Головна

Розташування трубопроводів водовідвідних мереж в межах проїздів

  1.  IP-адреси і класи мереж
  2.  Алгоритм навчання нейромереж АРТ-1
  3.  Алгоритм навчання мереж АРТ-1
  4.  Арматура трубопроводів.
  5.  Архітектура нейронних мереж АРТ-1
  6.  Базова архітектура мереж АРТ
  7.  Базові конфігурації локальних обчислювальних мереж

При розробці проектів водовідвідної системи має вирішуватися питання про прокладання трубопроводів в межах проїздів. Розташування каналізаційних трубопроводів обов'язково повинне поєднуватися з розміщенням інших підземних споруд і розташованих поруч наземних споруд.

Розташування каналізаційних трубопроводів в межах проїздів диктується необхідністю дотримання санітарних умов і вимог навколишнього середовища, а головне вимога - забезпечення в водовідвідних мережах оптимальних гідравлічних умов перебігу стічних вод, при яких виключаються підтоплення і зниження швидкості течії, що виключає замулювання трубопроводів, тобто їх самоочищення.

Наземна і надземна прокладка каналізаційних трубопроводів на території населених пунктів не допускається, а за межами населених пунктів можлива прокладка трубопроводів надземна і наземна [3].

Розташування каналізаційних трубопроводів в межах проїздів повинно задовольняти і технологічним вимогам. Розташовувати їх можна посередині проїзду або по краях, але доцільніше все ж їх розташовувати з того боку проїзду, з якої більше підключень. При ширині проїзду більше 30 м бажано будувати два трубопроводи по краях проїзду. При цьому підключення від внутрішньоквартальних мереж будуть мінімальними і перетину з іншими трубопроводами будуть менше, ніж при розташуванні каналізаційного трубопроводу посередині вулиці.

При перетині з водопровідними трубопроводами каналізаційні мережі, як правило, повинні укладатися нижче водопроводів, а відстані між стінками труб повинно бути не менше 0,4 м. Якщо неможливо прокласти каналізаційні трубопроводи нижче водопровідних, то необхідно їх прокладати в кожухах і обов'язково з металевих труб. При паралельному прокладанні самопливних трубопроводів на одному рівні з водопроводами відстані між стінками труб повинно бути не менше 1,5 м при водопроводах D = 200 мм і не менше 3 м при водопроводах більшого діаметра. При паралельному прокладанні з газопроводами відстань в плані між стінками труб повинно бути не менше:

- Для газопроводів:

низького тиску (до 5 кПа) - 1 м;

середнього тиску (0,3 МПа) - 1,5 м;

високого тиску (0,3-0,6 МПа) - 2 м;

високого тиску (0,6-1,2 МПа) - 5 м;

- Відстані водовідвідних мереж від тепломережі - 1-1,5 м; від силових кабелів - 0,5 м; від кабелів зв'язку - 1 м;

- Відстань від самопливної водовідвідної мережі до фундаментів будівель повинно бути не менше 3 м, а від напірних трубопроводів - 5 м.

Ці відстані забезпечують можливість монтажу та ремонту труб при аварії на одній з них.

У великих містах з великою кількістю інженерних мереж влаштовують прохідні тунелі.

Можливий спосіб прокладки внутрішньоквартальних підземних комунікацій в прохідних каналах з об'ємних залізобетонних секцій. Канали ці обладнають електроосвітленням, вентиляцією. При цьому поліпшуються умови експлуатації, так як доступ для огляду забезпечений до всіх трубопроводах і на всьому протязі траси.

Допускається прокладка декількох трубопроводів в одній траншеї, але з дотриманням необхідних відстаней між трубопроводами (каналізація, тепломережа, електрокабелі, газопроводи і водогони).

У містах з напруженим рухом міського транспорту інженерні мережі виносять в зелену зону або в технічну смугу вулиць.

 




 З'єднання труб в колодязях |  Колодязі, що влаштовуються на каналізаційній мережі |  Перетин трубопроводів з перешкодами |  Підстави під труби |  Будівництво водовідвідних мереж |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати