На головну

Засновники уральської і сибірської шкіл

  1.  Quot; Батьки-засновники "юридичної антропології
  2.  ЗАХІДНО-СИБІРСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇ
  3.  Камеді СИБІРСЬКОЇ модрини
  4.  Засновники найбільш відомих навчань
  5.  Засновники наукового комунізму
  6.  Корисні копалини Сибірської платформи

Борис Костянтинович Бегичев (1924-1986) народився 24 жовтня 1924 р в м Оренбурзі в робітничій сім'ї. У 1941 р він з відзнакою закінчив школу і прямо зі шкільної лави вступив добровольцем до Червоної армії, де став снайпером на Ленін-градської фронті. У червні 1942 р помічник командира взводу окремої морської бригади Бегичев в боях під Ладога був тя-тяжко поранений і до жовтня того ж року перебував у госпіталі. далі продовжив військову діяльність.

Після завершення навчання в МДУ він був залишений в очній аспірантурі по кафедрі трудового права (науковий керуй-тель - Н. Г. Александров). У 1953 р Борис Костянтинович защи щает кандидатську дисертацію на тему «Питання правового регулювання праці у вугільній промисловості СРСР».

. Підсумком багаторічних досліджень стала фундаментальна монографія «Трудова правоздатність радянських громадян» (М., 1972), яка і в даний час залишається однією з найбільш глу-боких і затребуваних робіт з даної проблеми. У 1975 р він захищає докторську дисертацію на тему «Робітники і службовці каксуб'ектитрудовогоправа», ав1978г. становітсяпрофессором. Борис Костянтинович одним з перших чітко розмежував грома-Данський і трудову правосуб'єктність, розкрив юридична со-тримання останньої, обгрунтував суб'єктну диференціацію в трудовому праві. Він був прихильником ідеї про законодавче за-кріпленні інституту представництва в трудовому праві. Дана проблематика стала для кафедри трудового права СЮЇ однією з домінуючих. Так, кандидатські дисертації В. С. Колеватова, Т. П. Мордвинова, Е. Н. Стародубської і Г. А. Фоменко були посвя-щени особливостям правового становища окремих категорій ра-цівників як суб'єктів трудового права.

Про предмет трудового права. Він одним з перших виступив за розмежування предмета галузі та галузі регулювання тру-дового права. На його думку, цю область «утворюють не тільки трудові відносини, що становлять її основне ядро, а й інші, споріднені з ними громадські отношенія?» 452.

Б. К. Бегичев розвивав вчення про трудові відносини як предмет трудового права

Про трудову правоздатності та дієздатності працівника. Борис Костянтинович трактував правоздатність як правоот-носіння (правовий стан) або як суб'єктивне права. При цьому Б. К. Бегичев поділяв трудові правоздатність і деесп-ність. Він вважав, що трудову правоздатність утворює певне коло прав і обов'язків. За змістом, йшлося про абсолютне правовідносинах, про становище суб'єкта по відношенню до всіх третіх осіб. Він не заперечував, що правоздатність виступає передумовою конкретного правовідносини.

Б. К. Бегичев одним з перших почав відстоювати можливість відокремлення трудової дієздатності. Таке відокремлення, на його думку, має місце при реалізації групи прав, використання яких не вимагає обов'язкового особистої участі працівника і ко-що можуть здійснюватися через представника. До них відносять-ся, зокрема, право на отримання заробітної плати, гарантій-них і компенсаційних виплат, право на відшкодування шкоди жиз-ні та здоров'ю робітників і службовців і др.455В користь цього положе-ня говорить і те, що відповідно з новою редакцією ч. 4 ст. 63 ТК РФ від імені малолітнього трудовий договір підписується його батьком (опікуном).

Він визначив обмеження трудової правосуб'єктності як позбавлення на певний строк в нормативному або індивідуального паном порядку права громадянина, який вчинив злочин, за-приймати певні посади або займатися певною деятельностью460. У запропонованому визначенні, на наш погляд, відбулося змішання понять диференціація трудової право-суб'єктності, передбаченої законодавством, і ограниче-ня трудової правосуб'єктності в індивідуальному порядку.

Борис Костянтинович, поряд з іншими вченими, вважав право на просування елементів трудової правоздатності та тим самим визнавали наявність у працівника загальної можливості просування на іншу більш кваліфіковану работу461.

Про право на працю. Б. К. Бегичев висунув теорію «двойствен-ної природи права на працю». Він розглядає право на працю од-ночасно як суб'єктивне право в державному праві і як елемент правоздатності в трудовом462. У першому випадку праву на працю відповідно кореспондуватися обов'язок го-державу щодо забезпечення кожного громадянина роботою.

Сохраняютсвоюактуальностьегосужденіяещепорядутеоре-тичних проблем. Так, Б. К. Бегичев цілком обгрунтовано утверж-дав: «Час відпочинку та робочий час - це співвідносні поняття: збільшення тривалості робочого часу в межах дня, тижня, місяця, року означає скорочення часу відпочинку, і НАО-борот, сокращениерабочеговремениозначаетсоответственноеуве-личение тривалості часу відпочинку »463.

Скобелкін Володимир Миколайович (1924-2003) 465роділся в 1924 р в Вятської губернії в родині селянина. Разом з ро-ками в 1926 р він переїхав в м Омськ, де і закінчив середню школу. У 1940-1941 рр. він навчався в школі ФЗН, а потім рабо-тал телеграфістом на Новосибірської залізниці. У авгу-сте 1942 г. Владимир Николаевич був покликаний в армію, закінчив курси молодших воентехніка, після яких був спрямований на Південний фронт в повітряно-десантні війська. В рядах «крила-тій піхоти» він брав участь у звільненні Угорщини, Австрії, Чехословаччини, де і зустрів День Перемоги.

Після демобілізації в 1947 р він надходить на юридиче-ський факультет Ленінградського державного університету, який закінчує в 1952 р З 1952 по 1962 рр. В. Н. Скобелкін працював завідувачем юридичною консультацією Ульяновську-го обласної ради профспілок. У 1978 р він обирається на посаду професора кафедри цивільного права і процесу Омського державного універ-тету, а в 1981 р стає завідувачем новоствореної кафе-дри трудового і колгоспного права. До останніх днів він підкреслював важливу роль профспілок у захисті трудових прав працівників, але ставився до діяльно-сті сучасного йому профспілкового апарату критично.

В. Н. Скобелкін вважав, що існує не одне єдине тру-довое ставлення, А комплекс самостійних, але пов'язаних між-ду собою трудових відносин. До них він зараховував «основне тру довое відношення», що доповнюють «трудові відносини» (по опла-ті праці, робочого часу і часу відпочинку і т. Д.) І «супутні-ющие трудові відносини» (щодо матеріальної та дисциплінарної відповідальності та ін .) 473. Доповнюють і супутні ставлення-ніяавторпрізнавалтрудовимі, ??посколькуетіотношеніяустанав-ливаются між працівником і підприємством у зв'язку з применени третьому праці работніков474. Аналізуючи принципи трудового права, Закріплені в ТК РФ, В. Н. Скобелкін пропонував їх звести до 10 основних принци-пам: законність, справедливість правового регулювання трудо- вих і суміжних з ними відносин, багаторівневість правово-го регулювання, неприпустимість дискримінації, партнерство

і співробітництво в сфері праці, участь працівників і професійно-ональних спілок в управлінні підприємством, здійснення про-громадської контролю за дотриманням законодавства про працю, підтримку високого рівня юридичного забезпечення реалі-зації трудових прав і законних інтересів, самозахист і само-реалізація трудових прав найманих працівників, визнання неза-законності (недійсності, нездійсненності) нормативних і правозастосовних актів, що суперечать актам висо-кою юридичної сили, доступність і безкоштовність оскарження працівниками в процедурному або процесуальному порядку неза-кінних дій работодателя477.

Володимир Миколайович дав розгорнуту класифікацію юри-дичних гарантій, Диференціюючи їх за стадіями розвитку тру-дового правовідносини. Це гарантії, що забезпечують: а) встуила-полонених в трудові правовідносини, б) здійснення трудових прав в сформованих правовідносинах; в) стійкість трудових правовідносин; г) відновлення порушених прав478.

При цьому В. Н. Скобелкін, як і ряд інших вчених, відносив охоронніправовідносини в трудовому праві до числа відношень, тісно пов'язаних з трудовим479. Він висловлював думку про доцільність організації судів з трудових справ, форми-вання трудової юстіціі480.

Вченим обгрунтовувалася необхідність і обговорювалися ре-альні перспективи розширення судового захисту прав праців-ка за наступними напрямками. Їм визнавалося целесообраз-ним встановити в законодавстві альтернативну підведені-відальність індивідуальних трудових спорів. В. Н. Скобелкін був одним з найбільш видатних теоретиків трудового процесу. Відзначимо, що в 1970-ті рр. з'явилися роботи, в яких розглядалися проблеми трудового процесу і обо-сновивалась ідея самостійності в структурі трудового пра-ва трудового процесуального права.

Вчений зазначав, що фізичний стан особи впливає на обсяг його трудової правоздатності.

В. Н. Скобелкін розділив право на працю на складові частини: 1) право на працю, з одного боку, як елемент правоздатності (право на одержання гарантованої роботи); 2) з іншого сторо-ни, це суб'єктивне право (право на звернення до державних-ни за отриманням роботи або за сприянням у її напів-чення, право працювати після надходження на роботу) 489.

 



© um.co.ua - учбові матеріали та реферати