Головна

Анкета - це діалог двох зацікавлених людей

  1.  II. Переведіть наступний діалог.
  2.  II. СХОДСТВО геніальних людей З перешкодити У фізіологічному відношенні
  3.  III. ВПЛИВ АТМОСФЕРНИХ ЯВИЩ НА геніальних людей І НА завадить
  4.  IV. ВПЛИВ метеорологічні явища НА народження геніального ЛЮДЕЙ
  5. " МОБІЛІЗАЦІЯ "ПОХИЛОГО ВІКУ
  6. " неделание ". ЗУПИНКА ВНУТРІШНЬОГО ДІАЛОГУ. МЕТОДИ
  7.  V. АНОМАЛІЇ ЧЕРЕПА У ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ

Бути тільки ввічливим мало. Необхідно домогтися того, щоб заочний опитування був бесіду, діалог двох рівних партнерів соціолога і респондента.

Спочатку хотілося б підкреслити, що анкетне опитування це аж ніяк не гра в одні ворота, коли один тільки задає питання, навіть самі ввічливі, а інший лише відповідає. Волею чи неволею респондент виявляється в такому випадку як би в положенні пасивного відповідача. Це, зрозуміло, не найкраща форма спілкування.

Уявіть собі, що в повсякденній розмові Вам будуть тільки задавати питання, а Ви тільки відповідати. Це не завжди приємно. Але справа не тільки в тому, що нам приємно і що не приємно. Значення діалогу в анкеті набагато ширше. Респондент - співучасник дослідження, його співавтор. У психологічних дослідженнях саме ця проблема при розробці методик є ключовою. Ю. Л. Ханін (Інститут психології АН РАН) пише, що необхідно "перетворити респондентів з" об'єктів "дослідження в активних помічників і експертів, які разом з психологом аналізують, узагальнюють і систематизують склалася проблемну ситуацію, виявляють найбільш ефективні шляхи оптимізації внутріколективних відносин і взаємовпливів. Зрозуміло, що така позиція по відношенню до респондентам як активним учасникам дослідження, а не джерел інформації, працівникам, які кровно зацікавлені в допомозі психологів, по новому ставить питання і про процедурах проведення опитувань, інформуванні про цілі дослідження, отримані результати і підсумкових висновків і рекомендацій "[24].

В рівній мірі це відноситься і до соціологічних анкетах. Необхідно не тільки поважати респондента, але і бути щиро зацікавленим в ньому, підходити до нього як до людини, допомога якого нам необхідна, який в деяких речах розбирається краще дослідників (наприклад, в тому випадку, коли він виступає в якості експерта). Тільки спільними зусиллями можна вирішити багато проблем. Анкета повинна бути побудована таким чином, щоб це була розмова двох зацікавлених людей, партнерів, співавторів дослідження.

Справа в тому, що соціолог, опитуючи людей, які не бере знання як з комори, а видобуває їх, нерідко з великими труднощами. У процесі отримання нового знання, респондент виявляється далеко не пасивним особою. І справа тут не тільки в тому, що якщо респондент не зацікавлений і не хоче відповідати на питання чи відповідає недобросовісно, ??а ще й в тому, що тільки в процесі взаємного аналізу тієї чи іншої проблеми (дослідник зі свого боку, респондент - зі своєю) можна докопатися до істини. Від респондента, звичайно, не треба очікувати знання істини в останній інстанції. Це завдання соціолога. Від респондента потрібно тільки ретельне обдумування, напружений пошук відповіді на поставлене запитання. Але все це можна отримати тільки в тому випадку, якщо респондент активно включається в осмислення поставлених перед ним завдань.

Встаньте на місце респондента, згадайте ті ситуації, коли до Вас зверталися за допомогою у вирішенні будь-яких проблем, і Ви побачите, що в залежності від того, як до Вас зверталися, вони і вирішувалися. Практика керівництва прямо підказує, що в залежності від того, в яке становище по відношенню до себе Ви ставите іншого, скажімо, в ситуації "керівник - підлеглий", відповідним чином і вирішується та чи інша задача. Не думайте, що респондент зобов'язаний відповідати на Ваші питання, що він нічого не розуміє і що Ви можете його перехитрити.

Досліднику при вирішенні певного завдання може знадобитися з'ясування безпосередньої реакції респондента на питання анкети. Для цього необхідний особливий метод дослідження. Так, в одній з анкет соціолог передував питання такою фразою: "Відповідайте швидко, не думаючи". Не будемо зупинятися на стилістичної некоректності цієї фрази. Людина завжди думає, як би швидко він не відповідав. Але сенс цієї вимоги полягає в тому, щоб респондент відповідав спонтанно, брав перший же виник в розумі відповідь, відповідав швидко, довго не розмірковуючи, ні з ким не радився. Спонтанні відповіді показують безпосереднє свій відбиток у свідомості людини деяких явищ або висловлюють думку, що є для респондента важливим, суттєвим, певним поза всяким сумнівом.

Такий підхід до зняття інформації має сенс при вирішенні ряду специфічних завдань. Але от коли питання стосується того, який холодильник хотів би купити опитуваний, нас цікавить не спонтанна установка на вибір тієї чи іншої марки холодильника, обумовлена, скажімо, загальною думкою, а реальну поведінку при покупці холодильника. Тут потрібно вже аналітична робота респондента.

При спонтанної реакції респондент може відповісти, що він вважає за краще холодильник зарубіжного виробництва, але в дійсності він може купити і вітчизняний холодильник. У своїй відповіді він може просто висловити загальну позитивну оцінку даної марки холодильника, а при покупці холодильника його вибір може визначатися цілим рядом чинників, що обумовлюють те або інше рішення, наприклад, вартістю, обсягом, габаритами, зовнішнім виглядом. Вибір залежить і від конкретної ситуації. Припустимо, вам потрібно холодильник на дачу, т. Е він буде використовуватися три місяці на рік. Тоді купувати великий холодильник не має сенсу, навіть при найкращих його характеристиках.

Якщо ми хочемо отримати цілісну картину поведінки респондента, а не випадкову реакцію на питання, необхідно (це важливий засіб отримання цікавить нас інформації) детально обумовити в анкеті все ситуації, при яких респондент став би або не став купувати той чи інший холодильник. Їх треба обговорити, обміркувати. В цьому і проявляється активна позиція респондента. "Давайте обговоримо, - йдеться в анкеті, - який холодильник Ви хотіли б купити?". Ми запрошуємо респондента до обговорення, і в його процесі, під час обмірковування відповідей на питання, що описують різні ситуації при покупці холодильника, вони звучать вже не як вимога відповіді, а як бажання дізнатися думку опитуваного, зрозуміти його справжнє устремління і установки. У цьому випадку людина, якій ми задаємо питання, виступає в ролі активного особи, в думці якого ми дуже зацікавлені.

При розробці питань слід пам'ятати і враховувати, що респонденти досить часто відповідають спонтанно, не звертаючи уваги на тип питання і на те, що соціолог просить не поспішати з відповіддю, а уважно прочитати всі запропоновані альтернативи. Ними рухає при цьому бажання швидше відповісти і позбутися анкети. Воно виникає в тому випадку, якщо опитувані виявилися не зацікавленими в результатах опитування, т. Е соціолог не зміг залучити респондентів до спільної роботи в якості активних партнерів, і бесіда не вдалася. А це показник того, що анкета побудована неправильно, питання не продумані, довірчі відносини між соціологом і опитуваним не встановили. Правильні взаємини, повторюємо, необхідно будувати на взаємній довірі. Респондент відповідає формально, говорить не те, що хоче або може сказати в інших умовах тоді, коли він не вірить в потрібність Вашої анкети, в результативність Вашого дослідження.




 Скільки альтернатив можна вибрати? |  Виберіть тільки одну відповідь). |  Два заперечення в одному питанні |  Тимчасові параметри питання |  особливим чином |  помилкові альтернативи |  Логічні помилки питання |  Що таке правильно побудована анкета? |  Говоріть словами респондента |  Не забувайте про респондента як про особистість |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати