Головна

Журнально-ордерна форма обліку.

  1.  A) Загальна інформація
  2.  B. Чи мислення окремим випадком інформаційного процесу?
  3.  C) вказати функціональну валюту підприємства і метод перекладу, використаний для визначення допоміжної інформації.
  4.  C. Неадекватність вихідної методологічної установки теоретико-інформаційного процесу феномену цілісності мислення
  5.  HTML не є мовою програмування, він тільки управляє розташуванням інформації в вікні браузера.
  6.  I.I Конфіденційна інформація
  7.  III. форма зразків

Журнально-ордерна форма обліку вперше була застосована в 1939 році на підприємствах електропромисловості СРСР, а масове її застосування почалося в п'ятдесятих роках минулого століття. Це найбільш досконала і уніфікована ручна форма ведення бухгалтерського обліку. Свою назву вона отримала від основного регістра, що визначає її сутність - журналу-ордера. При цій формі обліку відображення господарських операцій, як в хронологічному, так і в систематичному порядку ведеться одночасно, як єдиний процес, без складання меморіальних ордерів.

Журнально-ордерна форма обліку застосовується в двох варіантах:

1) повна форма, що включає 16 типових уніфікованих журналів-ордерів, 18 допоміжних відомостей і 15 розроблювальні таблиць;

2) скорочена форма, яка включає 8 типових журналів-ордерів, 6 - допоміжних відомостей і 3 розроблювальні таблиці. Повна форма рекомендується для застосування у великих організаціях, а скорочена - призначена для невеликих організацій.

Особливістю регістрів обліку цієї форми є те, що кожен з них має свою структуру, призначення, порядок побудови і кожен призначений для ведення конкретних регламентованих операцій і процесів. Відповідно кожен з регістрів має свій постійний номер і в кожному з журналів-ордерів або відомостях висвітлюються конкретні рахунки, що мають відношення тільки до цього регістру.

Загальним же ознакою для регістрів журнально-ордерної форми є принцип їх побудови. Зокрема в основу побудови журналів-ордерів покладено кредитовий принцип систематизації інформації.

Суть кредитового принципу відображення інформації в журналах-ордерах полягає в наступному. Кожен з журналів-ордерів призначений для обліку всіх кредитових оборотів по одному або декільком подібним за економічним змістом рахунках в розрізі кореспондуючих рахунків. Наприклад, журнал-ордер № 1 використовується для відображення кредитових оборотів за рахунком 50 «Каса»; журнал-ордер № 2 - для обліку кредитових оборотів рахунку 51 «Розрахунковий рахунок», журнал-ордер № 6 - для обліку кредитових оборотів за рахунком 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» і т.д.

Фрагмент журналу-ордера № 1, у вигляді спрощеної його форми, наведено нижче на рис. 11

 З кредиту рахунку 50 «Каса» в дебет рахунків
 рядок №  Дата (або за які числа)  Шифр і найменування рахунків  Разом по кредиту
 51 «Розрахунок-ні рахунки»  «Валют-ні рахунки»  «Переклад шляху»  70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»  і т.д.  
               

Мал. 11 - Журнал-ордер № 1 по кредиту рахунку 50 «Каса»

До запису в журнали-ордери інформація з первинних документів реєструється і групується в накопичувальних або группіровочних відомостях. За окремими об'єктами реєстрація та накопичення даних з первинних документів здійснюється попередньо у допоміжних відомостях. Наприклад: у відомості № 7 по обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами; у відомості № 16 по обліку реалізації продукції, робіт і послуг та ін.

Відомості до журналів-ордерів застосовуються в тих випадках, коли вимагаються аналітичні показники складно відобразити в т.ч. і через їхню велику кількість, безпосередньо в журналах-ордерах.

При великій кількості господарських операцій попередня систематизація і угрупування інформації проводиться в спеціальних листках-розшифровках, які називаються розроблена таблица, які складаються з дебетових ознакою. Розроблювальні таблиці відкриваються на кожних рахунок, по якому потрібно аналітична угруповання інформації. Записи в них виробляються за даними однорідних документів підсумками за день або більш тривалий період з коротким поясненням змісту операції.

Наприклад, розроблена таблица № 4 містить інформацію про нараховану заробітну плату за складом і категоріями працівників, № 6 - з розрахунку зносу (амортизації) основних засобів і т.д.

Якщо до журналу-ордеру передбачені накопичувальні. розроблювальні або допоміжні відомості, то журнал-ордер заповнюється на основі підсумкових даних цих відомостей за місяць. Якщо відомості до журналу-ордеру не передбачені, то дані за місяць в розрізі кореспондуючих рахунків отримують шляхом реєстрації первинних документів і підрахунку підсумків безпосередньо в журналі-ордері. Прикладами журналів-ордерів, в яких поєднані дані аналітичного і синтетичного обліку є журнали-ордери: № 6 за кредитом рахунка 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», № 7 за кредитом рахунка 71 «Розрахунки з підзвітними особами» і ін.

Повний перелік типових регістрів обліку журнально-ордерної форми наведено в додатку 2.

Підсумкові дані журналів-ордерів є хіба зведені бухгалтерські проводки, аналогічні меморіальних ордерів, які використовуються для записів в Головну книгу рахунків, що відкривається на рік.

У Головній книзі відбивається сальдо на початок місяця, суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо на кінець місяця по кожному синтетичному рахунку. Для кожного рахунку в Головній книзі призначений один розгорнутий лист. Головна книга відкривається на рік, для чого на кожному її аркуші передбачено 12 рядків для записів підсумків по місяцях, а також додатково рядки для підрахунку підсумків за рік в цілому і для відбиття можливих виправних записів на підставі бухгалтерських довідок.

Перенесення підсумкових записів з журналів-ордерів в Головну книгу проводиться за принципом подвійного запису, як складна бухгалтерська проводка, тобто по кредиту одного рахунку (припустимо підсумкова сума по кредиту рахунку 50) на відповідній сторінці рахунку 50 Головної книги і дебету кореспондуючих рахунків. Як варіанти, по Д-ту рахунки 51, Д-ту рахунки 70, Д-ту рахунки 71 - на трьох інших сторінках Головною книги, відкритих під рахунки 51, 70, 71. Таким чином, в Головній книзі розгорнуто, тобто із зазначенням оборотів по кореспондуючих рахунках, відображаються дебетові обороти рахунків, так як кредитові обороти по рахунках раніше знайшли відображення в журналах-ордерах.

Журнально-ордерна форма обліку дозволяє регламентувати і розчленувати весь обліковий процес на ряд окремих процесів по конкретних ділянках роботи. Таким чином, у великих організаціях бухгалтерська служба (управління, відділ) може складатися з окремих підрозділів (секторів), наприклад: з обліку матеріалів, з обліку готової продукції, з обліку праці і заробітної плати і т.д.

Основний недолік цієї форми обліку полягає в тому, що більшість її регістрів об'ємні і складні з побудови, що ускладнює їх взаємозвірки і перехід на автоматизовані форми обліку.

Скорочена журнально-ордерна форма обліку побудована за тими ж принципами, що і повна. Однак застосування її обмежено, тому що використовувати її доцільно тільки для невеликих організацій.

Схема журнально-ордерної форми обліку наведена на рис. 12

 запис операцій

 звірка операцій

Мал. 12 - Журнально-ордерна форма обліку




 КЛАСИФІКАЦІЯ РАХУНКІВ З ЇХ ЕКОНОМІЧНОГО ЗМІСТУ |  Система класифікації рахунків бухгалтерського обліку. |  Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом. |  Основні рахунки. |  Регулюючі рахунки. |  Операційні рахунки. |  І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ЦЯ БАЛАНСУ |  Характеристика балансових рахунків. |  Позабалансові рахунки, їх призначення, порядок записів. |  Способи записів в облікових регістрах. Помилки в рахункових записах, способи їх виявлення та виправлення. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати