ - начало ХІ в.) // Исследования по истории славянских и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. Москва, 1972. С.107-124

[142] Widajewicz J. Początki Polski. Warszawa, 1948. S.43.

[143] Lehr-Spławiński T. Najstarsze nazwy płemion polskich w obcych żródłach // Język Polski. T.41. Kraków, 1961. S.265.

[144] Войтович Л. Черв'яни у працях І. Крип'якевича (до питання про початки державності) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Т.8. Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів, 2001. С.818-822

[145] Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв'язках., С.214.

[146] Херрманн И. Ruzzi Forsderen Liudi., С.166.

[147] Карамзин Н. А. История государства Российского. Т.1. Санкт-Петербург, 1818. C.22.

[148] Dobrovski J. Die Sloven stamme auf der Nordseite der Donau // Archiv fur Geschichte, Statistik, Literatur und Kunst. Т.18. 1827. N 92-93. S.150.

[149] Kraliček A. Der sogenannte Baierische Geograph und Mähren Zeitschrift des Vereines für die Geschichte Mährens und Schlesiens. V.2. 1898. S.220.

[150] Krysiński A. Pomorze pleminne w swietle przekazy t. zw. Geografa Bawarskiego // Materiały Zachodnio-Pomorskie. Т.7. 1961. S.499.

[151] Kiersnowski R. Plemiona Pomorza Zachodniego w swietle najstarszych żródeł pisanych // Slavia Antiqua. Т.3. 1951-1952. S.81; Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego., S.15

.

[152] Войтович Л. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.). Вип.4. Київ, 2004. С.117-118.

[153] Przemysl w starożytności i średniowieczu. Rzeszów, 1966. S.38.

[154] Новосельцев А. П. Образование древнерусского государства и первый его правитель // Вопросы истории. 1991. N 2-3.

[155] Toeppen M. Historischcomparative Geographie von Preussen. Gota, 1858; Būga K. Lietuviu kalbos žodynas. T.1-2. 1924-1925; Łowmiański H. Stan badań nad dziejami dawnych Prusów. Olsztyn, 1947; Id., Stosunki polsko-pruski za pierwszych Piastów // Przegląd Historyczny. T.41. 1950. S.152-179; Ślaski K. Stosunki Prusów z innymi ludami nadbałtyckimi w VII-XII wieku // Rocznik Olsztyński. T.5. 1963 r. Olsztyn, 1965. S.9-27; Powierski J. Najważniejsze nazwy etniczne z terenu Prus i niektórych obszarów sąsiednich // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. 1965. N 2 (88); Antoniewicz J. Terytoria plemienne ludów bałtyjskich w okresie starożytnym w świetle badańarcheologii і hydronimii // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. 1965. N 4 (90). S.513-530.

[156] Седов В. В. Восточные славяне в VI-XIII вв. Москва, 1982. С.119-122.

[157] Херрманн И. Ruzzi Forsderen Liudi., С.164, 166.

[158] Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв'язках., С.215.

[159] Войтович Л. Проблема утворення Тмутараканського князівства у світлі русько-хазарських стосунків Х ст. // Хазарский альманах. Т.6. Киев-Харьков, 2007. С.65-77.

[160] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.42.

[161] Krysiński A. Pomorze pleminne w swietle przekazy t. zw. Geografa Bawarskiego., S.483.

[162] Томенчук Б. Річкові шляхи в геополітичних зв'язках., С.215.

[163] Horák B., Trávniček D. Descriptio civitatum., S.43.

[164] Назаренко А. В. Немецкие латиноязычные источники IX-XI вв.: Тексты, пер., коммент., Москва, 1993. С.13-51; Його ж. "Хазары, русь, луколяне, венгры": народы Восточной Европы в "Баварском географе" // Древняя Русь в свете зарубежніх источников. Москва, 2000. С.292-295; Його ж. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX-XII веков. Москва, 2001. С.51-70.



1   2   3   4
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати