загрузка...
загрузка...
На головну

Д) Висновки. Удаване протиріччя і його дозвіл

  1.  Аргументи «за» дозвіл абортів.
  2.  Б) Висновки. Питання про характер ( «Wie») битійственной даності
  3.  В кінці кожної роботи повинні міститися висновки.
  4.  У чому полягає суперечність загальної формули капіталу та яким чином воно дозволяється?
  5.  Питання про природу душі; душа як особлива сутність. Взаємовідносини душі і тіла; етичні висновки. Факти свідомості. Завдання психології свідомості; властивості свідомості; елементи свідомості
  6.  Висновки.
  7.  Висновки.

Якщо ціннісний погляд «блукає», то відносним є він, не самі цінності. Останні, де і яким чином вони б не схоплювалися, залишаються одними і тими ж. Звичайно, навіть в ціннісному свідомості вступає в дію щось, що можна порівняти з «торкнутися» в переживанні і іспитиваніі реального: «схоплених» цінністю, захопленість, визначеність і сповнений нею однозначно виявляє емоційний характер. І тут справа йде про якийсь «досвіді», тільки про вельми іншому. Людина насправді має дуже своєрідним модусом іспитиванія цінностей: він «відчуває» їх в своєму ціннісному почутті, оскільки воно незваних в ньому зароджується і «дає відповідь» на

608 ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

дане в зовнішньому досвіді; а також у своїй позиції, в своєму неприйнятті або схвалення. Тільки такого роду досвід неоднаковий у різних людей і в різні епохи. Він зростає разом зі зрілістю, особистої, так само як і історичної. Але його зміни - це не зміни цінностей.

Якщо порівняти це з вищесказаним, то тут чітко виявляються всі моменти ідеального в-собі-буття разом: процес іспитиванія і одночасно незалежність від процесу іспитиванія, зміст в реальному і одночасно незалежність від змісту в реальному. По крайней мере, так справа йде, якщо ціннісно-реактивні акти розуміються як належать реальній сфері. Якщо поведінка в житті (в волі і вчинках) розуміти як належить до реальної сфері, то і реальне виявляється незалежним від цінностей; в цій сфері воно володіє вільним простором в їх відношенні. Таким чином, в дійсності у цінностей існує подвійна індиферентність: щодо ціннісної свідомості, з одного боку, і щодо реальних випадків - з іншого. В одному дається взнаки в-собі-буття, в іншому - ідеальність.

Але на перший погляд тут ще існує протиріччя. Спочатку даність цінностей як в-собі-су-чих виводилася з реальності ціннісних реакцій; але потім ціннісні реакції виявилися непостійними, відносними, мінливими. Тепер доводиться все-таки зробити висновок, що і самі цінності непостійні.

Звичайно, це було б так, якби мінливість ціннісної свідомості і ціннісних реакцій вклю-

ПРОБЛЕМА І ПОЛОЖЕННЯ ідеального БУТТЯ 609

чали б в себе ціннісну ілюзію або помилку, тобто якщо було б можливо те, що цінне, саме в цій його визначеності відчувати і як контрценное. Якби це було можливим, то довелося б до боягузтва як такої, т. Е. Схопленої, ставитися як до цінного, довелося б захоплюватися нею; довелося б жорстокість заради неї самої схвалювати, добро чи справедливість заради них самих ненавидіти. Якраз цього ми не знаходимо ні в одному ціннісному свідомості; таким далеким одне ціннісне почуття від іншого не буває ніколи, хоч би різними вони не були. Насправді ми завжди знаходимо тільки нечутливість або несприйнятливість до цінності, бездіяльність ціннісної реакції. Але це - щось зовсім інше, це лише сліпота щодо певних цінностей. Відсутність ціннісного почуття настільки ж мало є ілюзією, як мало є такою без знання. Прогалини в ціннісному почутті не означають небуття цінності, так само як і прогалини в пізнанні не означають небуття предмета. Але вступ його в дію, мабуть, вказує на буття цінності. Бо де і яким чином воно б не вступало в дію в якійсь певній точці, там воно завжди і з необхідністю вказує на одне і те ж. Воно не може відчувати цінність, яку воно схоплює, в якість не-цінності. Так протиріччя усувається. Мінливість ціннісної свідомості зачіпає тільки поява і зникнення ціннісного почуття, але не його зміст.

39 Н. Гартман

610 ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА




 В) Суб'єктивна і об'єктивна очевидність |  Г) Позитивний сенс ілюзії очевидності |  А) Подвійна закономірність мислення |  Б) Ідеально-онтологічний характер логічної закономірності |  В) Ставлення логічного до доданої ідеальності |  Г) Логічні закони і реальна закономірність |  Д) Об'єктивна значущість логічного і можливість реальної науки |  А) Особливе становище цінностей серед сутностей |  Б) Ціннісна свідомість і ціннісне пізнання |  В) Реальність ціннісного почуття і детерминирующая сила цінностей |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати