На головну

Експериментально-психологічні теорії інтелекту

  1.  II. ОСНОВИ ТЕОРІЇ МЕХАНІЗМІВ І МАШИН
  2.  III. Нейрофізіологічні або нейродинамические теорії темпераменту.
  3.  Quot; РОЗУМ І РЕВОЛЮЦІЯ. Гегель і становлення соціальної теорії "(" Reason and Revolution. Hegel and the rise of social theory ", 1941) - робота Маркузе
  4.  Quot; СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ нелінійних ДИНАМИК В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ. Порівняльний аналіз синергетичної і постмодерністської парадигм "- монографія М. А. Можейко
  5.  VII. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-психологічні методи дослідження МИСЛЕННЯ І МОВИ
  6.  А. Н. Леонтьєв До ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ ДИТИНИ
  7.  А. Л. Єрьомін. Ноогенезе І ТЕОРІЯ ІНТЕЛЕКТУ

Векслера (г = -0,92 і г = -0,41 Відповідно), а також з показником
 по тесту Равена (г = -0,72) [Eysenk, 1982].

Не виключено, що теорія ментальної швидкості добре пояснює ту
 приватну форму інтелектуальної активності, яка задіяна в
 рішенні стандартних інтелектуальних тестів і визначається сформі-
 Рованом певних розумових дій. Однак питання про ско-
 рости переробки інформації та її ставлення до механізмів роботи
 природного людського інтелекту до сих пір є дікуссі-
 онним.

Елементарні інформаційні процеси
як основаіндивідуальних інтелектуальних відмінностей

Загальним для теоретичних поглядів Е. Ханта і Р. Стернберга є
 критичне ставлення до традиційних тестовим теоріям інтелекту.
 Так, стверджується, що інтелектуальні можливості людини не можуть
 бути описані єдиним показником у вигляді IQ (Подібно до зростання або
 вазі) і що IQ як сума оцінок на деякій множині тестів швидше
 суть статистична умовність, ніж показник індивідуального интел-
 лекта. В якості основного проводиться положення про те, що аль-
 тівой психометричного підходу має стати вивчення елементарних
 інформаційних процесів (мікроопераціональних когнітивних актів,
 пов'язаних з оперативною переробкою поточної інформації і що лежать
 в основі рішення задач). Дослідницькі зусилля, таким чином, з-
 средотачіваются на вивченні тих когнітивних процесів, які обус-
 ловлівают і дозволяють пояснити індивідуальні відмінності в успешно-
 сті виконання традиційних інтелектуальних тестів.

Інтерес до механізмів перетворення інформації, що стоять за конеч-
 вим результатом інтелектуальної діяльності, значною мірою
 склався під впливом так званої комп'ютерної метафори - перед-
 уявлення про можливості аналізу процесів роботи людського интел-
 лекта за аналогією з процесами в комп'ютері.

Прийом, розроблений Е. Хантом для вивчення механізмів интеллек-
 та, був названий ним когнітивним кореляційним методом. Суть його заклю-
 чає втому, що показники окремих елементарних когнітивних про-
 процесів (наприклад, швидкості переробки лексичної інформації) від-
 носяться на рівні кореляційного аналізу з показником псіхометріче-
 ського тесту у вигляді IQ, з тим щоб можна було визначити, як ефективність
 ність цього базового інформаційного процесу позначається на індиві-
 дуальних відмінностях у виконанні певного вербального тесту.

Так, в одному з експериментів Ханта випробуваним пред'являлися пари
 букв (Ana; А і А; а і а). Швидкість встановлення однаковості назв букв
 при їх фізичному відмінності и а) інтерпретувалися як швидкість пе-
 реработки лексичної інформації. Показники цього елементарного ін-
 формаційного процесу, як правило, були вище у випробовуваних з висо-
 ким рівнем вербальних здібностей [Hunt, Lunneborg, Levis, 1975].


Глава 9. Інтелект

Згодом Хант продемонстрував індивідуальні відмінності в
 способах кодування інформації, які також виявилися связанни-
 ми з успішністю виконання психометричних тестів. піддослідним
 пред'являлась фраза типу «плюс вище зірочки» і картинка + (або +) з
 вимогою оцінити, чи відповідає зміст фрази заданому на картин-
 ке співвідношенню елементів. З'ясувалося, що в даних умовах обнару-
 тримують себе дві форми репрезентації цієї найпростішої проблемної си-
 туации: одні випробовувані спочатку подумки описували картинку з по-
 міццю відповідного лінгвістичного судження і потім соотносі-
 Чи його із заданою фразою ( «вербалізатори»), інші - подумки створювалися
 Чи образ заданої фрази і порівнювали його з картинкою ( «візуалізатори»).
 Факти свідчили, що вербалізатори мають більш високі оцен-
 ки на вербальних тестах, візуалізатори, навпаки, - на пространствен-
 них тестах [Hunt, 1983].

Р. Стернберг проводив свої експериментальні дослідження в рам-
 ках когнітивного компонентного методу, орієнтованого на аналіз не-
 посередньо самого процесу виконання певного інтелектуально
 ального тесту (наприклад, тесту вербальних аналогій, що включає зав-
 ня типу «Вашингтон ставиться до цифри 1, як Лінкольн - до цифр: 5;
 10; 15; 20 »з вимогою вибрати правильний варіант відповіді). завдання зак
 Люча в тому, щоб визначити, які виділені елементарні ін-
 формаційні процеси і в якій мірі впливають на індиві-
 дуальну успішність виконання відповідного вербального тесту.

За даними Стернберга, процес пошуку правильної відповіді в тесті
 аналогій включає п'ять більш елементарних інформаційних процесів
 сов: декодування (Переклад стимулу у внутрішню ментальну репре-
 зентацію у вигляді розгортання значення основних слів); умовивід
(Знаходження можливий зв'язок між першим і другим елементами пер-
 виття половини аналогії); порівняння (Знаходження правила, связивающе-
 го дві половини аналогії); перевірка (Уточнення правильності обнару-
 дені зв'язків стосовно до другої половини аналогії); побудова
 ня відповіді
(Правильна відповідь «5», так як якщо президент Вашингтон
 зображений на банкноті в 1 долар, то президент Лінкольн - на банкно-
 ті в 5 доларів).

Це дослідження дозволило Стернбергу встановити два цікавих
 факту. По-перше, час, що витрачається піддослідними на процес ре-
 шення, розподілялося таким чином: 54% - декодування,
 12% - умовивід, 10% - порівняння, 7% - перевірка і 17% - від-
 вет. Таким чином, фаза побудови ментальної репрезентації, судячи
 за обсягом витраченого часу, відіграє особливу роль в організації
 процесу пошуку рішення. По-друге, випробовувані, що мали більш ви-
 сокие оцінки за тестами інтелекту, були швидшими на останніх
 чотирьох фазах, але більш повільними на фазі декодування інфор-
 ції [Sternberg, 1986].


Експериментально-психологічні теорії інтелекту




 Основні суперечності тестологических досліджень інтелекту |  Глава 9. Інтелект |  Експериментально-психологічні теорії інтелекту |  феноменологічний підхід |  Експериментально-психологічні теорії інтелекту |  Етологічної теорія інтелекту |  Операційна теорія інтелекту |  соціокультурний підхід |  Процесуально-діяльнісний підхід |  Глава 9. Інтелект |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати