Головна

Тема 8. Технології оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування

  1.  CRM-технології
  2.  FF 15 СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ
  3.  FS 15 СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ
  4.  I група - для оцінки деформативних властивостей грунту.
  5.  I. 3.2. Залежність психічних функцій від середовища і будови органів
  6.  II 6.3. Освоєння діяльності. навички
  7.  II. 6.1. Визначення поняття діяльності

Муніципальне управління покликане створити умови для формування, розвитку і реалізації потенціалу особистості, домашнього, муніципального господарства, бізнесу і т. П, мінімізувати економічну залежність муніципального освіти від соціально-економічної політики органів державної влади. Муніципальне управління покликане створити умови для забезпечення самодостатності особистості, домашнього господарства, малого бізнесу за рахунок майна, що знаходиться в муніципальній власності, коштів місцевого бюджету, майнових прав муніципального освіти, відповідно до чинного законодавства, вирішуючи питання місцевого значення.

Ефективність державного управління - це результат управління, точніше "втручання" в ключові процеси, що передбачає зміну форми, властивостей, характеру умов, що забезпечують формування, нарощування та реалізацію потенціалу особистості, домашнього господарства, бізнесу, віднесений до витрат на його досягнення.

Органи місцевого самоврядування мають право самостійно під свою відповідальність організувати управління з метою досягнення поставлених перед муніципальним освітою цілей і завдань.

Органи місцевого самоврядування покликані вирішувати виникаючі на території муніципального освіти проблеми. Проблема - це фактичний стан справ, що не відповідає бажаному.

Ефект (лат. "Effectus") - це дія; ефективний (лат. "effectivus") - дієвий, що дає бажаний результат. Ефект управління являє собою здатність суб'єкта управління цілеспрямовано впливати на об'єкт з метою досягнення поставлених завдань в умовах, що змінюються.

Ефект характеризує скоріше можливе примноження зусиль, використовуваних засобів бюджету за рахунок залучення їх у вирішення проблем, що входять до переліку питань місцевого значення, на основі нових можливостей. Ефект більш орієнтований на майбутнє.

Мета управлінської діяльності - отримання більшого ефекту з найменшими витратами. Тому необхідно отриманий результат порівняти з витратами, т. Е віднести ефект до витрат, зіставити одну абсолютну величину з іншого.

Ефективність - це відношення результатів діяльності (ефекту) організації (людини) до витрат на досягнення цих результатів (ресурсів). Ефективність розглядається також як здатність приносити ефект.

Під ефективністю стосовно до управління розуміється кількісно певний вплив "нового" управління на результати діяльності органу влади, віднесеної до витрат. В даному контексті можна розглядати ефективність як певну оцінку правильності і неправильності прийнятого рішення по відношенню до отриманого результату.

Економічна ефективність - кількісна оцінка відношення ефекту до витрат в конкретних умовах: економія, що отримується за рахунок оптимізації і раціоналізації діяльності. Характеризує заощадження зусиль, коштів зараз при функціонуванні діючих систем в заданих умовах.

Соціальна ефективність - якісна оцінка діяльності, що виражає відповідність мети органу влади потребам населення.

Під соціальним ефектом зазвичай розуміється створення сприятливих умов для населення на території муніципального освіти, підвищення якості послуг, що надаються, а також створення більш сприятливих умов праці працівників, які здійснюють функції обстеження населення.

У багатьох випадках соціальний ефект не піддається кількісному вимірюванню, і його визначають тими якісними зрушеннями, які відбуваються на території муніципального освіти. Він вимірюється непрямими результатами, наприклад скороченням часу обслуговування, підвищенням якості обслуговування, поліпшенням соціально-психологічної обстановки.

Ефективність державного управління не може бути виміряна яким-небудь одним показником і визначається як результат складної взаємодії різних факторів: природних, людських, соціально-економічних, екологічних та ін., Що впливають на прийняття і реалізацію управлінських рішень.

Складність вироблення і вимірювання досить об'єктивних показників ефективності муніципального управління визначається:

- Специфікою муніципального освіти як складного об'єкта управління, що має ієрархічну структуру;

- Труднощами формалізованого опису соціально-економічних процесів, що протікають на території муніципального освіти;

- Складністю отримання достовірної вихідної інформації;

- Труднощами виміру окремих показників, що носять комплексний, узагальнений характер.

Всі ці труднощі об'єктивні. Так, стан узагальненого показника залежить і від стану його складових, і від їх взаємовпливу.

Можна визначити ефективність роботи органів місцевого самоврядування та загальну ефективність управління як певну інтегральну суму ефективностей. Розрізняють внутрішню і зовнішню ефективність муніципального управління.

Внутрішня ефективність - це ефективність роботи органів, яка полягає в розробці, прийнятті та організації виконання управлінських рішень, що сприяють підвищенню якості життя населення.

Зовнішня ефективність - це рівень задоволення запитів населення, що проживає на території муніципального освіти.

Можна виділити наступні компоненти оцінки ефективності муніципального управління:

- Обгрунтування і вибір системи і структури показників ефективності муніципального управління, причому як для поточного функціонування, так і для стратегічного розвитку муніципального освіти;

- Визначення критеріїв і вимірників ефективності муніципального управління;

- Розробка методів розрахунку окремих показників.

При визначенні системи критеріїв і вимірників ефективності муніципального управління можна виділити наступні критерії оцінки муніципального управління: дієвість, економічність, якість, співвідношення результатів і витрат, задоволеність роботою, впровадження інновацій.

Дієвість - це ступінь досягнення системою муніципального управління поставлених перед нею цілей. Щоб її виміряти, порівнюють плановані результати управління з фактичними. Вимірювання дієвості направлено на оцінку як окремого працівника, так і більш високих рівнів управління.

Економічність - це співвідношення ресурсів, які передбачалося витратити на досягнення певних цілей і виконання конкретних робіт, з фактично спожитими.

Якість - це ступінь відповідності системи управління висунутим до неї вимогам і очікуванням.

Співвідношення результатів і витрат стосовно муніципального управління - це співвідношення обсягу муніципальних послуг системи (дієвість) і витрат на надання цих послуг (економічність).

Задоволеність роботою - престижність роботи в сфері муніципального управління, почуття безпеки, впевненості. Методи вимірювання цього показника засновані на визначенні ступеня відповідності уявлень працівників про соціально-психологічних умовах з фактичними умовами.

Впровадження інноваційних технологій відображає реальне використання нових досягнень в області організації управління для досягнення поставлених цілей.

Вимірювачами ефективності муніципального управління можуть бути: загальна соціальна ефективність, ефективність організації муніципального управління та ефективність системи державного управління. В якості вимірювача загальної соціальної ефективності державного управління виступає динаміка рівня і якості життя населення з урахуванням зроблених вище застережень. Два інших можуть бути розкладені на окремі компоненти.

Показники, що використовуються при оцінці ефективності організації муніципального управління можуть бути розділені на три групи. Перша характеризує ефективність процесу управління, т. Е співвідношення витрат і результуючих показників управлінської праці. Як витрати на управління можуть застосовуватися такі легкоізмеряемие показники, як поточні витрати на утримання апарату управління, експлуатацію технічних засобів, утримання будівель і приміщень, підготовку і перепідготовку кадрів управління.

Результуючі показники процесу управління можуть оцінюватися як кількісно, ??так і якісно і використовуватися в якості критеріїв ефективності, коли організаційна структура змінюється в напрямку поліпшення одного або групи показників без зміни (погіршення) інших.

Продуктивність апарату управління може визначатися обсягом виробленої в процесі управління інформації. Під економічністю апарату управління розуміються відносні витрати на його функціонування (наприклад, питома вага витрат на утримання апарату управління).

Адаптивність системи управління визначається її здатністю ефективно виконувати задані функції в певному діапазоні зміни умов. Чим ширше цей діапазон, тим більше адаптивної вважається система. Гнучкість системи управління характеризує можливість органів управління змінювати відповідно до виникаючими завданнями свою роль в процесі прийняття рішень та налагоджувати нові зв'язки, не порушуючи властивою даній структурі впорядкованості.

Оперативність прийняття управлінських рішень характеризує своєчасність виявлення управлінських проблем і швидкість їх вирішення, яка забезпечує максимальне досягнення поставлених цілей при збереженні стійкості налагоджених управлінських процесів.

Надійність апарату управління в цілому характеризується безвідмовним функціонуванням, т. Е здатністю забезпечувати виконання завдань в рамках встановлених термінів і виділених ресурсів. Для оцінки надійності апарату управління і його підсистем можуть використовуватися рівень виконання планових завдань, дотримання затверджених нормативів і відсутність відхилень при виконанні вказівок.

Для оцінки раціональності організаційної структури управління велике значення має її відповідність об'єкту управління. Це знаходить вираз в збалансованості складу функцій і цілей управління, відповідно чисельності складу працівників обсягу і складності робіт, повноті забезпечення необхідною інформацією, забезпеченості процесів управління технічними засобами.

Третя група показників, що характеризують ефективність організаційно-технічного рівня системи муніципального управління, може бути представлена ??у вигляді формули:

Еоту = (К1 + К2 + К3 + К4 + К5 + К6 + К7 + К8 + К9 + К10 + К11) / 11,

де Еоту - ефективність організаційно-технічного рівня системи муніципального управління;

К1 - рівень поділу праці службовців;

К1 = С1 / С,

де С1 - число службовців, що діють на основі посадових інструкцій;

З - загальна кількість службовців;

К2 - рівень технологічності управління;

К2 = Ф1 / Ф,

де Ф1 - число функцій органу або структурного підрозділу, на виконання яких є інструктивні або методичні матеріали;

Ф - загальне число функцій органу або структурного підрозділу;

К3 - рівень контролю виконання управлінських рішень;

К3 = Р1 / Р,

де Р1 - число контрольованих рішень за певний період;

Р - загальне число рішень за той же період;

К4 - рівень планування діяльності службовців;

К4 = Сп / С,

де Сп - число службовців, робота яких планується в даному періоді;

З - середньосписковий склад службовців;

К5 - рівень числа службовців, поточні результати яких постійно оцінюються;

К5 = З / С,

де З - число службовців, поточні результати яких постійно оцінюються;

З - загальна кількість службовців;

К6 - рівень стабільності кадрів;

К6 = 1 - С2 / С,

де С2 - число службовців, звільнених за рік;

З - загальна кількість службовців;

К7 - рівень дисциплінованості кадрів;

К7 = 1 - С3 / С,

де С3 - число службовців, які отримали за рік дисциплінарні стягнення;

З - загальна кількість службовців;

К8 - рівень організації робочих місць службовців;

К8 = 1 - С4 / С,

де С4 - число службовців, робоче місце яких відповідає вимогам наукової організації праці на площі, оснащеної відповідно до умов праці;

З - загальна кількість службовців;

К9 - рівень технічної озброєності службовців;

К9 = 1 - С5 / С,

де С5 - число службовців, які використовують персональні комп'ютери;

З - загальна кількість службовців;

К10 - рівень організації професійної підготовки службовців;

К10 = 1 - С6 / С,

де С6 - число службовців, які пройшли професійну підготовку за рік;

З - загальна кількість службовців;

К11 - рівень роботи зі зверненнями громадян до органів муніципального управління;

К11 = 1 - О1 / О,

де О1 - число звернень громадян за певний період, за якими прийняті рішення у встановлені терміни;

Про - загальне число звернень громадян за той же період.

Для оцінки ефективності системи муніципального управління можуть використовуватися такі методи.

1. Оцінка ступеня досягнення основних цілей муніципального управління.

Ефективність системи муніципального управління за цим методом розраховується за формулою:

Ец = Кув x Куж x Кунпч

ЕЦ - узагальнений коефіцієнт досягнення цілей системи муніципального управління.

Кув - коефіцієнт рівня виживання населення відповідного муніципального освіти. Характеризує умови виживання, що склалися в результаті діяльності органів муніципальної влади, що діють на території муніципального освіти. Цей показник визначається як відношення кількості народжених на території муніципального освіти за оцінюваний період до числа померлих до відношенню числа народжених в попередній період до числа померлих громадян в муніципальній освіті за той же період. Якщо це відношення більше 1, то на території муніципального освіти діяльність муніципальних органів влади дала позитивний результат.

Куж - коефіцієнт рівня життя населення на відповідній території. Визначається як відношення величини грошової суми прожиткового мінімуму за період оцінки до аналогічного показника за попередній період. Якщо це співвідношення більше 1, то діяльність муніципальних органів влади дала позитивний результат.

Кунпч - коефіцієнт рівня порушень прав людини у відповідному муніципальному освіті за певний період. Цей показник визначається відношенням кількості випадків порушення прав людини, встановлених законом органами влади, за попередній і оцінюваний періоди. Якщо він більше 1, то діяльність органів муніципальної влади дала позитивний результат.

2. Метод співвідношення потребностной, результативною і витратної ефективності.

Нерідко вважають, що ставлення досягнутих результатів до поставленої мети (цільова ефективність) і відношення ресурсів до цих результатів (витратна і ресурсна ефективність) вичерпують ефективність управління. Проте недостатньо розрізняти ефективність результативну (доцільну) і економічну (витратну). Недостатньо говорити про доцільність і результативність витрат. Необхідний ще й аналіз обґрунтованості самих цілей діяльності, т. Е ефективності муніципальної діяльності з точки зору відповідності її цілей нормативним ідеалам і ціннісним нормам, прийнятим місцевим співтовариством на певному етапі його розвитку. Ця ефективність названа потребностной.

Комплексному поняттю ефективності відповідає вираз:

Ек = П / Ц x Ц / Р x Р / З.

Потребностной ефективності (відношення цілей до потреб, ідеалів і норм) відповідає формула:

Еп = П / Ц.

Результативна ефективність (відношення досягнутого результату до переслідуваних цілей) вимірюється за допомогою формули:

Ер = Ц / Р.

Нарешті, для визначення витратної ефективності (відношення витрат до досягнутих результатів) використовується формула:

Ез = Р / З.

3. Метод оцінки ефективності системи муніципального управління на основі оцінки ефективності управління в кожної що входить в неї підсистемі.

Завдання зводиться до вирішення приватних завдань оцінки ефективності системи управління в окремих сферах муніципальної діяльності та виведенню сукупної оцінки на основі рейтингових значень важливості окремих сфер. Рейтингові значення в кожному випадку можуть бути визначені експертно, виходячи зі ступеня гостроти окремих проблем в конкретному муніципальній освіті і в певний період часу.

Таким чином, ефективність муніципального управління - багатогранне поняття. Вона може бути виміряна лише системою показників. Для вимірювання ефективності муніципального управління потрібно сукупність кількох методичних підходів, при кожному з яких ефективність має своє якісний зміст. Тому в кожному конкретному випадку необхідно обгрунтувати і розробити систему критеріїв і показників, яка за своєю складністю відповідала б складності самого об'єкта управління. При цьому поряд з локальними і приватними критеріями, що відображають окремі сторони і рівні управління, необхідні узагальнюючі критерії та інтегровані показники ефективності. [14]


[1] Колодко Г. Питання справедливості і економічна політика в постсоціалістичних країнах // Питання економіки. 1999. N 1. С. 63 - 69.

[2] Соціально-економічна політика та інтереси соціальних страт. Соціальні страти і реалізація їх економічних інтересів ("Управління персоналом", 2009 N 3)

[3] Жовтневий П. Росія сьогодні: наші доходи // Питання статистики. 2007. N 12. С. 34 - 39.

[4] ВЦИОМ. Прес-випуск N 650. Індекс соціальних настроїв [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://wciom.ru/arkhiv/tematicheskii-arkhiv/item/single/8652.html.

[5] Левада-центр. Матеріальне становище: відносні оцінки [Електронний документ]. Режим доступу: http://www.levada.ru/.

[6] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене)

(Під ред. В. Б. Зотова) М.: "Пітер Прес", 2007

[7] Стаття: Механізм забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку регіону

("Економічний аналіз: теорія і практика", 2009 N 11)

[8] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене)

(Під ред. В. Б. Зотова) "Пітер Прес", 2007

[9] Стаття: Цільові програми як інструмент управління державними видатками ("Фінанси", 2009 N 4)

[10] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене) (під ред. В. Б. Зотова) ("Пітер Прес", 2007)

[11] Федеральний закон від 02.03.2007 N 25-ФЗ (ред. Від 17.07.2009) "Про муніципальної службі в Російській Федерації" (прийнятий ГД ФС РФ 07.02.2007)

[12] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене) (під ред. В. Б. Зотова) ("Пітер Прес", 2007)

[13] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене) (під ред. В. Б. Зотова) ("Пітер Прес", 2007)

[14] "Система муніципального управління: Підручник для вузів" (3-е видання, перероблене і доповнене) (під ред. В. Б. Зотова) ("Пітер Прес", 2007)




 Міністерство освіти і науки РФ |  Тема 1. Механізм правового регулювання соціально-економічних і організаційних відносин в територіальній системі Росії |  Тема 2. Теоретичні основи та практика територіальної соціально-економічної організації. |  Тема 3. Організація муніципальної служби. Кадрове забезпечення муніципальної служби |  Тема 4. Муніципальна економіка. Бюджетно-фінансова система муніципальних утворень |  Тема 5. Стратегія державної житлової політики і розвиток житлово-комунального господарства муніципальних утворень |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати