загрузка...
загрузка...
На головну

Сила мотиву і ефективність навчання

  1.  I. Створення ситуації і мотиву спілкування.
  2.  А. Адлер про мотиваційної особистості
  3.  Аналіз карти мотиваторів
  4.  Біхевіоризм і теорії навчання
  5.  Біхевіоризм і теорії навчання
  6.  У ПОШУКАХ СУЩНОСТИ НАВЧАННЯ (рефлекторні та КОГНІТИВНИЙ РІВНІ НАВЧАННЯ).
  7.  Важливість навчання в контексті агресії

Сила мотиву є однією з найважливіших характеристик мотивації. Вона впливає не тільки на рівень активності людини, але і на успішність прояву цієї активності, зокрема - на ефективність його дій.

Цілою низкою експериментальних досліджень підтверджується динаміка навчання в діях. Зокрема було доведено, що чим сильніше мотивація або більше винагороду, тим вище крива виконання, однак, темп навчання не збільшується в залежності від мотивації (Рис.16).


Мал. 16. Залежність навчання і виконання (Винагорода, яке пропонувалося щурам, складалося з строго певної кількості їжі - 16, 64, 256 одиниць. Незважаючи на те, що середня швидкість більше у тих тварин, які отримували більше їжі - рівень навчання у всіх трьох груп випробовуваних приблизно однаковий).

Інші дослідження доводять, що інтенсивність стимуляції негативно позначається на ефективності дій людини. Д. Линдсли (1957) встановив таку закономірність: коли активація стає надмірною, ефективність людини погіршується - з'являються ознаки дезорганізації поведінки і ослаблення контролю за діями.

Разом з тим, в психології існує поняття оптимум мотивації (Р. Йеркс, Дж. Додсон, 1908), який визначає залежність між показником активації і якістю виконання. Зокрема, в експерименті давалася завдання на розрізнення двох яркостей, яка передбачала три рівня труднощі розрізнення стимулу, передбачалися і три рівня стимуляції (мотивації): сильний, середній і слабкий удари електричним струмом як покарання за помилки. В результаті були отримані три кривих, які показують, що в кожному випадку є оптимум мотивації, при якому научіння є найбільш швидким (див. Малюнок нижче).

 Однак результати свідчать і про те, що оптимум мотивації залежить і від складності виконуваної задачі. У разі складного завдання оптимум досягається при слабкій мотивації, тоді як при легкій завданню він відповідає сильної мотивації. Разом з тим, при легкій завданню надлишкова мотивація не викликає порушень поведінки, але ймовірність їх появи виникає при важких завданнях.

У багатьох наступних дослідженнях феномен отримав експериментальне підтвердження. Зокрема, було доведено, що з посиленням мотивації підвищується якість виконання, але до певної межі: якщо вона занадто велика - якість виконання погіршується.

Виявлені закономірності придбали широку популярність як за кордоном, так і серед вітчизняних психологів. Однак справедливості заради, необхідно відзначити, що вони значною мірою узгоджуються з законом оптимуму-песимуму, який сформулював російський фізіолог Н Е Введенський (1905) і поширив його і на поведінку людини.

 




 Проблеми мотивації в когнітивної психології |  Проблеми мотивації в психології особистості |  Проблеми мотивації в психології навчання і активації |  Класифікація мотивів на основі теорії інстинктів. |  Базові потреби людини по. Г Мюррею |  Ієрархічна модель класифікації мотивів А. Маслоу |  Класифікація мотиваційних чинників в теоріях особистості. |  Список почуттів (сентиментів). |  Невротичні потреби по К. Хорні |  Класифікація потреб у вітчизняній психології |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати