Головна

Лекція 12. Організація навчальної діяльності у вузі

  1.  FF 15 СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ
  2.  FH 25 10 Організація управління.
  3.  FS 15 СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ
  4.  II 6.3. Освоєння діяльності. навички
  5.  II. 6.1. Визначення поняття діяльності
  6.  II. 6.4. Основні види діяльності та їх розвиток у людини
  7.  II. 8. 3. Види мовної діяльності

У різні історичні епохи і у різних народів поняття «вищий навчальний заклад» надавався різний зміст. Прообразом вузів були філософські школи періоду античності, в яких викладання орієнтувалося на осмислення всіх відомих в ту епоху теоретичних знань. Заняття проводилися у формі лекцій, бесід, диспутів. Надалі така форма навчання існувала і в середньовічних західно-європейських університетах. Згодом стали з'являтися профільні навчальні заклади: юридичні (у VIII ст. - В Бейруті і Константинополі, в X ст. - В Болоньї); медичні (в IX ст. - в Салерно, в XIII в. - в Монпельє). В ту епоху були закладені так звані «принципи академічної свободи», які передбачають свободу студента самостійно будувати програму вивчення предметів, свободу викладача самостійно вести дослідження і викладати їх результати студентам, виборність керівних органів, участь студентів у самоврядуванні та т. Д. Поступово в університетах стали зароджуватися наукові і практичні школи. У XVII-XVIII ст. підготовку фахівців на основі новітніх наукових даних з використанням в навчальному процесі лабораторних дослідів, участю в різних експедиціях і т. п. взяли на себе наукові товариства та академії наук, які користувалися підтримкою держави (Лондонське королівське товариство, Паризька академія наук, Петербурзька академія наук та ін .)

Посилення практичної складової в змісті вищої освіти відбулося у Франції в відкритих в період революції 1789 р вищих навчальних закладах, наприклад в Політехнічній школі. У нових навчальних закладах почали викладати в якості самостійних такі дисципліни, як геометрія, економіка та ін. Подібні еволюційні зміни відбувалися і в інших європейських вищих навчальних закладах, наприклад в Росії (в Санкт-Петербурзі в 1773 р) було створено Гірське училище.

В кінці XIX в. в вузах стали виникати науково-дослідні підрозділи - спеціальні лабораторії, відділи, науково-дослідні інститути, в яких велася наукова робота. Однією з важливих проблем вузів стало збереження єдності наукової школи і викладання.

Університети мали на меті широке гуманітарне або природно-наукову освіту, а в галузевих вузах робився ухил в бік практичних знань. З подібним досвідом пов'язана, наприклад, діяльність Московського технічного училища (нині Московський технічний університет), Петербурзького технологічного інституту, Петербурзької медико-хірургічної академії (нині Військово-медична академія).

В умовах науково-технічної революції з другої половини XX ст. різноманітилися типи вищих навчальних закладів, стали з'являтися багатопрофільні вузи.

Вищі навчальні заклади призначені для отримання людьми вищої освіти. Вища освіта- Це результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, яка дозволяє спеціалісту самостійно і відповідально вирішувати дослідницькі та практичні завдання, творчо використовувати і розвивати досягнення культури, науки і техніки. Специфіка вищої освіти полягає в тому, що освітній процес у ВНЗ безпосередньо пов'язаний з науковою діяльністю, викладання навчальних дисциплін здійснюється на рівні, максимально наближеному до останніх досягнень науки і практики. Розвиток науки виступає вирішальним фактором у зміні змісту, методики і організації навчання у вищих навчальних закладах.

Педагоги сучасних вузів зобов'язані враховувати, що випускник вузу в майбутньому буде стикатися зі значним числом практичних проблем, яких викладання в вузене могло врахувати в силу їх новизни. Таким чином, головним завданням вищої школи стає розвиток саме творчих якостей особистості, здатності сприймати і переробляти нові наукові ідеї, аналізувати і застосовувати їх в умовах самостійної професійної діяльності.




 Освіта як система |  Сучасне світового освітнього простору |  Властивості сучасної освіти |  Освітня система Росії |  Сутність, закономірності та принципи педагогічного процесу |  Основні системи організації педагогічного процесу |  управлінський цикл |  Сутність і структура навчання |  Освітня, виховна і розвиваюча функції навчання |  Методи навчання |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати