Головна

Деперсонализационности-дереалізаціонние синдром

  1.  F04 / Органічний амнестичний синдром, що не викликаний алкоголем або іншими психоактивними речовинами.
  2.  F14.3х Синдром відміни кокаїну.
  3.  F1х.2 / Синдром залежності.
  4.  F1х.3 / абстинентного стан (синдром відміни).
  5.  F1х.4 / абстинентного стан (синдром відміни) з делірієм.
  6.  F1х.6х Амнестичний синдром.
  7.  F80. З / Придбана афазія з епілепсією (синдром Ландау-Клефнера).

Деперсонализационности-дереалізаціонние синдром - поєднання рас
 стройства самосвідомості (зміна, відчуження, роздвоєння "я", сни
 ються або втрата емоційного резонансу) з відчуттям зміни
 навколишнього (віддаленість, примарність, блякла і т. Д.); расстрой-
 ство усвідомлюється як незвичайне або просто хворобливе і сопровожда-
 ється неприємними, часто болісними переживаннями.


Співвідношення проявів двох основних компонентів синдрому
 може бути різним. Зазвичай деперсоналізаціонние розлади
 бувають більш інтенсивними і зустрічаються частіше, ніж дереалізаціон-
 ні. Деперсонализационности-дереалізаціонние синдром схильний ус
 ложненіем. В одних випадках це ускладнення відбувається за рахунок того ж
 кола розладів; в інших - за рахунок більш важких псіхопатологі-
 чеських порушень. Так, невротична деперсоналізація
 у міру розвитку хвороби може ускладнитися елементами анестетічес-
 кой деперсоналізації, в якій переважає не відчуження почуттів, а
 відчуження свого "я", і далі з'являється аутопсихическая
 д е п е р з оналізація (В. Ю. Воробйов, 1972; K.Hayg, 1939). по-
 добная динаміка синдрому зазвичай поєднується з млявим, часто волнооб-
 різним за рахунок субдепресивних розладів, розвитком хвороби. млявий
 Протягом спостерігається зазвичай і в тих випадках, коли невротична і
 (Рідше) аутопсихическая деперсоналізація ускладнюється виразним деп-
 рессівним або депресивно-дисфорическим афекту, що супроводжується
 окремими ідеями самознищення і розладами, близькими до
 кататимно бреду або сенситивному бреду відносини. *

І невротична, і аутопсихическая деперсоналізація можуть услож-
 ниться такими розладами, як явний марення, психічні автома-
 тизма, кататонічні симптоми (А. А. Меграбян, 1962; G.Berze, 1926;
 H.Gruhle, 1929). Ознакою, що вказує на можливість такого ус
 ложненіем, може служити розлад, що нагадує маячний на-
 будову: з'являється виражена тривога, супроводжувана ощущені-
 ем незвичайних, але завжди несуть загрозу особистому існуванню або
 існуванню навколишнього переживань. У ряді випадків появляет-
 ся безглузда налаштованість. В подальшому виникають психічні ав-
 томатізми - переважно ідеаторні і речедвігательние, кото
 які потім домінують в клінічній картині, в той час як бредо-
 виття компонент залишається неразвернутим. Подальше ускладнення може

 * Сензитивний марення відносини (E.Kretschmer, 1918) - маячні ідеї
 відносини, виникнення яких тісно пов'язане з конституціональними
 особливостями хворого (підвищена вразливість, вразливість, схильність
 ність до фіксації на певних обставин, нестійка ефекти
 тивность), наявністю реально обумовлених або не мають зовнішньої при-
 чини переживань і схильністю до інтерпретатівним побудов. поня
 нення сенситивного марення відносини з часу його опису отримало більш
 широку, ніж це було спочатку, трактування і використовується не тільки,
 як це робив E.Kretschmer, для пояснення генезу деяких форм пара-
 нойі.


йти по лінії розвитку вторинної кататонії або видозміни пси
 хіческого автоматизмів фантастичним змістом, т. е появи па-
 рафренних розладів. Подібна динаміка була відзначена АА. Мегра-
 бяном (1962). Правда, все спостереження автора ставляться до того перио-
 ду часу, коли терапія психотропними засобами відсутня.
 Деперсоналізація вищих емоцій часто з'являється і довго
 існує без явищ дереалізації. Лише тоді, коли вона достига-
 ет ступеня скорботного психічного нестями, можуть виникнути де-
 реалізаційні розлади. Виражені меланхолійні деперсо-
 налізаціонно-дереалізаціонние порушення можуть поєднуватися з тугою
 і ідеомоторним гальмуванням, але частіше депресивний афект проявля-
 ється тривогою і поєднується з ажитацією, здатної змінюватися раптоід-
 станами. При подальшому ускладненні клінічної картини
 виникає синдром Котара. Розвиток хвороби у випадках появи де-
 персоналізації вищих емоцій може бути нападоподібний. Одна-
 до в багатьох випадках такі напади затягуються на кілька років, а в по-
 зднем віці може виникнути хронічне стан.




 розлади уваги |  розлади потягів |  розлади мови |  розлади сну |  розлади самосвідомості |  надцінні ідеї |  СИНДРОМИ ПСИХІЧНИХ ХВОРОБ |  ІСТОРІЯ НАВЧАННЯ про синдром |  невротичні синдроми |  психопатичні синдроми |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати