Головна

Говоріть словами респондента

  1.  А. Всі слова Писання є словами Бога
  2.  Згадайте значення нових слів і спробуйте переве сти словосполучення, що вживаються з цими словами.
  3.  Згадайте значення нових слів і спробуйте пере вести словосполучення, що вживаються з цими словами.
  4.  Ви не читали цю книгу, ви не проходили курси, а говорите про те, про що не знаєте. Ви схожі на людину, яка завжди говорить про те, про що не має уявлення.
  5.  Говори своїми словами - і все виявиться простіше простого
  6.  Говоріть і пишіть гарною мовою.
  7.  Говоріть мовою клієнта

Для того, щоб респондент зрозумів дослідника, потрібно говорити на його мові. Нерідко це правило забувається. Соціологу іноді здається, що якщо він сам себе розуміє, то й інші теж повинні його зрозуміти. Але люди розмовляють різними "мовами" і це треба враховувати. Іноді доводиться витратити багато сил і часу, щоб знайти спільну мову з опитуваним. Кожному, напевно, доводилося з цим стикатися і в повсякденному житті. Буває, сперечаєшся до хрипоти, поки зрозумієш, що говориш зі співрозмовником різними словами про одне й те ж або одними і тими ж словами про різні речі, що ми просто не розуміємо один одного. Є такий вислів: "Кажуть, як глухі", тобто не слухають один одного і не розуміють, що говорить співрозмовник.

Необхідність переведення анкети на мову респондента диктується такими обставини.

1. Особливостями професійної діяльності респондентів. При складанні анкети необхідно враховувати рід занять опитуваних, який може бути в деяких випадках настільки специфічним, що визначає особливості мовного вираження.

В рамках соціологічного дослідження слід пам'ятати про особливості мови робітників, сільських трудівників, інженерно-технічної та творчої інтелігенції, бізнесменів, політиків та інших професійних груп. Це необхідно враховувати при побудові анкети і формулюванні питань. Анкети для опитування сільських трудівників, робочих або наукової інтелігенції повинні мати відмінності в мовному стилі. Якщо не враховувати особливості мови респондентів, то може виявитися, що для робітників анкета буде занадто складною та незрозумілою, а для інтелігенції занадто простий і теж незрозумілою.

2. Різні рівні культури і освіти. Вони обумовлюють різні ступінь ерудиції та абстрактного мислення, відповідно і специфіку логіки міркування. Одні і ті ж поняття мають неоднакову ступінь спільності і різний смисловий зміст для різних людей. Сприйняття того чи іншого поняття дослідником і респондентом може бути різним.

Рівень культури і освіти визначає і мовну свободу. Людина по-різному говорить у вузькому колі своїх товаришів і в широкій аудиторії, перед незнайомими людьми. Одні відчувають себе скуто, інші висловлюються докладно, не соромлячись. Напевно кожен відчував, виступаючи на якомусь зібранні, не завжди затишне відчуття, коли на тебе спрямовані десятки очей і чекають, що ти скажеш. Анкета фактично є таким же публічним виступом, де потрібен певний вміння формулювати свої думки, викладати їх так, щоб тебе зрозуміли. Особливо це стосується відкритих питань. Аналіз відповідей респондентів на відкриті запитання добре показує рівень і освіти, і культури, і вміння викладати свої думки. Іноді це виходить настільки погано, що довго ламаєш голову, що ж респондент хотів сказати, що він пропонує або що критично оцінює. Можливо невміння висловлювати свої думки є однією з причин, по якій досить багато респондентів вважають за краще не відповідати на відкриті питання або відповідати дуже коротко (в двох-трьох словах).

3. Різний спосіб життя респондентів. При побудові анкети і формулюванні питань необхідно чітко уявляти, до яких категорій людей вона буде звернена. Це стосується не тільки роду занять, а й способу життя, оскільки різний спосіб життя багато в чому визначає мовний лад населення. Наприклад, слово "будинок" для сільських жителів і для городян має різне смислове зміст. Питання "Чи задоволені Ви своїми житловими умовами?" городяни будуть сприймати інакше, ніж сільські трудівники. І нерідко тільки тому, що не враховано особливості смислового навантаження понять для обстежуваного контингенту, соціолог потрапляє в халепу. Так, у проведеному в Московській області дослідженні на питання про задоволеність своїми житловими умовами були отримані відповіді, з яких випливало, що сільські жителі набагато більше задоволені своїми житловими умовами, власним будинком, де найчастіше кухня, їдальня, спальня поміщаються в одній або двох кімнатах , а побутових зручностей немає взагалі, ніж городяни, які мають, як правило, упорядковані квартири з усіма комунальними зручностями. Дослідники, будучи городянами, дивувалися такому співвідношенню. Сприйняття своїх житлових умов у городян і сільських жителів досить по-різному і зіставляти їх потрібно, враховуючи різницю в способі життя.

4. Діалектні та національні особливості. Якщо дослідження проводиться в багатонаціональному колективі, то необхідно враховувати національні особливості мови опитуваних. Хоча більшість неросійського населення Росії розмовляє російською мовою і вважає його другою рідною мовою, проте особливості національної мови накладають відбиток на мовну структуру. Нерідко це призводить до трансформації понятійного апарату і словесних конструкцій і іноді досить кардинально. Це стосується і діалектних відмінностей. Територіальні відмінності в слововживанні бувають іноді настільки великі, що одне й те саме явище позначається різними словами, а одні і ті ж слова мають різне смислове навантаження. Діалектні відмінності в розмовній мові, навіть при безпосередньому контакті з іншими діалектними групами, зберігаються надовго.

При розробці анкети обов'язково слід познайомитися з мовними особливостями опитуваних і постаратися їх врахувати. Зрозуміло, це зовсім не означає, що треба вживати місцеві вульгаризми або специфічні діалектні вирази. Необхідно користуватися тільки специфічним понятійним мовою, тобто формулювати питання на загальному понятійному рівні, який був би зрозумілий, по крайней мере, більше частини респондентів, незалежно від національної приналежності або діалектних особливостей мови.

Щоб Вас правильно зрозуміли, необхідно дотримуватися загальних правил. Ось деякі з них.

1. Намагайтеся не вживати іноземних слів, Які можуть бути незрозумілі більшості респондентів. Ми іноді так звикаємо до деяких іноземним словами, що вони сприймаються як російські і в звичайній мові звучать цілком природно. Напевно, тому в анкетах зустрічаються такі слова, як максимальний, мобільний, дозвілля, комбінація, адаптуватися, кар'єра, інтенсивний і т.д. Однак ці слова опитуваним можуть бути незрозумілі. Їх цілком можна замінити відповідним російським словом. Так, в різних анкетах нерідко вживається слово "категорія": "Є різні категорії працюючих, які ...?" Краще сказати не "категорії", а "групи". Або інший приклад: "Зверніть увагу, будь ласка, інтенсивність Вашого включення в наступні види дозвілля". "Інтенсивність" можна замінити і сказати: "як часто Ви займаєтеся тим чи іншим видом дозвілля", та й замість терміна "дозвілля" краще використовувати поняття "вільний час". Можливо, при такій заміні втрачається деяка частка точності в формулюванні питання і дещо змінюється його змістовне значення, але зате можна бути впевненим, що опитувані зрозуміють сенс питання.

2. Намагайтеся не допускати вигадливих виразів і складних словосполучень. Одна з анкет містила питання: "У вік науково-технічної революції і соціального прогресу найбільш актуальними є демографічні проблеми. Як Ви вважаєте, чому в останні десятиліття в нашій країні знижується рівень народжуваності?". Питання це дуже заг і занадто складний для відповіді, до того ж тут вживаються іноземні слова і складні словосполучення, застосовуються дуже складні поняття. До респонденту, до його знань пред'являються досить великі вимоги. Але це буває порівняно рідко. Найчастіше використовуються такі словосполучення, які на перший погляд здаються простими і зрозумілими, але для частини респондентів, особливо для тих, хто не має великого запасу знань і не стикається ні в роботі, ні в повсякденному житті зі складними словосполученнями, вони можуть бути незрозумілі. В анкетах часто використовуються такі словосполучення, як "виробнича ситуація", "продуктивність праці", "конфліктна ситуація" та ін. Автори таких анкет, як правило, впевнені, що ці словосполучення не можуть бути незрозумілі респондентам, оскільки вони загальновживані. Необхідно перевірити, наскільки ці слова і словосполучення будуть зрозумілі більшості респондентів. Краще уникати важких слів і складних словосполучень, намагаючись переводити їх в прості, дохідливі і зрозумілі широкому колу людей слова, так як це показано в "Робочої книзі соціолога" [23]:

Ознайомитися - повідомити, сказати

Сприяти - допомогти

Думати - думати

Приступати - починати

Основний - головний, важливий

Здійснюватися - відбуватися, траплятися

Купувати - купувати

Досить - досить

Завершувати - кінчати.

Переклад питань з мови дослідника на мову опитуваного - одна з неодмінних умов розробки анкети. Під час пілотажного (пробного) дослідження необхідно обов'язково перевіряти анкету і кожне питання на доступність для різних категорій респондентів, з'ясовувати, як інтерпретуються поняття, вираження і т.д.

Складність взаємовідносин дослідника і респондента в процесі анкетного опитування полягає в тому, що в будь-якому випадку, бажає того дослідник чи ні, але через слова і словосполучення анкети, манеру поводження і побудовану систему пропозицій дослідник висловлює своє ставлення до опитуваних. Недовіра респондента до дослідника, відсутність взаємного контакту, зацікавленості часто з'являються тоді, коли соціолог не усвідомлює, що в анкеті відбивається він сам, його невміння налаштуватися на респондента як на особистість, як на рівного партнера, співрозмовника. Наскільки це суттєво, читач побачить далі.




 Скільки "закриттів" має бути в питанні? |  Що краще: відкритий або закритий питання? |  За єдиним логічного основи |  Скільки альтернатив можна вибрати? |  Виберіть тільки одну відповідь). |  Два заперечення в одному питанні |  Тимчасові параметри питання |  особливим чином |  помилкові альтернативи |  Логічні помилки питання |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати