Головна

Теоретико-наукові та системно-практичні засади виховної роботи

  1. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  2. Tематичні напрямки роботи конференції
  3. Базові засади організовування управління в сучасних умовах
  4. Будова і принцип роботи технічних терезів
  5. Будова і принцип роботи штангенциркуля і мікрометра
  6. В.3.3.2. Аварійно-рятувальні роботи у зоні НС
  7. Варіанти вихідних даних до розрахунково-графічної роботи

Виховна робота як система заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно-необхідних морально-психологічних якостей, моральної самосвідомості, які повинні забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність військ (сил), зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів з метою виконання завдань військової служби має широку науково-теоретичну та системно-практичну базу.

В загальному вигляді вона має наступну структуру:

1. Світоглядно-теоретична база

- загальнолюдські, національні та культурні цінності;

- філософські концепції людини та світу;

- гуманістичні принципи і норми держави і права.

2. Наукова методологія

- загально-наукові методи;

- спеціальні методи психології та педагогіки;

- наукові технології військового навчання і виховання та його забезпечення.

3. Технологія( від грец. наука про майстерність, мистецтво) виховної роботи

- передові традиції військового навчання та виховання;

- сучасний світовий та вітчизняний досвід виховання військовослужбовців;

- найбільш ефективні та оптимальні прийоми, методи та форми виховної роботи у військах (силах).

"Світогляд - наука - досвід" - на цьому фундаменті іде процес реформування та розвитку системи виховного та морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України.

Безпосередньою науковою та теоретико-методологічною базою виховної роботи є теорія виховання в цілому, національна система виховання в Україні та військове виховання, як напрямок виховання військовослужбовців.

Виховання - це цілеспрямована діяльність суспільства, держави, їх інститутів і установ, а також вихователів по формуванню і розвитку особистості, її мотивації до самовдосконалення у відповідності з вимогами часу і життя, рівня розвитку суспільства.

Можна навести й інші визначення виховання яких сьогодні в педагогічній науці більше 60.

Але головним є те, що виховання визначається через діяльність, як саме широке поняття, що відзеркалює будь-яку активність як вихователя, так і виховуємих. Ця діяльність не виключає і впливу, але не обмежується ним.

Виховання - це системне явище, структурними елементами якого є:

1. Мета, зміст (сутність, напрямки, завдання).

2. Суб'єкт і об'єкт виховання.

3. Принципи, форми, методи і засоби спілкування і взаємодії, суб'єкта та об'єкта виховання.

4. Результат виховання.

5. Оцінка виховання, що має враховуватись в наступній роботі.

Ці структурні елементи мають місце у всіх ситуаціях виховання від простого виховного акту чи контакту вихователів з виховуючими до виховної ситуації в країні і Збройних Силах.

Суб'єктом виховання виступають не тільки вихователі, а перш за все суспільство, держава, інститути і установи. Вони:

1. Створюють суспільні і державні інститути і установи, передумови та умови виховної роботи і формування людини.

2. Готують кадри для цього.

3. Здійснюють соціальний і правовий захист, що впливає на духовний стан військовослужбовця.

Державні і суспільні інститути та установи, одним із яких є Збройні Сили України, їх структури, а також конкретні окремі вихователі (командири, спеціалісти, психологи, педагоги) на основі загальнодержавних цілей:

1. Розробляють і на практиці реалізують виховний потенціал всіх факторів, що впливають на формування і розвиток особистості військовослужбовців з урахуванням особливостей організації, службового призначення, спеціалізації, вирішуємих завдань, місця розташування та інших умов.

2. Розробляють конкретні плани і програми виховання.

3. Здійснюють виховну роботу у всіх видах діяльності.

При такому розумінні виховання створюється цільна, пронизуюча всі рівні суспільної і державної організації система виховання, в якій кожний на своїй ділянці вирішує специфічні завдання, а разом вони охоплюють всі сторони цього складного процесу.

Аналіз сутності виховання показує багатогранність і складність цього процесу. Це проявляється в тому, що на нього по суті впливає все:

середовище, оточуюча дійсність, сім'я, колектив, характер праці, діяльність, засоби масової інформації, мистецтво, природні задатки і здібності самої людини, її досвід і риси характеру, професійна підготовка вихователів.

В найбільшій мірі виховна робота в Збройних Силах України пов'язана з військовим вихованням, під яким розуміється процес цілеспрямованого, систематичного, організованого і планомірного впливу на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сфери особистості військовослужбовця з метою формування у нього наукового світогляду, високих моральних, громадянських і військово-професійних якостей для забезпечення всебічного і гармонійного розвитку його особистості та ефективного виконання ним службових обов'язків в умовах мирного і воєнного часу.

Обґрунтуванням методологічних і теоретичних проблем військового виховання займається теорія військового виховання, яка представляє сукупність однорідних і внутрішньо-узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дозволяє формувати та розвивати особистість воїна і впливати на військовий колектив згідно з визначеними цілями загального, національного і військового виховання.

Теорія військового виховання систематизує, аналізує та класифікує різні виховні явища у Збройних Силах України, обгрунтовує загальні закони й закономірності, які існують між цими явищами.

Своєчасне та об'єктивне з'ясування, узагальнення і обгрунтування основних проблем теорії військового виховання надає можливість об'єктивно діагностувати стан виховної роботи у військовому підрозділі та частині, передбачити результати виховних впливів, своєчасно вносити певні необхідні корективи в цей складний процес.

Військове виховання військовослужбовців відіграє визначальну роль в забезпеченні їх самовідданого і компетентного виконання свого обов'язку перед Батьківщиною. Воно повністю обгрунтовано і закономірно стає пріоритетним напрямком службової діяльності кожного командира (начальника), кожного офіцера.

Тому їх готовність і підготовленість здійснювати виховну роботу у відповідності з метою військового виховання в інтересах вирішення поставлених завдань є одним із визначальних факторів підтримками високої боєготовності військ (сил).

Це можливо тільки в межах оптимальної моделі, алгоритму і технології виховної діяльності. Основи такої моделі, алгоритму і технології закладені саме в теорії військового виховання.

 



  43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   Наступна

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА. | Випуск І | РОЗДІЛ 1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України. | РОЗДІЛ 2. Концептуальні засади виховної роботи у Збройних Силах України | Нормативно-правові засади виховної роботи | Саме важливе у виховній роботі - це зміст. | У Збройних Силах України | Система та структура виховної роботи у Збройних Силах України . | ПРАКТИЦІ ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ | ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ СОЛДАТАМИ НА НАВЧАЛЬНОМУ ЗБОРІ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати