Головна

Гарантії прав громадян на охорону праці

  1.  I. Атестація державних цивільних службовців
  2.  o цивільно-правових відносинах між відданими
  3. " ТРАКТАТ Про ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВЛІННЯ "- твір Локка (1690).
  4.  V. Зняття громадян з реєстраційного обліку за місцем перебування та за місцем проживання
  5.  X. Податки, що розглядаються як вартість праці.
  6.  А нерідко і цивільного персоналу. Необхідними умовами успіху такої діяльності
  7.  Адміністративно-громадський контроль за охороною праці.

Закон України «Про охорону праці» встановлює новий, більш високий рівень захисту працівників, причому цей захист починається з моменту прийняття його на роботу. Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні. При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він працює, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Чинним законодавством не встановлено окремої форма документа, в який би вносилася запис про те, що працівник проінформований власником під розписку про умови праці. Такі записи можуть бути внесені до особової картки (форма Т-2), затверджену Міністерством статистики України, або в акті атестації робочого місця. Протягом дії трудового договору власник або уповноважений ним орган повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, які надаються йому додатково. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором роз'яснити працівникові його права і обов'язки, ознайомити з правилами внутрішнього розпорядку і кол. договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. Всі працівники, прийняті на роботу, проходять на підприємстві, в установі, організації навчання та інструктаж з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється.

В інтересах працівника Законом введена норма, за якою він має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для оточуючих його людей і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці за участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. При наявності виробничої ситуації, яка загрожує життю і здоров'ю працівника, а також у разі порушень вимог Закону України «Про охорону праці», інших нормативних актів, умов колективного договору з питань охорони праці працівник має право вимагати розірвання трудового договору. Працівник в цьому випадку має право на отримання вихідної допомоги, розмір якого визначається в колективному договорі, але не може бути нижчою від тримісячного середнього заробітку.

У разі, коли працівник за станом здоров'я не може виконувати роботу, на яку наймався, він може бути переведений на легшу роботу відповідно до медичного висновку. Переведення працівника на іншу (легшу) тимчасову або постійну роботу може мати місце тільки за його згодою. При цьому за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. Якщо працівникові потрібно тимчасове переведення на легшу нижчеоплачувану роботу в результаті отриманої травми або іншого ушкодження здоров'я, власник зобов'язаний надати працівнику за його згодою рекомендовану ЛКК роботу і зберегти за ним середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК або до встановлення МСЕК стійкої повної (часткової) втрати працездатності.

Найважливішим фактором соціального захисту працівників є гарантія їх обов'язкового соціального страхування власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Соціальне страхування являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працівників і членів їх сімей в разі втрати ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок на виробництві, безробіття, досягнення пенсійного віку і т. П.) Заробітку, а також здійснення заходів, пов'язаних з охороною здоров'я застрахованих осіб. Кошти на зазначені цілі формуються шляхом сплати страхових внесків.

Важливою гарантією прав громадян на охорону праці є їх право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Незважаючи на значну роботу, яка проводиться в державі щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, рівень розвитку техніки поки ще не може забезпечити створення в усіх випадках і всім працівникам належних умов праці, які виключали б дію несприятливих факторів на їх організм. Для таких працівників законодавством передбачені різні пільги і компенсації. Серед цих пільг - лікувально-профілактичне харчування. Це харчування надаються лише тим працівникам, які зайняті на роботах з особливо небезпечними умовами праці з метою зміцнення їх здоров'я і попередження професійних захворювань відповідно до Переліку виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на безкоштовне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці. Харчування надається працівникам у ті дні, коли вони фактично виконували роботи на виробництвах, за професіями і на посадах, передбачених цим переліком. Тим працівникам, які отримують лікувально-профілактичне харчування, додаткова безкоштовна видача молока не проводиться. Витрати, пов'язані з безплатною видачею харчування працівникам, повинні проводитися за рахунок собівартості продукції, а в бюджетних організаціях - за рахунок асигнувань з бюджету. Працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, передбачена видача молока. Основна мета видачі молока - підвищення опірності організму людини несприятливих факторів виробничого середовища. Молоко слід видавати працівникам, які працюють в умовах постійного контакту з фізичними виробничими факторами і токсичними речовинами при їх виробництві, переробці і застосуванні. У місці з тим не рекомендується видавати молоко на роботах, пов'язаних з дією свинцю. Тому на таких роботах замість 0.5л молока слід видавати продукти, що містять пектин (киселі, мармелад, концентрат пектину з чаєм) з розрахунку 8-10 г пектину на одну робочу зміну. Якщо відсутні такі продукти, то, як виняток, можна видавати працівникам фруктові соки, повидло, джем, конфітюр. При роботі в умовах високої температури (вище 300 С) та інфрачервоного випромінювання відбувається сильне потовиділення. З потом з організму працівника виділяється ряд необхідних солей. Тому для збереження нормального стану організму при роботі в таких умовах велике значення має раціональний питний режим. Використання підсоленою газованою води, поряд з іншими санітарно-гігієнічними і технічними заходами, дозволяє зменшити шкідливу дію високої температури і променистого тепла на організм працюючих і оберегти теплові удари. Працюючим в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, а також вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігріву та відпочинку, Які включаються в робочий час. Для цього адміністрація підприємства повинна обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників. Кількість перерв, їх тривалість і порядок надання визначаються Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці, надається додаткова відпустка і встановлюється скорочений робочий день відповідно до Списку виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день, на підставі атестації робочих місць за умовами праці. Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором працівникам пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством. Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, які надаються йому додатково.

Видача працівникам спецодягу, Інших засобів індивідуального захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів безкоштовно за рахунок власника, гарантується ст.10 Закону України «Про охорону праці». Законом передбачено, що на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам гарантована безкоштовна видача за встановленими нормами спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, а також змиваючих і знешкоджуючих засобів. Власник зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. У разі, якщо встановлений нормами строк видачі спецодягу та інших засобів індивідуального захисту порушений і працівник був змушений придбати їх самостійно за власні кошти, власник зобов'язаний компенсувати йому ці витрати. При достроковому зносі цих засобів не з вини працівника власник зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.




 лекція 1 |  Структура курсу Охорона праці |  Історія охорони праці |  лекція 2 |  Відображення питань охорони праці в КЗпП |  Робочий час |  Час відпочинку |  щорічні відпустки |  додаткові відпустки |  лекція 3 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати