На головну

Показники ефективності та якості систем

  1.  Brian організаційніх систем контролю
  2.  D.3. Системи економетричних рівнянь
  3.  D.3. Системи економетричних рівнянь
  4.  I. 2. 2. Сучасна психологія і її місце в системі наук
  5.  I. Хто є хто, або система цінностей
  6.  I. Поняття, предмет, система виконавчого провадження
  7.  I. Створення радянської судової системи

Штучні системи створюються, як правило, для реалізації однієї або ряду операцій. Необхідний і реально досягається системою результати можуть відрізнятися. Це залежить від умов протікання операції, якості системи, що реалізує операцію, і способів досягнення необхідних результатів. Тому при оцінці систем прийнято розрізняти якість систем и ефективність реалізованих системами процесів.

ефективність відносять не до самої системи, а до виконуваної нею операції. Ефективність, як група властивостей, являє тільки якість функціонування системи відповідність необхідного і досягається результату.

Співвідношення понять якості та ефективності представлено в табл. 3.1.

Для розгляду заяв про, наведених в табл. 3, введемо ряд понять.

кожне i-e якість j-й системи, i = 1, ..., n; j = 1, ..., m, Може бути описано за допомогою деякої вихідної змінної yji що відображає певне істотне властивість системи, значення якої характеризує міру (інтенсивність) цієї якості. Цей захід назвемо показником якості або приватним показником якості системи. показник yji може приймати значення з безлічі (області) допустимих значень {удопi}.

назвемо узагальненим показником якості j-й системи вектор Yj = <уj1, уj2, ..., yji, ..., yjn>, Компоненти якого суть показники його окремих властивостей. Розмірність цього вектора визначається кількістю істотних властивостей системи. Звернемо увагу на те, що показник якості саме вектор, а не просте безліч приватних показників, оскільки між окремими властивостями можуть існувати зв'язку, які в рамках теорії множин описати досить складно.

Таблиця 3.1. Співвідношення понять якості та ефективності

Приватні показники мають різну фізичну природу і відповідно до цього різну розмірність. Тому при утворенні узагальненого показника якості слід оперувати не з «натуральними» показниками, а з їх нормованими значеннями, що забезпечують приведення показників до одного масштабу, що необхідно для їх зіставлення.

Завдання нормування вирішується, як правило, введенням відносних безрозмірних показників, що представляють собою відношення «натурального» приватного показника до деякої унормує величиною, вимірюваної в тих же одиницях, що і сам показник

де уi0 - Деякий «ідеальне» значення i-го показника.

Вибір нормує подільника для перекладу приватних показників в безрозмірну форму значною мірою носить суб'єктивний характер і повинен грунтуватися в кожному конкретному випадку.

Можливі кілька підходів до вибору нормує подільника.

По-перше, що нормує дільник уi0 можна задавати за допомогою ЛПР, і це передбачає, що значення уi0 є зразковим.

По-друге, можна прийняти, що нормує дільник уi0= max уji.

По-третє, в якості нормує подільника може бути обрана різниця між максимальними та мінімальними допустимими значеннями приватного показника.

Необхідну якість системи задається правилами (умовами), яким повинні задовольняти показники істотних властивостей, а перевірка їх виконання називається оцінюванням якості системи. Таким чином, критерій якості це показник істотних властивостей системи і правило його оцінювання.

назвемо ідеальною системою Y * Гіпотетичну модель досліджуваної системи, ідеально відповідає всім критеріям якості, вектор Y * = <y * 1, y * 2, ..., yji, ..., y * n>, Що є показником якості ідеальної системи.

назвемо областю адекватності деяку околицю значень показників істотних властивостей. У загальному вигляді область адекватності визначається як модуль нормованої різниці між показником якості Yдоп і показником якості Y *:

де d - радіус області адекватності.

На радіус області адекватності накладаються обмеження, залежні від семантики предметної області. Як правило, визначення цієї величини є результатом фундаментальних наукових досліджень або експертної оцінки.

При такому розгляді всі критерії в загальному випадку можуть належати до одного з трьох класів:

1. Критерій придатності Дозапро:

i = 1, ...,n

правило, згідно з яким j-я система вважається придатною, якщо значення всіх iх приватних показників yji, - Цієї системи належать області адекватності d, а радіус області адекватності відповідає допустимим значенням всіх приватних показників.

2. Критерій оптимальності Kопт:

правило, згідно з яким j-я система вважається оптимальною по i-му показнику якості, якщо існує хоча б один приватний показник якості yji, Значення якого належить області адекватності d, а радіус області адекватності за цим показником оптимальний. Оптимальність радіусу адекватності визначається з семантики предметної області, як правило, у вигляді dопт = 0, що має на увазі відсутність відхилень показників якості від ідеальних значень.

3. Критерій переваги Доперетв:

( "i) (yjiId?di®dопт, i = 1, ..., n)

правило, згідно з яким j-я система вважається чудовою, якщо всі значення приватних показників якості yji, Належать області адекватності d, а радіус області адекватності оптимальний за всіма показниками.

Ілюстрація наведених формулювань наведена на рис. 39 де за властивостями yl и у2 порівнюються характеристики п'яти систем {Y1, Y2, Y3, Y4, Y5}, Які мають допустимі області адекватності значень {у/i, y//i}, i = 1,2, для яких визначені оптимальні значення уопт1, yопт2 відповідно.

З рис. 39 видно, що системи Y1, Y2, Y3, Y5 придатні за властивостями у1, і у2. системи Y1 и Y3 оптимальні по властивості у1.

система Y3 є чудовою, незважаючи на те, що має місце співвідношення у42 > y32> Оскільки система Y4 взагалі не придатна і, отже, неконкурентоспроможна в порівнянні з іншими.

Мал. 39. Приклад оцінок систем за критеріями придатності, оптимальності і переваги

Легко помітити, що критерій переваги є окремим випадком критерію оптимальності, який, в свою чергу, є окремим випадком критерію придатності, оскільки область адекватності за критерієм придатності є декартовій твір множин

за критерієм оптимальності вироджується в двухточечное безліч < уопт1, yопт2 >, За критерієм переваги вироджується в точку переваги. формально Кперетв I Копт I Кзапро.




 Спеціальні методи моделювання систем |  Імітаційне моделювання економічних процесів. |  Функціональне (структурний) моделювання |  Об'єктно-орієнтоване моделювання |  Реалізація методик системного аналізу для дослідження і синтезу систем |  Конструктивне визначення економічного аналізу. |  Принципи економічного аналізу. |  Етапи економічного аналізу. |  Модель як засіб економічного аналізу. |  Аналіз фінансової стійкості економічної системи. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати