Головна |
До кінця XII - початку XIII ст. позначився застій в соціально-економічному та культурному розвитку близькосхідних країн. Країни ж Західної Європи, навпаки, стали «обганяти» мусульманський Схід і Візантійську імперію. В основі такого «історичного ривка» лежало розвиток продуктивних сил (як у сільському господарстві, так і в ремеслі).
Відбувається технологічна революція в агротехніці: з'являється важкий колісний плуг, використовується боронування, вдосконалюється упряж тяглових тварин, що дозволяє в 3-4 рази збільшити навантаження, впроваджується трипільна система землеробства, створюється земельно-господарська кооперація, освоюються нові джерела енергії - сила води і вітру (поширюються водяні і вітряні млини) і ін. Завдяки винаходу кривошипа і маховика механізовані багато ручні операції. Раціоналізується організація господарської діяльності (особливо в монастирях).
Виробництво надлишкової сільськогосподарської продукції стимулює розвиток торгівлі, ремесла. Посилюється тенденція урбанізації. Складаються центри світової торгівлі (Венеція, Генуя), «світи-економіки». Формується дух шанобливого ставлення до фізичної праці, до діяльності винахідників, інженерів. Дух винахідливості та підприємливості все більшою мірою пронизує культурну атмосферу суспільства. Перетворення фізичної праці у цінність, в гідне заняття породжує необхідність його раціоналізації, так як тяжкість фізичної праці усвідомлюється як щось небажане.
У цих умовах відбувається підйом в духовній сфері. Одним з найбільш яскравих його виразів стало виникнення нових світських освітніх установ - університетів. Ще в XII в. був відкритий університет в Болоньї, а в 1200 р 6ил заснований Паризький університет. У ХIII-XIV ст. з'явилися університети в інших містах Західної Європи: в Неаполі (+1224), Тулузі (1229), Празі (1349), Відні (1365), Гейдельберзі (+1385) і т. д.
Середньовічні університети мали чотири факультети. Перший - підготовчий; він був найчисленнішим і іменувався факультетом «вільних мистецтв». Тут викладали сім «вільних мистецтв» - граматику, риторику, діалектику (мистецтво вести диспути), геометрію, арифметику, астрономію і музику. Згодом цей факультет стали називати філософським, а отримані знання підрозділяли на філософію натуральну, раціональну й моральну. Основними факультетами були медичний, юридичний і теологічний. Теологічний факультет вважався вищим факультетом, але зазвичай він був найменш численним.
Біологічні погляди Аристотеля | Накопичення раціональних біологічних знань в античності | Античні уявлення про походження людини | Занепад античної науки | Природознавство В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ | Домінування ціннісного над пізнавальним | Ставлення до пізнання природи | Особливості пізнавальної діяльності | Природно-наукові досягнення середньовічної арабської культури | математичні досягнення |