Головна

БОРОТЬБА В Державній Думі за автономію УКРАЇНИ І українізації ОСВІТИ

  1.  III. БОРОТЬБА РУСІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ В XIII в.
  2.  IV Пріоритетні напрямки державної молодіжної політики
  3.  VII Результати реалізації державної молодіжної політики та оцінка її ефективності
  4.  XVIII століття: філософія Просвітництва
  5.  А. І. Солженіцин Виступ в Державній Думі 28 жовтня 1994 р
  6.  Аналіз результатів розгляду звернень з питань державної кадастрової оцінки земель
  7.  Аналіз результатів розгляду звернень з питань державної кадастрової оцінки земель

1-ша Державна дума - Вибори відбулися навесні 1906 року в умовах військових репресій, арештів. Українські революційні партії, за винятком радикальної і демократичної, бойкотували вибори. Від України було обрано 102 депутати: поміщиків - 24; інтелігентів - 26; селян - 42; робітників - 8; священик - 1. За партійної приналежності: помірні - 6, кадети - 36, демократи-реформісти - 2, автономісти - 4, трудовики - 28, соціал-демократи - 5, безпартійні - 21.

У Думі сформувалася «Українська думська громада», що об'єднала 45 депутатів. Голова - адвокат з Чернігова І. Шраг; серед членів - В. Шемет та П. Чижевський з Полтавщини, барон Ф. Штейнгель від Києва, А. Вязлов - від Волині, «Думська Громада» видавала спеціальний «Український вісник» (ред. М. Словинський, секретар-Д. Дорошенко) . У журналі співпрацювали М. Грушевський, М. Туган-Барановський, І. Франко, О. Русов та ін.

Політична платформа Української Думській Громади - вимога автономії України у складі Росії. М. Грушевський склав декларацію, яка повинна була бути оприлюднена з думської трибуни головою Громади. Але 8 червня 1906, через 72 дні роботи перша Державна дума була розпущена. У відповідь посилився терор революціонерів: за 1906 р вбито 768 і поранено 820 представників влади. Створені Столипіним військово-польові суди засудили до смертної кари 683 революціонера.

 Друга Державна дума - вибори відбулися в січні 1907 г. На цей раз в них брали участь усі політичні партії. В результаті друга Дума виявилася ще лівіше, ніж перша. Україну представляли 102 депутати: поміщиків - 16, інтелігенції - 17, селян - 59, робітників - 6, священиків - 4. Соціал-демократів, трудовиків і кадетів - 65 осіб, октябристів, поміркованих - 29 осіб. «Українська Думська Громада» об'єднувала 47 депутатів, видавала свій журнал «Вісті з Думи». «Громада» домагалася автономії України, допущення української мови в систему освіти і державного управління. Для того, щоб мати підготовлених педагогів, «громада» вимагала освіти кафедр української мови, літератури та історії в університетах, введення української мови в учительських семінаріях.

Через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р друга Державна дума розпущена. Українські проблеми залишилися невирішеними.




 АКТИВІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ |  МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ (1841-1895) |  ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ |  РОЗВИТОК ОСВІТИ |  Земський-ЛІБЕРАЛЬНА ОПОЗИЦІЯ царизму |  ИНТЕЛЛИГЕНЦИЯ В УКРАЇНСЬКОМУ РУХ |  ОСВІТА НАЦІОНАЛЬНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ |  Загальноросійського ПАРТІЇ НА УКРАЇНІ |  МАСОВІ СОЦІАЛЬНІ ВИСТУПИ |  ЗБРОЙНІ ПОВСТАННЯ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати