На головну

НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

  1. Cудебник 1550 г. Общая характеристика, система и источники
  2. GSM— глобальная система мобильной связи
  3. I.2.1. Римская правовая система
  4. II. Система глагольных форм. Основы глагола.
  5. ISO (International Standart Organization), система сертификации качества.
  6. ISO 14004:2004 «Системы экологического менеджмента. Руководящие указания по принципам, системам и методам обеспечения функционирования».
  7. IV. Система педагогических исследований с методологической точки зрения

При обработке шкур посол применяют в целях консервирования, которое обеспечивает сохранение качества.

Различают следующие способы посола: сухой (посол сухой солью), мокрый – тузлукование (посол в рассоле), а также комбинируют эти способы с применением сушки и обработки шкур кислотно-солевой посолочной смесью (смесь поваренной соли, алюмокалиевых квасцов, хлорида аммония и других химических веществ). Сухим и мокрым способами солят шкуры крупного рогатого скота, свиней, лошадей, а шкуры мелкого рогатого скота – только сухим способом.

При посоле шкур применятся диффузионная обработка как процесс выравнивания концентрации. Кинетика процессов диффузии описывается законом Фика, по которому объем диффундируемого вещества (м3),

,

где коэффициент диффузии, м2/ч; площадь поверхности контакта, м2; продолжительность процесса, ч; градиент концентрации, м-1.

В зависимости от вида сырья и мощности производства для посола применяют оборудование периодического (посолочные чаны, гашпили, подвесные барабаны) и непрерывного (барабанные и шнековые аппараты).

Посолочные чаны используют в цехах малой мощности. Рабочая часть их прямоугольного сечения, стенки железобетонные или кирпичные. Загружают и выгружают шкуры на поддонах тельфером. Один поддон вмещает 75 шкур крупного рогатого скота до 100 шкур свиней. Применяют чаны вместимостью 10 м3 и глубиной 1,8 м.

Гашпили – аппараты периодического действия, применяемые для мойки и тузлукования шкур, представляют собой деревянный или железобетонный резервуар, снабженный стационарной или передвижной мешалкой.

В подвесных барабанах периодического действия посол происходит во вращающейся цилиндрической емкости. Что позволяет ускорить процесс диффузии. Посолочный раствор – агрессивная среда, поэтому все детали барабана, соприкасающиеся с ним, изготовляют из нержавеющих сталей.

На крупных мясокомбинатах устанавливают проходные противоточные шнековые аппараты, в которых шкуры с помощью шнека, установленного внутри барабана, перемещается от торца загрузки к торцу выгрузки, а тузлук течет в противоположном направлении. Аппараты типа ПШАК изготовляют в четырех модификациях, различающихся длиной барабана и числом секций. Длина аппаратов составляет 5, 8, 12 и 18 м при одинаковом диаметре 3 м. Число секций соответственно равно 4, 6, 9 и 14 при вместимости одной секции 7,85 м3. В секцию загружают 1 т шкур и 2,57 м3 тузлука. Продолжительность посола шкур крупного и мелкого рогатого скота 7 ч, свиней 4 ч. В результате применения шнековых аппаратов значительно повышается производительность труда и интенсифицируется процесс. Но в связи с тем что коэффициент загрузки барабана составляет всего 0,4–0,46, удельная материалоемкость и стоимость его слишком велика. Кроме того, сложно обеспечить аппарат тузлуком, который необходимо непрерывно регенерировать.

При консервировании сухой поваренной солью исключается приготовление тузлуков, но сам процесс консервирования более продолжительный и для его проведения требуются значительные производственные мощности. Шкуры солят в расстил на стандартных поддонах, обеспечивающих возможность транспортирования с помощью автопогрузчика. Продолжительность посола шкур крупного рогатого скота и свиней до 6–7 сут, овчин до 4 сут.

Для интенсификации посола сухими смесями применяют аппараты Я8-ФКГ и Я8-ФКМ.

В аппарате Я8-ФКГ проводят посол шкур крупного рогатого скота. Барабан диаметром 1,27 м и длиной 2,0 м оснащен внутри трехугольными перфорированными полками и ложной перфорированной торцевой стенкой, через которые при посоле отводится образовавшаяся жидкость Из барабана эта жидкость непрерывно выводится через отверстие в обечайке. Загрузочный люк барабана снабжен сплошной сдвигающейся крышкой. Привод барабана двухскоростной и после загрузки шкур и посолочной смеси барабана вначале разгоняют в течение 2 мин при частоте вращения 0,3 с-1, затем переключат скорость на частоту вращения 0,6 с-1, при которой и проводят посол. Выгружают шкуры при частоте вращения 0,3 с-1. Единовременно в барабан загружают 1 т шкур крупного рогатого скота и 250 кг посолочной смеси. Общая продолжительность посола 4–5 ч.

Аппарат Я8-ФКМ (рис.33) предназначен для обработки свиных шкур. На сварной раме установлен цилиндрический барабан 1, изготовленный из нержавеющей стали. К его днищам болтами прикреплены цапфы, установленные в подшипниковых опорах. Внутри барабана имеются трапецеидальные лопасти 7. Для загрузки и выгрузки сырья на обечайке барабана предусмотрен люк 3, который закрывается крышкой 4. Барабан приводится во вращение от электродвигателя через клиноременную передачу, цилиндрический редуктор, муфту. При загрузке барабан устанавливают люком вверх и фиксируют стопором, который входит в отверстие цапфы. При этом блокируется электрическая цепь привода двигателя. Далее поднимают ограждение и сдвигают крышку люка.

Рис. 33. Общий вид (а) и схема (б) барабана Я8-ФКМ

После загрузки шкур и посолочной смеси закрывают люк, опускают ограждение и, отводя стопор, разблокируют электродвигатель. Барабан приводится во вращение с частотой 0,3 с-1, и проводится посол в течение 2,0–2,5 ч, после чего частично сдвигается крышка люка и через перфорацию в ней сливается образовавшаяся жидкость. В барабан дополнительно добавляется посолочная смесь и осуществляется подсолка.

В конце процесса открывают ограждение и люк, и при вращении барабана шкуры выпадают на поддон 6, откуда наружной лопастью 5 выгружаются из агрегата. Если необходимо охладить шкуры, на поверхность барабана форсунками 2 подается вода.

Барабан имеет длину 2,0 м, диаметр 1,27 м и объем 2.50 м3 с коэффициентом загрузки 0,4. Одновременно в аппарат загружают до 200 шкур (1,0–1,25 т) и 250 кг посолочной смеси. Полная продолжительность посола 2,5–3,0 ч при окружной скорости барабана 0,3 м/с.

Производительность действующего барабанного аппарата (кг/с) [5, 6, 9], предварительно проведя хронометраж всех сопутствующих технологических операций и необходимые технические замеры параметров исследуемого процесса,

,

где масса единовременной загрузки, кг; продолжительность цикла обработки, с.

Продолжительность цикла включает продолжительность технологической обработки и подготовительно-заключительных операций.

Масса единовременной загрузки (кг)

,

где и внутренний диаметр и длина барабана, м; коэффициент загрузки барабана; плотность материала ( ), кг/м3.

НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

Довгий час існувала проблема: клітини нервової тканини дуже щільно прилягають одна то одної, відділити і подивитися по окремості не виходило, допоки Гольджи не запропонував метод пофарбування клітин, а Кахаль його застосував до клітин мозку. Дендрити фарбуються в коричневий та чорний кольори, що дозволяє визначити їхню довжину та побачити складну будову частин мозку. Ця подія відбулася наприкінці 19 століття.

Типове зображення нервової клітини, помальованої за методом Гольджі-Кахаля.  

Нервова тканина людини складається з нейронів та клітин глії (від гр. «клей»), котра виконує опорну та захисну функції, також забезпечує нервові клітини поживними речовинами, утилізує старі нейрони (недостатньо досліджена).

У ембріона людини кожну хвилину формується 250 000 нейронів. 70% нейронів локалізуються в корі великих півкуль. У людини більше ста міліардів нейронів - це 109-1010. З віком нейрони відмирають, однак в окремих відділах мозку утворюються нові, особливо ті, котрі відповідають за утворення нових спогадів. Загалом кількість нейронів залишається протягом життя людини відносно сталою, однак на поверхні нейронів може з’являтися велика кількість нових відростків, переважно дендритів.

1 Нейрон. Будова та функції.

Нервова клітинаабо нейрон – субстрат високоорганізованих фізіологічних реакцій, що лежить в основі здатності організму до диференційованого реагування на зміни зовнішнього середовища.

НЕМАЄ відповіді, що є механізмом запуску нейронів. Так виглядає, що нейрон активує себе сам. Але яким чином? Нам відомо, що в нейронах відбувається процес інтеграції поступаючи сигналів та прийняття рішення, варта чи ні передавати імпульс далі?

Будова нейрона: СОМА (тіло) + один довгий відросток (аксон), який може галузитися + декілька коротких відростків (дендритів). Тобто в нейрона є дендрити (ВХІД) і аксон (ВИХІД).

Дендрити збирають інформацію від інших нейронів - це називаєтьсяпроцесом конвергенції сигналів.(Наприклад, у зоровій системі - розпізнавання образу є результатом конвергенції інформації про розмір, колір, дистанцію, об’єм, рух предмету тощо).

Аксон передає інформацію іншим клітинам - процес дивергенції сигналу.

Найтиповіше один нейрон пов'язаний з іншим (зв'язок нейрон-нейрон), однак аксони нейронів також можуть утворювати синаптичні закінчення з клітинами м’язів, залоз секреції, кровоносними капілярами (наприклад гіпоталамус виділяє нейрогормони, які потрапляють в кров’яне русло) (зв'язок нейрон-інша клітина).

Функції нервової клітини:

- передача інформації про зміни в середині організму;

- та запам’ятовування інформації на тривалий час;

- створення образу зовнішнього світу;

- організація доцільної поведінки.

2 Поняття синапсу. Хімічний та електричний спосіб передачі імпульсу в синапсах.

Си́напс (від гр. потискати руку, схопити) — місце контакту між двома нейронами чи між нейроном та клітиною. Місце, де відбувається передача нервового імпульсу від однієї клітини до іншої.

Найтиповішими єсинапси між нейроном та нейроном, його і розглянемо.

Будова синапса

В структурі синапса розрізняють три елементи:
1)пресинаптична мембрана на кінцівці аксону;
2)синаптична щілина;
3)постсинаптична мембрана на кінцівці дендрита.

Існують електричний та хімічний механізми передачі нервового імпульсу.

Розрізняють електричні, хімічні чи змішані синапси.

Порівняння хімічного та електричного способів передачі імпульсу в синапсі.

Обидва синапси мають однакову будову: пресинаптичну мембрану,

синаптичну щілину та постсинаптичну мембрану.

Електричний синапс Хімічний синапс
Сигнал передається за допомогою електричного струму Сигнал передається за допомогою медіаторів
Ширина синаптичної щілини біля 2 нм. Також можуть бути канальця, які поєднують пре- та постсинаптичну мембрани. Тобто сигнал розповсюджується електричним способом ДУЖЕ ШВИДКО. ширина біля 20 нм.     Існує певна синаптична затримка передачі сигналу
Передача сигналу можлива в обидві сторони Строго від пре- до постсинаптичної мембрани
Передає лише сигнали збудження Основна функція електричних синапсів - синхронізація активності нейронів. Одні нейрони через електричні синапси синхронізують активність інших, щоб процеси відбувалися ритмічно, без згасання. Наприклад, нейрони стовбуру головного мозку, які ПОСТІЙНО забезпечують дихання, ритми серця. як збудження, так і гальмування
  Володіє здатністю до морфофізіологічних змін, що складає основу научіння та памяті.
  Притаманний більш розвиненим організмам

Хімічний спосіб передачі інформації:

В пресинаптичній мембрані містяться пухирці, які містять нейромедіатори (ацетилхолін, дофамін, амінокислоти тощо. На сьогоднішній день розрізняють близько 30). Нервові імпульси стимулюють вивільнення нейромедіаторів у щілину.

В щілині медіатор зв’язується з рецепторами, вбудованими в постсинаптичну мембрану. Таким чином нейромедіатори прикріплюються на постсинаптичну мембрану та поглинаються нею. Потрапивши в середину іншого нейрона, нейромедіатори стимулюють передачу імпульсу далі.

 



1   2   3
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати