Головна

Жири та оливи

  1. Витамины и поливитаминные комплексы, содержащие макро - и микроэлементы и биоактивные вещества
  2. ПОЛИВИНИЛАЦЕТАЛЬНЫЕ
  3. ПОЛИВИНИЛАЦЕТАТНАЯ ТЕМПЕРА
  4. ПОЛИВИНИЛАЦЕТАТНЫЕ
  5. ПОЛИВИНИЛБУТИРАЛЬНЫЕ
  6. Поливиниловый спирт

Жири та оливи становлять великий клас продуктiв харчування людини. Вони належать до складних ефiрiв вищих жирних (алiфатичних) кислот i пропантрiолу - 1, 2, 3. Для останнього згiдно з ЮПАК прийнята назва глiцерин. Рiзниця мiж жирами i оливами в тому, що першi мають твердий або мазеподiбний стан при нормальних умовах, а оливи при тiй же температурi рiдкi.

У зв'язку з тим, що всi жири i оливи - складнi ефiри глiцерину, їх вiдмiннiсть полягає в рiзнiй природi кислот, якi етерифiкують глiцерин. Зустрiчаються як насиченi, так i ненасиченi кислоти, причому останнi переважають в оливах. Найбiльш важливi такi насиченi кислоти:

додеканова (лауринова) кислота CH3(CH2)10COOH

тетрадеканова (мiристинова) кислота CH3(CH2)12COOH

гексадеканова (пальмiтинова) кислота CH3(CH2)14COOH

октадеканова (стеаринова) кислота CH3(CH2)16COOH

Всi вони мають парне число атомiв вуглецю.

Всi важливi ненасиченi кислоти жирiв мають 18 атомiв вуглецю i один подвiйний зв'язок в центрi молекули, мiж атомами 9 i 10. Якщо присутнi ще i iншi подвiйнi зв'язки, то вони розташовуються у вiддаленiй вiд карбоксильної групи частинi молекули. Нижче наводяться лiнiйнi формули таких молекул з їх тривiальними назвами. Всi подвiйнi зв'язки мають Z - (цис) - конфiгурацiю.

Наприклад:

олеїнова кислота CH3(CH2)7CH=CH(CH2)7COOH

лiнолева кислота CH3(CH2)4CH=CHCH2CH=CH(CH2)7COOH

Їхні систематичнi назви:

олеїнова кислота: (Z) - октадецен-9-ова кислота

лiнолева кислота: (Z, Z') - октадекадiєн-9,12-ова кислота.

Складнi ефiри глiцерину називають глiцеридами. Їхні назви утворюються таким же чином, як i складних ефiрiв, наприклад:

пропантриїл-1,2,3-тригексадеканоат 2-(бутаноілоксі)-1-[(етаноїлоксі)] метил) Етилгептадеканоат

Широко використовуються назви типу 1,2,3-тристеарат глiцерину (тристеарин) i т. д.

Назви будуються в такий спосiб:

Частина А: 2-бутаноїлоксi; Б: 1-(етаноїлоксi) i додається метил вiд атома С-3 глiцерину – 1-[(етаноїлоксi) метил]. Частина В: етилгептадеканоат. Таким чином, повна назва сполуки: 2-(бутаноїлоксi)-1-[(етаноїлоксi) Метил]-етилгептадеканоат.

В зв'язку з тим, що жири i оливи належать до змiшаних глiцеридiв i в загальному випадку не мають постiйного складу, їх часто iменують тривiальними назвами, якi вiдображають походження. Найбiльш часто у природi зустрiчаються пальмiтинова i олеїнова кислоти.

Окрiм жирiв i олив, також деякi iншi природнi речовини утворюють жирнi кислоти при гiдролiзi. Це вiск, фосфатиди, ефiри холестерину. Жирнi кислоти, речовини, якi їх мiстять, i iншi жиророзчиннi продукти бiохiмiки об'єднують пiд загальною назвою - лiпiди.



  32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   Наступна

Дослiд 10.2. Отримання трибромфенолу | Дослiд 10.3. Сульфування фенолу | Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi | Дослiд 11.5. Окиснення альдегiдiв гiдроксидом мiдi (II) | Дослiд 11.9. Реакцiя ацетону з гiдросульфiтом натрiю | Дослiд 11.10. Дiя ацетону на пластмаси | Будова, iзомерiя, номенклатура i властивостi | Дослiд 12.1. Розчиннiсть кислот у водi | Реакцiя карбонових кислот нa окислювачi | Дослiд 12.11. Отримання оцтовоетилового ефiру |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати