На головну

Операційна теорія інтелекту

  1.  A) Природно-правова теорія
  2.  I. ЛОГІКА А. Теорія пізнання
  3.  I. Теоріяли? с?ра?тар
  4.  VI. Теорія адекватного харчування. Уголев А. М.
  5.  А) Феномен і теорія. природний реалізм
  6.  А. Л. Єрьомін. Ноогенезе І ТЕОРІЯ ІНТЕЛЕКТУ
  7.  А. Л. Єрьомін. Ноогенезе І ТЕОРІЯ ІНТЕЛЕКТУ

Згідно Ж. Піаже, інтеллект- це найбільш досконала форма адап-
 тації організму до середовища, що представляє собою єдність процесу ассі-
 міляціі (відтворення елементів середовища в психіці суб'єкта у вигляді ко
 нітівних психічних схем) і процесу акомодації (зміна цих
 когнітивних схем залежно від вимог об'єктивного світу). та-
 ким чином, суть інтелекту полягає в можливості здійснювати
 гнучке і одночасно стійкий пристосування до фізичної та соці
 альної дійсності, а його основне призначення - в структурірова-
 ванні (організації) взаємодії людини із середовищем [Піаже, 1969;
 Флейвелл, 1967].

Як виникає інтелект в онтогенезі? Посередником між дитиною
 і навколишнім світом є предметне дію. Ні слова, ні нагляд-
 ні образи самі по собі нічого не значать для розвитку інтелекту. за
 міру накопичення і ускладнення досвіду дитини щодо практичного взаємодії
 действованию з об'єктами відбувається інтеріоризація предметних дей
 ствий, тобто їх поступове перетворення в розумові операції (дії,
 виконувані у внутрішньому уявному плані).

Розвиток інтелекту - це стихійний, підлеглий своїм особливим за-
 конам процес визрівання операціональних структур (схем), вирастаю-
 щих з предметно-життєвого досвіду дитини. Відповідно до теорії Піаже, в
 цьому процесі може бути виділено кілька стадій (докладний опису
 ня стадій розвитку інтелекту см. в розділі «Когнітивний розвиток»).

Одна з найважливіших ліній інтелектуального розвитку - це розвиток
 операціональних структур. Розумові операції поступово приоб-
 РЕТА якісно нові властивості: координацію (узгодженість мно-
 дружність операцій), оборотність (можливість в будь-який момент повернутися
 до початкової точки своїх міркувань, перейти до розгляду об'єкта з
 прямо протилежної точки зору і т.д.), автоматизированность (не-
 довільність застосування), сокращенность (згорнутість окремих зве-
 Ньєво, «миттєвість» актуалізації). При цьому Піаже підкреслював, що
 розвиток інтелекту передбачає послідовну інтеграцію минулих
 операціональних структур у новоутворені операціональні
 структури (зокрема, самі по собі формальні операції не мають зна-
 чення для розвитку інтелекту, якщо вони при своєму виникненні НЕ опи-
 ралісь на конкретні операції, одночасно і готують їх,
 і дають їм зміст).

Інша лінія інтелектуального розвитку характеризує зростання інваріант-
 ності (об'єктивності) дитячих уявлень про дійсність. їх ево-


Експериментально-психологічні теорії інтелекту

Люція йде в напрямку від центрации до децентрації. Центрация (в сво
 їх ранніх роботах Піаже використовував термін «егоцентризм») - це спеці
 фіческая несвідома пізнавальна позиція, при якій побудови
 ня пізнавального образу диктується власним суб'єктивним стану
 ням або випадковою, що впадає в очі деталлю сприймається ситу-
 ації (за принципом «реально тільки те, що я відчуваю і бачу»). Саме
 феномен центрации обумовлює особливості дитячої думки: синкретизм
 (Тенденцію пов'язувати все з усім), трансдукцію (перехід від приватного до ча
 стном, минаючи загальне), нечутливість до протиріччя і т.п.

Навпаки, децентрация, тобто здатність подумки звільнятися від
 концентрації уваги на особисту точку зору або на приватному аспекті
 ситуації, передбачає перебудову пізнавального образу в напрямку
 зростання його об'єктивності, представленості в ньому безлічі різних то-
 чек зору, а також придбання ним якості відносності (в тому числі
 можливість аналізу будь-якого явища в системі варіюють категоріаль-
 них узагальнень).

Аналізуючи відносини інтелекту до своєрідного соціального оточенню, Піаже
 прийшов до висновку, що соціальне життя надає безсумнівний вплив
 на інтелектуальний розвиток в силу того, що її невід'ємною стороною
 є соціальна кооперація. Остання вимагає координації точок
 зору деякого безлічі партнерів по спілкуванню, що стимулює
 розвиток оборотності розумових операцій.




 Конкуренція множинних цілей |  Практичне і теоретичне мислення в рішенні комплексних завдань |  Навчання рішенню комплексних завдань |  Додаток. логіка |  Тестологіческіх теорії інтелекту |  Основні суперечності тестологических досліджень інтелекту |  Глава 9. Інтелект |  Експериментально-психологічні теорії інтелекту |  феноменологічний підхід |  Експериментально-психологічні теорії інтелекту |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати