Головна

Бойові властивості військово-транспортних літаків

  1. Бойові властивості вертольотів АА
  2. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
  3. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
  4. Бойові властивості літаків штурмової авіації
  5. Бойові можливості апч та їх основні показники
  6. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців

Ефективність ведення бойових дій підрозділами і частинами ВТА в багатьох випадках буде визначатися бойовими властивостями літаків, що стоять на її озброєнні.

На озброєнні підрозділів і частин ВТА стоять серійні військово-транспортні літаки Ан -12, Ан -26 та Іл -76 різних модифікацій.

Військово-транспортний літак Ан -26

З метою забезпечення можливостей Повітряних сил щодо виконання завдань, до кінця 2015 року військово-транспортна авіація буде повністю переозброєна на літаки національного виробництва АН-70, а всі інші літаки модернізовано.

Військово-транспортний літак Іл-76

Військово-транспортний літак Ан - 70

Бойові властивості військово-транспортних літаків це сукупність всіх можливостей, що характеризують їх як бойовий авіаційний комплекс.

Бойові властивості військово-транспортних літаків характеризуються їх:

- льотно-тактичними даними;

- оборонним озброєнням;

- пілотажним, навігаційним, десантно-транспортним та іншим обладнанням.

Разом з іншими властивостями (експлуатаційними, злітно-посадовими, та ін.) вони повинні забезпечити ефективність виконання військово-транспортними літаками своїх бойових завдань.

Основні ЛТД військово-транспортних літаків

Тип літака Показники Ан-12БК Іл-76МД АН-70 Ан-26
Екіпаж, люд. 3-5
Макс. взл. вага, т
Макс.шв. польоту, км
Практ. стеля, м
Макс. дальн. польоту, км
Макс. десантне нав., т
Кільк. десант, люд
Кільк. солдат,
Озброєння:        
Артилерійське 1хКПУ з 2хГШ-23 2хГШ-23    
Бомбардувальне 4ХФАБ-250 4 точки підвіскидо 2т   4 т підвіски

Пілотажно-навігаційне обладнання, встановлене на літаках військово-транспортної авіації, дозволяє виконувати автоматизований політ за заданою програмою, автоматичний вихід на майданчики приземлення, автоматизований захід на приземлення до 60 м, а також здійснювати польоти в простих та складних метеоумовах.

Десантно-транспортне обладнання дозволяє завантажувати в літаки й вивантажувати з них самохідну та колісну техніку, несамохідну колісну техніку і платформи з вантажем, безколісну техніку і вантажі, закріплення їх, перевозити особовий склад військ, а також при використанні літаків у парашутному варіанті, десантувати особовий склад десанту, техніку та вантажі.

Маючи високі ЛТД, сучасне пілотажне, навігаційне та десантно-транспортне обладнання та засоби РЕБ, які дозволяють перекрити перешкодами бойові порядки підрозділів і частин ВТА., військово-транспортні літаки мають такі бойові властивості:

1. Універсальність застосовування, яка дозволяє застосовувати транспортні літаки в різних варіантах: в десантному, транспортному, санітарному, літака, що ставить перешкоди, дозаправника, бомбардувальника. Широка універсальність застосовування військово-транспортних літаків забезпечуються розмірами вантажних кабін, вантажопідйомністю, характером десантного обладнання і складом оборонного й бомбардувального озброєння.

2. Велика дальність польоту, яка дозволяє десантувати повітряні десанти та перевозити війська та МЗ на великі відстані. Так наприклад, найбільший тактичний радіус дії літака Ан-12БП при десантному навантаженні 10 т складає 1300 км й досягається під час польоту на висоті біля 9000 м. Для літаків ІЛ-76 тактичний радіус дії при G зл.=170 т, Н=9000 м та десантному навантаженні 20т складає біля 2100 км.

3. Велика вантажопідйомність, яка дозволяє приймати на борт та перевозити по повітрю великогабаритну техніку. Так наприклад, літак Іл-76 здатен перевезти:

- танки (вагою 43 т)-1од.;

- БМП-2(13,8 т.)- 2 од.;

- БТР-70(10,5 т.)-2 од.;

- 182 мм гаубицю (16,5)-2 од.;

- літак Су-27 (16150 кг)-2од.;

- літак Су-24 (22320 кг)-1 од.;

- літак Су-25 (8500 кг)-2 од.;

- вертоліт Мі-24В (8500 кг)-1од.

4. Значна швидкість польоту, яка дозволяє виконувати бойові завдання у стислі строки, успішно долати ППО, швидко перенацілювати ВТА на інші оперативні напрями.

5. Велика висотність, яка дозволяє успішно долати ППО противника й вести раптові бойові дії.

6. Гарні злітно-посадкові характеристики, які дозволяють базуватись апч ВТА на аеродромах 3 класу, де довжина ЗПС=1800м, нормативне одноколісне навантаження на покриття ЗПС-12 т.

4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч ВТА

Свої бойові завдання підрозділи і частини виконують різними способами бойових дій.

Основними способами бойових дій апч ВТА є:

- одночасний політ усім складом чи більшою частиною сил на виконання бойового завдання у встановлений час;

- послідовні польоти загонів, окремих пар, (екіпажів) на виконання бойового завдання у встановлений час.

Одночасний політ всім складом або більшою частиною сил застосовується з метою виконання десантування (висадки) повітряного десанту, перевезення військ, доставка їм різних МЗ та озброєння а також створення активних (пасивних) перешкод РЕЗ противника в заданій смузі (районі) та виконання інших завдань, які зумовлені бойовими можливостями частини (підрозділу).

Послідовні польоти підрозділів застосовуються, коли не вистачає сил для виконання бойового завдання в одному вильоті чи коли за умовами обставин (у відповідно з поставленим завданням) потрібні безперервні дії у встановлений час.

Застосовуючи різні способи бойових дій апч ВТА здійснюють польоти на виконання бойових завдань у відповідних бойових порядках.

Бойовий порядок підрозділів і частин ВТА повинен забезпечити:

- десантування військ в угрупуванні, яке передбачене для них, та в високому темпі;

- надійність виходу на майданчики й безпека десантування;

- найкращі умови для застосування засобів РЕБ подолання систем ППО противника з найменшими втратами;

- інші сприятливі умови для виконання бойового польоту.

Бойовий порядок частини (підрозділу) ВТА може складатися з груп різного тактичного призначення. До них відносяться:

- десантна чи транспортна група (в залежності від бойового завдання);

- групи забезпечення, до яких відносяться групи наведення (група забезпечення посадки) та РЕБ.

Під час десантування повітряного десанту посадковим способом замість групи наведення створюються групи забезпечення посадки.

Десантна (транспортна) група призначається для виконання головного завдання. В склад групи входять ескадрильї, які здійснюють викидання (висадження) важкої техніки, озброєння, вантажу і о.с. десанту (військ). Авіаційна частина входить в десантну групу всім складом або частиною сил. Окремі літаки (підрозділи) авіаційної бригади можуть входити в групу забезпечення.

Група наведення прямує попереду десантної групи здійснює маркування маршруту та місць прицілювання, визначає фактичну погоду та радіолокаційну обстановку на маршруті польоту і в районі десантування. Одночасно з виконанням цих завдань група наведення виконує дорозвідку засобів ППО противника. Група наведення може складатися з 2-3- літаків. Тимчасовий інтервал між групою наведення та десантною групою повинен бути приблизно 20-25 хв.

Група забезпечення посадки призначається для доставки на аеродром (майданчики) висадки (вивантаження) військ та бойової техніки передової групи, групи управління польотами з необхідними засобами управління, привода та забезпечення посадки військово-транспортних літаків.

Група РЕБприкриває бойовий порядок авіаційної частини перешкодами на маршруті польоту та в районі десантування. Літаки-постановники перешкод розосереджуються по всій глибині бойового порядку.

В ряді випадків у військово-транспортному авіаційній частині можуть створюватись демонстраційні (відволікаючі) групи у складі 1-2 загонів, які виконують політ у смузі польоту десантної (транспортної) групи чи на її флангах по паралельних маршрутах але на інших (більших) висотах в цілях введення противника в оману відносно справжнього напрямку і часу польоту десантної (транспортної) групи та розосередження зусиль активних засобів ППО противника.

Крім груп забезпечення, які перелічені, зі складу взаємодіючих з підрозділами і частинами ВТА частин тактичної авіації, створюються групи:

- винищувачів прикриття;

- придушення (знищення) ППО противника;

- РЕБ.

Основними видами бойових порядків підрозділів і частин ВТА є: зімкнутий, розімкнутий та розосереджений.

Зімкнутий бойовий порядок застосовується тільки при десантуванні повітряних десантів та доставці військам МЗ парашутним способом вдень в ПМУ, під час стійкого зорового зв'язку між літаками. Він забезпечує викид повітряного десанту у мінімальний термін часу, найбільш ефективне застосовування засобів РЕБ під час подолання системи ППО противника, скорочення числа винищувачів, які залучені для прикриття бойового порядку. Відстань між загонами в бойовому порядку ескадрілії встановлює 2-3 км.

У розімкнутих б.п. загони та ескадрильї виконують політ за маршрутами під час вирішення зазначених вище завдань. При цьому інтервали та дистанції між літаками виключають одночасне ураження них однією ЗКР зі звичайним зарядом і складає не менш 120-180 м.

У розосередженому бойовому порядку літаки здійснюють політ за межами візуальної видимості на дистанціях та інтервалах, які отримуються, за допомогою РТЗ міжлітакової навігації (МЛН), які є частиною ПНК.

Розосереджений бойовий порядок є основним і найбільш універсальним в частинах ВТА.


Форми бойових порядків:



  14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   Наступна

Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил | Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів | Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин | Бойові можливості апч та їх основні показники | Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин | Ступені готовності до бойового вильоту | Суть управління і вимоги до нього | Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами | Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій. | Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати