Головна

Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану. Основні показники ліквідності підприємства - порядок їх розрахунку та методи оцінки.

  1. B) Порядок переключения
  2. C) Порядок переключения
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО СОСТАВЛЕНИЮ РАБОЧЕЙ ПРОГРАММЫ УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ
  4. II. Методические указания для студентов по выполнению индивидуальных заданий
  5. II. Порядок ПРОВЕДЕНИЯ идентификации ПОТЕНЦИАЛЬНО ВРЕДНЫХ И (ИЛИ) ОПАСНЫХ ФАКТОРОВ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СРЕДЫ И ТРУДОВОГО ПРОЦЕССА
  6. III. Методические указания для студентов заочной формы обучения по выполнению контрольной работы
  7. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ (ИСПЫТАНИЙ) И ИЗМЕРЕНИЙ ИДЕНТИФИЦИРОВАННЫХ ПОТЕНЦИАЛЬНО ВРЕДНЫХ И (или) ОПАСНЫХ ФАКТОРОВ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СРЕДЫ И ТРУДОВОГО ПРОЦЕССА

В ринкових умовах господарювання ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання.

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність розглядають з двох позицій:

1) як час, необхідний для продажу активу;

2) як суму, одержану від продажу активу.

Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі.

Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання , що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причини низької ліквідності або її відсутність у клієнта (юридичної особи) мають і кредитори, оскільки відбувається затримання сплати процентів і суми боргу, в крайньому випадку - часткова або повна втрата неповернутого боргу.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та Їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також .

Розрізняють ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Аналіз ліквідності балансу здійснюється за наступною методикою:

1. За ступенем ліквідності всі активи поділяються на наступні групи:

1) абсолютно ліквідні (грошові кошти, поточні фінансові інвестиції);

2) середньоліквідні (товари і розрахунки з дебіторами);

3) малоліквідні (незавершене виробництво, запаси, готова продукція, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);

4) неліквідні (необоротні активи).

2. За термінами погашення пасиви поділяються:

1) термінові (поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов'язання);

2) короткострокові (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями і веселі видані);

3) довгострокові (довгострокові зобов'язання);

4) постійні (власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів.

Баланс вважається ліквідним, якщо перша група активів (А1) більша першої групи пасивів (П1), друга група активів (А2) більша другої групи пасивів (П2), третя група активів (А3) більше третьої групи пасивів (П3), а четверта група активів (А4) менше четвертої групи пасивів (П4).

Ліквідність підприємства можна оцінити за допомогою показників:

- коефіцієнт поточної ліквідності, який визначається як відношення

поточних активів до поточних зобов'язань. Характеризує суму поточних активів, що. припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Оптимальне значення показника 1-1.5;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається як відношення

абсолютно ліквідних активів до поточних зобов'язань. Характеризує суму

абсолютно ліквідних активів, що припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Оптимальне значення показника 0,2-0,3;

- коефіцієнт критичної оцінки, який визначається як відношення абсолютно ліквідних і середньо ліквідних активів до поточних зобов'язань.

Характеризує суму абсолютно-ліквідних і середньо-ліквідних активів, що припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Оптимальне значення показника 0,8-0,9;

- індекс ліквідності, який визначається як відношення суми добутків дебіторської заборгованості і запасів на терміни їх перетворення в готівку до суми поточних активів. Характеризує середній період протягом якого підприємство може реалізувати свої поточні активи;

- коефіцієнт поточної заборгованості, який визначається як відношення поточних зобов'язань до загальних зобов'язань підприємства. Характеризує частку поточних зобов'язань в загальній сумі зобов'язань;

- коефіцієнт довгострокової заборгованості, який визначається як відношення довгострокових зобов'язань до суми довгострокових зобов'язань і

зобов'язань перед акціонерами. Характеризує частку довгострокових. зобов'язань в сумі довгострокових зобов'язань і зобов'язань перед акціонерами;

- коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків і заборгованості акціонерам, який визначається як відношення вхідних грошових потоків до заборгованості акціонерам. Характеризує здатність погасити зобов'язання перед акціонерами за рахунок можливих надходжень грошових коштів;

- коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків і довгострокових зобов'язань, який визначається як відношення вхідних грошових потоків до довгострокових зобов'язань. Характеризує здатність підприємства погашати довгострокові зобов'язання за рахунок можливих грошових надходжень.

- коефіцієнт співвідношення пасивів і зобов'язань перед акціонерами, який визначається як відношення підсумку пасиву балансу до зобов'язань перед акціонерами. Характеризує суму коштів, що припадає на одиницю зобов'язань перед акціонерами;

- тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, період інкасації боргу, який визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує середній період погашення дебіторської заборгованості;

- тривалість одного обороту кредиторської заборгованості, період інкасації кредиторської заборгованості, який визначається як відношення середньої за період суми кредиторської заборгованості до одноденного обороту закупівлі сировини і матеріалів. Характеризує середній період погашення кредиторської заборгованості;

- тривалість одного обороту загальної суми запасів, оборотність дня, який визначається як відношення середніх залишків запасів за період до одноденної виручки від реалізації готової продукції (або одноденної собівартості). Характеризує кількість днів зберігання запасів на складі від моменту їх надходження до моменту передачі у виробництво.

Ліквідність балансу тісно пов'язана з його платоспроможністю. Ознаками платоспроможності є наявність грошей в касі і на рахунках в банку, а також відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Однак сама по собі відсутність залишків грошових коштів не означає однозначно відсутність платоспроможності на певний момент часу, так як через декілька днів гроші можуть надійти на рахунок.

Сутність платоспроможності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану. Основні показники платоспроможності підприємства - порядок їх розрахунку та методи оцінки.

Платоспроможність -це можливість під-ва наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів під-ва зі строковими зобов'язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові ЦП (які швидко можуть бути реалізовані й перетворені в гроші) та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов'язань включаються поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету, тощо.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність під-ва. Для проведення такого розрахунку викор-ся бухгалтерський баланс. Неплат-ть можна визначити і візуально: відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати, тощо.

Основними причинами неплатоспроможності можуть бути:

· Помилки а розрахунках планових обсягів вироб-ва і реалізації продукції, її собівартості;

· Невиконання планових завдань вироб-ва і реалізації продукції, порушення її структури і асортименту, зниження якості;

· Підвищення собівартості продукції;

· В умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

· Неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

· Невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування під-ва;

· Інфляційні процеси і податкова політика;

· Значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;

· Низьке обертання оборотного капіталу.

Платоспроможність можна оцінити з допомогою показників:

- коефіцієнт співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу, який визначається як відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу:

- коефіцієнт співвідношення надходження готівки від операцій до довгострокової заборгованості, який визначається як відношення готівки в

операціях до довгострокової заборгованості;

- коефіцієнт співвідношення прибутку до сплати податку і виплачениx

відсотків по кредитах до виплачених відсотків по кредитах, який визначається відношення прибутку до сплати податку і виплачених відсотків по кредитах до виплачених відсотків по кредитах;

- коефіцієнт співвідношення суми надходжень від операцій і виплачених відсотків по кредитах до виплачених відсотків по кредитах, визначається як відношення суми надходжень від операцій і виплачених відсотків по кредитах до виплачених відсотків по кредитах;

- коефіцієнт співвідношення прибутку до сплати податків і суми постійних витрат до суми постійних витрат, визначається як відношення прибутку до сплати податків і суми постійних витрат до суми постійних витрат;

- коефіцієнт співвідношення суми готівки від операцій і здійснених постійних витрат до суми постійних витрат, визначається як відношення суми готівки від операцій і здійснених постійних витрат до суми постійних витрат;

- коефіцієнт співвідношення активів до довгострокової заборгованості,

визначається як відношення активів до довгострокової заборгованості. Характеризує здатність погасити довгострокову заборгованість;

- коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості підприємства, визначається як

відношення розрахункової ліквідаційної вартості на початок минулого періоду до розрахункової ліквідаційної вартості на початок звітного періоду. У розраховану ліквідаційну вартість включають: оборотні активи, 70% витрат майбутніх періодів, 50% необоротних активів;

- коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до середньої суми активів, визначається як відношення нерозподіленого прибутку до середньої суми активів.

Для оцінки платоспроможності підприємства також використовують показники ліквідності, так як платоспроможність підприємства залежить від

ліквідності його активів.

Для оцінки прогнозної зміни платоспроможності розраховують коефіцієнт відновлення або втрати платоспроможності:

К=(Кпл(к)-+П/Т*(Кпл (к)-Кпл (п)))/Кпл (норм)

де, Кпл (к) - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець періоду;

П - період відновлення або втрати платоспроможності;

Т - тривалість періоду в місяцях;

Кпл (норм) - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності. В якості періоду відновлення платоспроможності використовують 6 місяців, а в якості періоду втрати платоспроможності використовують 3 місяці.

Нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності на рівні 2. Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності на рівні більше 1, свідчить про можливість відновити платоспроможність протягом шести місяців. Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності на рівні менше 1 свідчить про відсутність у підприємства можливості відновити платоспроможність протягом шести місяців. Значення коефіцієнта втрати платоспроможності на рівні більше 1 свідчить про можливість зберегти платоспроможність протягом трьох місяців. Значення коефіцієнта втрати платоспроможності на рівні менше 1 свідчить про наявність тенденції втрати платоспроможності протягом трьох місяців.

Сутність фінансової стійкості підприємства. Фактори, що впливають на фінансову стійкість. Основні показники фінансової стійкості - порядок розрахунку показників та методи їх оцінки. Типи фінансової стійкості.

Питання оцінки фінансової стійкості в сучасних умовах посідає одне з головних місць в галузі управління та аналізі фінансового управління підприємства. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власного і позикового капіталу. Вона формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності підприємства і може вважатися головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси вкладені в підприємницьку діяльність повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечити самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На фінансову стійкість підприємства впливають фактори, які можуть бути внутрішніми і зовнішніми, основними і другорядними, простими і складними, постійними і тимчасовими. До них відносяться:

1) становище підприємства на фінансовому і товарному ринках;

2) рівень розвитку техніки і технології;

3) платоспроможний попит населення;

4) економічна політика;

5) випуск і реалізація продукції, її конкурентоспроможність, асортиментна політика, наявність попиту;

6) рейтинг підприємства;

7) міра залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів;

8) наявність платоспроможних дебіторів;

9) величина і структура витрат та їх співвідношення з доходами;

10) розмір оплаченого статутного капіталу;

11) ефективність комерційних та фінансових операцій;

12) стан майнового потенціалу, склад і структура активів;

13) рівень професійної підготовки фахівців тощо.

Одним із основних завдань фінансового стану підприємства є вивірення показників фінансової стійкості, які характеризують захищеність інтересів

кредиторів і інвесторів. Стійкість фінансового стану визначається за співвідношенням між джерелами коштів підприємства.

З метою аналізу фінансової стійкості розраховують показники:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), концентрації власного

капіталу, визначається як відношення власного капіталу до валюти балансу.

Характеризує частку власного капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення цього показника більше 0,5, перевищення даної межі вказує на

зміцнення фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

- коефіцієнт фінансової залежності (напруги або концентрації залученого

капіталу), визначається як відношення зобов'язань до валюти базису. Характеризує частку залученого капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення показника не більше 0,5, перевищення даної межі вказує на залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел;

- коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт

фінансового лівериджу), визначається як відношення зобов'язань до власного

капіталу. Характеризує співвідношення між, залученими і власними коштами. Рекомендоване значення показника менше 1;

- коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт самофінансування), визначається як відношення власного капіталу до зобов'язань. Характеризує

співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Рекомендоване значення більше 1;

- коефіцієнт інвестування, визначається як відношення власного капіталу

до необоротних активів. Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення показника більше 1. Чим більшим є значення даного коефіцієнта, тим більше можливостей у підприємства в здійсненні незалежної фінансової політики.

- коефіцієнт маневреності: власні оборотні кошти(ВК-НА)/власний капітал. Оптимальне значення - (0,2; 0,5).

- коефіцієнт забезпечення: власні оборотні кошти(ВК-НА)/ оборотні активи. Оптимальне значення більше 1.

Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:

- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;

- нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок

власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має

нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти,

має високу дохідність поточної діяльності;

- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних

оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів,

порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення

додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;

- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування

запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.

При визначенні фінансової стійкості розраховується запас стійкості фінансового стану як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів до одноденної виручки від реалізації продукції. Для характеристики фінансової стійкості визначається надлишок або нестача основних джерел формування запасів, як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів до запасів.

Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом прискорення

оборотності капіталу, обґрунтованого зменшення запасів до нормативу, поповнення власних оборотних коштів за рахунок підвищення прибутку тощо.



  4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   Наступна

Затверджую | Програма дисципліни | Тема 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства | Тема 8. Аналіз фінансової стійкості підприємства | Перелік теоретичних питань | Опорний конспект лекцій | Суть, склад і структура оборотних активів. Аналіз обертання активів та ефективності їх використання. | Аналіз дебіторської заборгованості. Аналіз кредиторської заборгованості. | Необхідність, мета та завдання використання грошових потоків на підприємстві. Методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності. | Класифікаційні моделі для оцінки кредитоспроможності. Методика комплексного аналізу кредитоспроможності. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати