Головна

ПОБУТ і ЗВИЧАЇ

XVIII ст. характеризується ламкою середньовічного способу життя, правил поведінки, посиленням західноєвропейського впливу на побут російського дворянства.

10.1.Найбільш помітні зміни відбулися в період петровських перетворень. Петро I усвідомлював єдність способу життя, звичаїв, побуту та форм соціальної активності, тому він почав свої перетворення з виправлення вдач. Прагнучи викорчувати сонний характер московської старовини, Петро I наказав голити особа (раніше брадобритие вважалося ознакою західної єресі - латинства). Бороди дозволялося носити тільки духовенству і селянам. Купці та інші городяни, які прагнули зберегти подобу лику Христового, повинні були платити спеціальний податок. Повсюдно вводилася більш європейський одяг. З 1718 року в будинках вельмож регулярно почали проводити асамблеї (Бали-зборів).

Розроблялися спеціальні правила поведінки в суспільстві, найбільшою популярністю користувалося видане в 1717 р для юнацтва повчання Юності чесне зерцало.

10.2.У середині XVIII ст. побут російського дворянства в значній мірі визначався західноєвропейськими звичаями, дотримання яких стало приймати форму низькопоклонства перед Заходом.

10.3. Результати.Зовнішні прояви відбулися в XVIII в. перетворень в області побуту і звичаїв були значніше, ніж їх внутрішній зміст. Проте, було б помилкою зводити їх тільки до зовнішніх, декоративним змін, ігноруючи їх істотний вплив на духовний розвиток соціальної верхівки суспільства. Очевидно, що соціальних низів дані зміни торкнулися в меншій мірі, побут і звичаї селян-кріпаків практично не змінилися. Таким чином, петровські перетворення в області побуту сприяли поглибленню соціального і культурного (соціокультурного) розколу суспільства.

10.4.Деякі нововведення Петра I вплинули на подальше життя всього російського суспільства, багато збереглися до теперішнього часу: Петро I дозволив заборонене Соборним Укладенням 1649 р куріння; починаючи з 1 січня 1700 року в Росії стали святкувати Новий рік і влаштовувати ялинки; тоді ж Росія перейшла на прийняте в більшості країн Європи літочислення від Різдва Христового; звичними стали проведені в петровський час громадські свята з феєрверками і масовими гуляннями.

ПІДСУМКИ

11.1.були закладені основи системи професійної освіти; почалося формування вітчизняної світської інтелігенції.

11.2. раціоналізм почав витісняти релігійну середньовічну систему мислення, що дало потужний імпульс формування вітчизняної науки.

11.3. Отримали розвиток всі види мистецтв, Удосконалювалися методи художньої творчості. Розширення та зміцнення міжнародних культурних зв'язків зумовило зближення вітчизняного мистецтва з західноєвропейським, про що свідчить поява загальних художніх напрямків.

11.4. У всіх областях культури перемогло світський напрям, Що сприяло значному розширенню сфери художньої творчості.

11.5. В рамках вітчизняної культури відбулося різке розмежування двох її форм - народної та елітарної дворянській, орієнтується на західноєвропейські духовні цінності. виниклийсоціокультурний розколнегативно вплинув на подальший розвиток вітчизняної культури і став однією з причин, що народжується духовної кризи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які чинники зумовили прискорення темпів культурного розвитку в XVIII в.?

2. Які зміни відбувалися у вітчизняній освіті, чим вони обумовлені?

3. Чи згодні Ви з твердженням, що перетворення Петра I в області побуту мали лише декоративний характер? Аргументуйте свою відповідь?

4. Дайте характеристику усіх напрямках культурного розвитку ХVIII ст., Звернувши увагу на спадкоємність в їх розвитку і на вплив західноєвропейської культури.

5. М. А. Алпатов писав, що склалася в Академії наук в 1730-40 рр. атмосфера була ідейною бироновщиной. Як Ви розумієте цей вислів? Чи згодні Ви з ним?

6. Порівняйте дві форми російської культури XVIII ст .: елітарну дворянську і народну. Під впливом яких чинників вони розвивалися, в чому причини соціокультурного розколу і які його наслідки?

література

  1. Алпатов М. А. Російська історична думка і Західна Європа (XVIII-перша половина XIX ст.). М., 1985
  2. Евангулова О. С. Образотворче мистецтво в Росії першої чверті XVIII в. М., 1987.
  3. Лотман Ю. М. Бесіди про російську культуру. Побут і традиції російського дворянства (XVIII - початок XIX століття). СПб., 1994..
  4. Від Середньовіччя до Нового часу. Матеріали і дослідження з російського мистецтва XVIII-першої половини XIX століття. М., 1984
  5. Нариси російської культури XVIII ст. Ч. 1-3. М., 1985-1988.
  6. Російське мистецтво XVIII в. М., 1968.



 Правління Анни Іоанівни (1730-1740) |  Правління Єлизавети Петрівни (1741-1761) |  Правління Петра I11 |  Загальна характеристика. |  ГРОМАДСЬКА ДУМКА |  ОСВІТА |  Наука і техніка |  Основні особливості. |  АРХІТЕКТУРА. |  Жанрова різноманітність. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати