На головну

IX. Реформування судових органів в 1950-і рр.

  1.  I. 3.2. Залежність психічних функцій від середовища і будови органів
  2.  А, б, в - фази положення робочих органів; 1 - Бастун; 2 - ножі; 3 - макаронна пасмо; 4 - нроті-ворежуіхіе межі; 5 - циліндри; б - важелі
  3.  Адміністративна реформа і система органів виконавчо влади.
  4.  Адміністративно-господарська діяльність митних органів
  5.  Акредитація органів з сертифікації.
  6.  Акти органів місцевого самоврядування як джерела конституційного права Російської Федерації

1. Судова система приводиться після закінчення війни відповідно з Законом про судоустрій в СРСР, союзних і автономних республіках:

а) скорочується мережа військових трибуналів;

б) відновлюються військові суди залізничного і водного транспорту;

в) проводяться вибори народних суддів і народних засідателів.

2. Затверджується Положення про дисциплінарну відповідальність суддів (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15 липня 1948 г.):

а) Міністр юстиції України, начальники управління Міністерства юстиції України при виконкомах крайових, обласних рад позбавляються права притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни;

б) для розгляду дисциплінарних проступків, скоєних суддями, створювалися дисциплінарні колегії в крайових, обласних судах, судах автономних областей, Верховних судах автономних і союзних республік, Верховному суді СРСР:

- Діяли в складі голови суду або його заступника і двох членів за призначенням голови суду;

- Розглядали дисциплінарні проступки щодо членів нижчестоящих судів;

- Проводили всебічне і повне вивчення обставин вчинення дисциплінарного проступку (затребування письмових пояснень від залученого, опитування свідків, розгляд справи з викликом залученого судді та ін.);

- Вели боротьбу з усякого роду порушеннями в сфері правосуддя.

3. Верховні суди союзних і автономних республік, крайові, обласні суди і суди автономних областей отримали додаткові права у сфері судового нагляду (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 14 серпня 1954 г.):

а) у складі названих судів були утворені президії, наділяє правом переглядати в порядку нагляду вироки, рішення і касаційні ухвали у кримінальних і цивільних справах;

б) був значно розширено коло посадових осіб, наділених правом вносити протести в порядку нагляду:

- Голова Верховного суду СРСР;

- Генеральний прокурор СРСР;

- Голови Верховних судів союзних і автономних республік, крайових, обласних судів, судів автономних областей і відповідні прокурори.

4. Скасовувалися управління юстиції при виконкомах крайових, обласних, автономних областей Рад депутатів трудящих, частина їх функцій передавалася відповідним судам:

- Крайовим, обласним судам, судам автономних областей надавалося право проводити ревізії народних судів і здійснювати контроль за всією діяльністю цих структур;

- Ці ж суди стали здійснювати керівництво нотаріальними конторами.

5. Скасовувалися транспортні суди; розгляд підсудних їм справ покладено на народні крайові, обласні суди, Верховні суди союзних і автономних республік.

6. Прийнято нове Положення про Верховний суд СРСР (Лютий 1957 г.):

а) відновлюється самостійність союзних республік у сфері правосуддя;

б) обмежуються можливості Верховного суду СРСР витребувати справи з судових органів союзних республік:

- Зберігає таке право лише у відношенні справ, розглянутих в порядку нагляду Верховними судами союзних республік;

- Перегляд справи у Верховному суді СРСР міг мати місце тільки у випадку якщо постанов Верховних судів союзних республік загальносоюзного закону або порушення цими постановами інтересів інших союзних республік;

- Верховні суди союзних республік отримали право приймати у порядку нагляду остаточні рішення по більшості кримінальних і цивільних справ.

7. Прийнято Основи законодавства про судоустройствеСоюза РСР, Союзних і автономних республік (грудень 1958 г.):

а) скасовувалася дільнична система народних судів;

б) створювався єдиний народний суд міста або району незалежно від чисельності що проживає в ньому населення;

в) терміни повноважень народних суддів збільшувалися з трьох до п'яти років;

г) вибори народних засідателів стали проводитися не в ході прямих загальних виборів, а на загальних зборах трудових колективів підприємств, організацій, установ, колгоспів;

д) встановлювалися дві системи судових органів:

- Союзу РСР (Верховний суд СРСР і військові трибунали);

- Союзних республік (Верховні суди союзних республік, Верховні суди автономних республік, обласні, крайові, міські суди, суди автономних областей і національних округів, районні (міські) народні суди);

е) всі кримінальні і цивільні справи по першій інстанції стали розглядатися в складі постійного члена суду і двох народних засідателів;

ж) змінилися вимоги до осіб, що здійснюють правосуддя:

- Суддею і народним засідателем міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років (замість 23 років, як було раніше);

- Судді і народні засідателі могли бути позбавлені своїх повноважень достроково не інакше як по відкликанню виборців або їх обрав органу або ж внаслідок винесеного вироку суду;

- Союзним республікам надавалося право самостійно встановлювати порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів судів союзних республік.


8. Внесено зміни в діяльність військових трибуналів (Положення про військові трибунали 1958 г.):

а) зберігалася колишня трирівнева система військових трибуналів:

- Військові трибунали армій, флотилій, військових з'єднань і гарнізонів;

- Військові трибунали округів, груп військ, флотів і окремих армій;

- Військова колегія Верховного суду СРСР;

б) обмежувалася підсудність військових трибуналів:

- Справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних зборів;

- Справи про злочини, вчинені особами офіцерського, сержантського і рядового складу органів державної безпеки;

- Справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

- Всі справи про шпигунство;

- Цивільні позови військових частин, державних чи інших підприємств, організацій, установ, громадян розглядалися військовими трибуналами лише в зв'язку з відшкодуванням матеріальних збитків, заподіяних злочинами;

- В місцевостях, де в силу виняткових обставин не діють загальні суди, допускалася підсудність військовим трибуналам всіх кримінальних і цивільних справ;

в) повністю виключалася можливість здійснення правосуддя трибуналами в будь-якому особливому порядку.

9. Прийнято Закон про судоустрій РРФСР від 27 жовтня 1960 р .:

а) встановлює порядок визначення числа народних суддів і народних засідателів для кожного районного (міського) народного суду:

- Вводить посаду голови районного (міського) народного суду і окреслює коло його повноважень;

- Визначає компетенцію судових колегій та президій обласних, міських судів, судів автономних областей і національних округів, Верховних судів автономних республік;

б) встановлює повноваження Верховного суду РРФСР:

- Здійснення нагляду за судовою діяльністю всіх судових органів РРФСР;

- Дача керівних роз'яснень судам з застосуванням законодавства Української РСР;

- Право законодавчої ініціативи;

- Розгляд цивільних і кримінальних справ по першій інстанції;

- Розгляд скарг і протестів на рішення, вироки і ухвали Верховних судів автономних республік, крайових, обласних, міських судів, судів автономних областей і суден національних округів як касаційна інстанція;

- Розгляд в порядку нагляду справ за протестами на які вступили в законну силу рішення, вироки, ухвали і постанови всіх судів РРФСР.

10. Проводиться політика широкого залучення громадськості до здійснення правосуддя:

а) створюються товариські суди на підприємствах, в установах, колгоспах, при домоуправлениях для розгляду справ про порушення трудової дисципліни, появу в громадських місцях у нетверезому вигляді, негідну поведінку в громадських місцях;

б) залучаються до участі в розгляді судами кримінальних і цивільних справ громадські обвинувачі і громадські захисники.

11. Скасовувалися республіканські міністерства юстиції, Їх функції передавалися:

а) Верховним судам союзних республік:

- Керівництво та контроль за діяльністю судів автономних республік, автономних областей, національних округів, обласних, крайових, міських і народних судів;

- Підбір і виховання судових кадрів;

- Ведення судової статистики;

- Загальне керівництво державними нотаріальними конторами;

б) юридичним комісіям при Радах міністрів союзних республік:

- Роботи з кодифікації і систематизації законодавчих актів;

- Підготовка проектів законів та урядових актів союзних республік;

- Загальне керівництво колегіями адвокатів і контроль за їх діяльністю;

- Методичне керівництво органами реєстрації актів цивільного стану;

- Керівництво установами судової експертизи.

Таким чином, система судових органів, що склалася в кінці 1950-х рр., Діяла без будь-яких реформ і радикальних удосконалень до середини 1980-х рр.





 VII. Кримінальне право в роки Великої Вітчизняної війни і післявоєнний період |  IX. Кримінальний кодекс РРФСР 1960 р |  Нормативно-правові акти у сфері радянського кримінального права |  I. Створення радянської судової системи |  II. Положення про народному суді РРФСР |  III. Положення про військові трибунали в РРФСР |  Губернські революційні трибунали і Верховний суд ліквідовувалися повністю. |  Від 28 травня 1922 р |  VI. Положення ВЦВК про адвокатуру від 26 травня 1922 р |  Від 19 листопада 1926 р |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати