Головна |
1. Було оголошено про знищення «буржуазного права» і «буржуазної законності»:
а) заперечувався принцип верховенства закону;
б) сам механізм законності не брався владою в якості правового регулювання;
в) не відразу отримав юридичне обгрунтування принцип «пролетарської законності»;
г) склалася ситуація своєрідного «правового вакууму» (старі закони вже були скасовані, нові не прийняті).
2. Відбувається заперечення принципу системного характеру права:
а) передбачалося, що для нового революційного суспільства не потрібно створення закінченої правової системи;
б) головні проблеми повинні вирішуватися невеликим числом декларативних революційних актів.
3. Зазнало крах нормативне уявлення про право:
а) не норма, що не писане правило уособлює революційний закон, а воля класу;
б) під правом стали розуміти не систему норм, а порядок.
4. Затверджувалася теорія соціальних функцій права:
а) соціальні цінності затверджуються в законі як пріоритетні;
б) індивідуальна вина розчиняється в принципі «об'єктивного зобов'язання»;
в) законодавець проголошує заміну покарань «заходами соціального захисту»;
г) індивідуальні права підкоряються загальсоціальним цілям.
5. Відбувається відступ від таких принципів права, як:
а) «немає злочину і покарання без вказівки в законі»;
б) «закон зворотної сили не має».
6. У концепцію правового нігілізму проникають ідеї:
а) про необхідність коригувати старі закони за допомогою революційної правосвідомості;
б) основним принципом формується кримінального права стає революційна доцільність (законно все те, що корисно для революції);
в) судді у своїх рішеннях повинні керуватися насамперед революційноїсовістю.
7. Узаконюється «пролетарський» свавілля:
а) вироки виносилися не по закону, а відповідно до «революційним правосвідомістю»;
б) «революційна законність» ототожнювалася з революційною доцільністю (визнання новим режимом тільки тих законів, які служать інтересам революції).
8. Не проводився юридично встановлений перелік злочинів:
а) «правосуддя» здійснювалося за аналогією права (зберігалося навіть після прийняття першого радянського Кримінального кодексу);
б) не визначались обмеження для вибору заходів та строків покарання;
в) вирок був остаточним і оскарженню не підлягав;
г) широкого поширення набули випадки позасудового розгляду справ.
9. Неприйнятним виявився принцип рівності всіх перед законом (Долю обвинуваченого вирішувала його класова приналежність).
Таким чином, було поставлено завдання створення в ході соціалістичної революції права нового типу - революційного права.
Особливості правової системи перших трьох років радянської влади:
1. Праву була призначена суто службова і тимчасова роль.
2. Питання про законність як про специфічний правовий режим взагалі не ставилося.
3. Було наголошено на свобода адміністраторів і суддів відступати від вимог НПА за мотивами доцільності.
4. Допускалася децентралізація правотворчості (судді на місцях вирішували, кого і за що судити).
5. Був визнаний абсолютний пріоритет політичної точки зору над юридичною:
а) держава не була зв'язана законом;
б) ніякий закон не міг зв'язати волі панівних класів (диктатура пролетаріату);
в) будь-який закон, включаючи конституційний, міг бути скасований або змінений, якщо потреби класового панування викликали таку необхідність.
Принципи теорії «революційної» (соціалістичної) законності:
1. Класовий характер законності, боротьба проти всяких ворогів революції шляхом жорстокого їх придушення.
2. Можливість застосування репресивних заходів до класових ворогів не тільки в разі їх реальної провини, а й для запобігання небезпечним з точки зору революції дій.
3. Неприйняття презумпції невинності, застосування репресій і при відсутності складу злочину, тобто без індивідуальної провини.
4. Заперечення принципу верховенства закону.
5. Неприйняття владою самого механізму законності як інструмент правового регулювання соціально-політичних відносин.
II. Особливості перших нормативно-правових актів
радянської влади з питань кримінального права
III. Земельний кодекс РРФСР 1922 р | IV. Загальні засади землекористування і землеустрою СРСР 1928 р | V. Земельний кодекс РРФСР 1970 р | бібліографічний список | IV. Розширення прав колгоспів в 1950-60-і рр. | I. Становлення екологічного права | бібліографічний список | III. Кодекс законів про шлюб, сім'ю і опіку 1926 р | IV. Зміни в сімейному праві в 1930-40-і рр. | Сприйняв значну частину раніше діяли норм. |