загрузка...
загрузка...
На головну

Альоша Бесконвойний

<...> Погода стояла якраз нудна - зимно було, сиро, вітряно - кінець жовтня. Альоша таку погоду любив. Він ще вночі чув, як пробризнул дощик - постукайте м'яко, дрібно в шибки вікон - і перестало. Потім у верхньому правому кутку будинку, де завжди гуло, загуло - вітер налагодився. І вітер вщух, але все одно вранці ще потягував - сніговий, холодний.

Альоша вийшов з сокирою у двір і став вибирати березові кругляши на расколкі. Холод поліз під фуфайку ... Але Альоша пішов махати сокирою і зігрівся.

Він вибирав з дровітні чурки товстіший ... Чи вибере, візьме її, як порося, на руки і несе до дроворуба.

- Ти ба ... Який, - говорив він ласкаво Чурбак. - Отаман який ... Ставив цього «отамана» на широкий пень і тюка по голові.

Скоро він так натюкал великий оберемок ... Довго стояв і дивився на це купу. Білизна та соковитість, і чистота потаємна полін, і дух від них - свіжий, нутряний, трохи Стила, лісовий ...

Альоша стаскал їх в баню, акуратно склалось біля кам'янки. Ще потім буде момент - розпалювати, теж мила справа. Альоша навіть хвилювався, коли розпалював в каменке. Він взагалі дуже любив вогонь.

Але треба ще наносити води. Справа не стільки миле, але і противного в тому нічого немає. Альоша намагався тільки скоріше натискати. Так дріботів ногами, коли ніс на коромислі повні відра, так вигинався довгою своєю фігурою, щоб не плескати з відер, сміх дивитися. Баби у колодязя завжди дивилися. І перемовлялися.

- Ти глянь, глянь, як пружинить! Чисто акробат! ...

- І не плескає адже!

- Та куди так мчить щось?

- Ну, баню знову топити ...

- Так рано ж ще!

- Ось - весь день буде лазнею займатися. Бесконвойний він і є ... Альоша. <...>




 КАПЛИЦЯ |  Євгеній Онєгін |  Герой нашого часу |  Сорочинський ярмарок |  Ф. І. Тютчев |  Обломов |  Ф. М. Достоєвський |  Скрипка і трошки нервово |  Грег-Трімунтан |  А. Платонов |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати