Головна

Технологія машинобудування. Історія розвитку. Основні проблеми

  1. Адсорбція. Основні закономірності адсорбції
  2. Актуальність проблеми якості і міжнародний досвід управління якістю
  3. Аспекти проблеми поняття про тертя і його види
  4. Визначення економіко-математичного моделювання. Види моделей. Основні етапи моделювання
  5. Виникнення та основні етапи розвитку реферування
  6. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: період СРСР
  7. Виникнення та основні етапи розвитку реферування: світова практика

Метою дисципліни є вивчення основних закономірностей технологічних процесів машинобудівного виробництва, ознайомлення з шляхами вирішення проблем досягнення заданої якості виробів, продуктивності і собівартості їх виробництва.

Технологія- слово походить від грецьких слів τεχνη (техне) - майстерність, вміння виготовлення і λογοζ (логос) - слово, наука. Сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, які виконуються в процесі виробництва продукції.

Технологія машинобудування- прикладна наука про виготовлення машин потрібної якості і кількості в задані терміни при найменших затратах праці і найменшій собівартості.

Об'єктом технології машинобудування є технологічний процес, а предметом - виявлення і дослідження внутрішніх і зовнішніх зв'язків, закономірностей технологічного процесу.

Технологія машинобудування як наука сформувалася в 30-х роках двадцятого століття (табл.1.1). Вона базується на досягненнях таких наук як математика, фізика, електроніка, кібернетика та узагальнює інші технологічні дисципліни.

Таблиця 1.1 - Історія розвитку технології металів та технології машинобудування

Рік Досягнення технології металів та технології машинобудування
17 ст. до н.е. (Бронзова ера) Видобуток кольорових металів з руд. Виготовлення інструментів шляхом лиття і кування. Обробка ручним шліфуванням.
7 ст. до н.е. (Залізна ера) Видобуток заліза. Виготовлення виробів з заліза.
12 ст. Перші згадки про токарне обточування та свердління на примітивних верстатах
13 ст. Виробництво сталі. Механічна обробка сталі.
16-17 ст. Перехід до капіталістичного ладу, поява фабрик, спеціалізація знарядь праці, перехід від ручної праці до машинної (наприклад, виробництво машин для текстильної промисловості).
поч. 18 ст. (Промислова революція) Винайдення парової машини, проблеми точності при виготовленні деталей цих машин, поява перших розточувальних верстатів для обробки циліндрів двигунів (Смітон, Вількінсон, І.І. Ползунов). Поява залізних доріг. Сталеплавильне виробництво в доменних печах. Машинобудівні заводи.
кін. 18 ст. Вдосконалення токарного верстата - перехресний супорт з механічною передачею від ходового гвинта та коробка передач (Модслей, А. К. Нартов, Відворт, М. В. Ломоносов). Реалізація взаємозамінності у виробництві зброї.
поч. 19 ст. Поява перших теоретичних робіт з проблем технології металів та машинобудування (І. О. Двигубський, І. А. Тіме). Експериментальні роботи з проблем різання металів (Кокіль, Жоссель). Удосконалення металорізального обладнання (токарні, розточувальні, свердлильні, фрезерні, стругальні, круглошліфувальні верстати).
кін. 19 ст. Поява перших токарних автоматів та прецизійних верстатів. Теоретичні роботи з питань взаємозамінності.
кін. 19 ст. -поч. 20 ст. Систематизація досвіду машинобудування, підведення теоретичної бази (І. А. Тіме, О. П. Гавриленко). Основні закони різання металів (І. А. Тіме, К. А. Зворикін, Гауснер, Тейлор). Винайдення швидкорізальної сталі.
20 ст. Сформульовані наукові основи технології машинобудування (Н. А. Бородачов, Ф. С. Дем'янюк, А. П. Соколовський, А.І. Каширін, В. С. Корсаков, В. М. Кован, Е. А. Сатель, Б. С. Балакшин, М.Є.Єгоров, С. О. Картавов, А. О. Маталін, С. П. Митрофанов, М. П. Новіков, В.І. Комісаров, І. М. Колесов, Ю. М. Соломенцов, А. Б. Яхін та ін.).
з 1930 - Дослідження проблеми точності у машинобудуванні, теорія базування (Б. С. Балакшин, Н. А. Бородачов, А. Б. Яхін, К. В. Вотінов, А. А. Зиков, В. С. Корсаков та ін.)
з 1938 - Ідея типізації технологічних процесів. Дослідження впливу жорсткості системи ВПІД на точність деталей (А. П. Соколовський).
з 1939 - Поява курсу «Технологія машинобудування» у ВНЗ СРСР.
з 1939 - Проблема шорсткості поверхонь деталей, дослідження вібрацій при різанні, проектування технологічних процесів (А.І. Каширін).
з 1949 - Теорія розмірних ланцюгів і її застосування в технології машинобудування (Б. С. Балакшин).
з 1953 - Методика розрахунку припусків для механічної обробки (В. М. Кован).
з 1958 - Теорія автоматизації технологічних процесів (Ф. С. Дем'янюк).
з 1962 - Теорія технологічних процесів складання (М. П. Новіков).
з 1963 - Оптимальна структура операції у технологічних процесах (Д. В. Чарнко).
з 1970 - САПР ТП (Г. К. Горанський, Н. М. Капустін, С. П. Митрофанов)
21 ст. Вирішення проблем якості виробів, продуктивності і собівартості виробництва. Автоматизоване виробництво, гнучкі виробничі системи, автоматизоване проектування технологічних процесів, створення загальної математичної теорії технології машинобудування, нові методи обробки, технологічні методи підвищення довговічності деталей.

Основною метою виробництва для виробника є досягнення прибутку. В умовах конкурентного (не монопольного) ринку прибуток від виробництва машин буде тим більший чим більша кількість реалізованих машин на ринку (для цього потрібно продуктивно виготовляти машини високої якості) та менші витрати на виробництво. Цей факт та саме визначення терміну "Технологія машинобудування" дає уявлення про основні проблеми цієї науки.

Основні проблеми технології машинобудування- проблема забезпечення якості виробу та проблема досягнення меншої собівартості виготовлення і вищої продуктивності праці (табл.1.2, рис.1.1). Іншими словами, основним завданням технології машинобудування є проектування ефективних технологічних процесів виготовлення машин, які б забезпечували задану якість виробу, максимальну продуктивність виробництва і мінімальну собівартість виробництва.

Рисунок 1.1 - Основні проблеми технології машинобудування та деякі шляхи їх вирішення

Таблиця 1.2 - Основні проблеми технології машинобудуванняі деякі шляхи їх вирішення

1 Якість виробу
1.1 Точність механічної обробки
1.1.1 Методи аналізу точності
Статистичні методи аналізу точності Розрахунково-аналітичний метод аналізу точності Метод технологічних розмірних ланцюгів
Метод кривих розподілу Метод точкових діаграм
1.1.2 Похибки механічної обробки
Випадкові Систематичні
Установки Налаго-дження Динамічна (від силових деформацій системи ВПІД) Постійні Змінні
Базування Закріплення Пристрою Регулювання Вимірювання Розрахунку Геометричної точності верстатів Кінематичної точності верстатів Неточності виготовлення різального інструменту Розмірного спрацювання різального інструменту Теплової деформації інструменту, заготовки, верстату
Теорія базування
1.1.3 Методи досягнення точності при механічній обробці
Метод індивідуального отримання розміру Метод автоматичного отримання розміру
                               

Продовження таблиці 1.2

1.1.4 Методи налагодження технологічної системи
Налагодження за пробними проходами Статичне налагодження (за еталоном) Налагодження за пробними заготовками
1.1.5 Методи керування точністю обробки
Статистичний контроль; підналагодження   Адаптивне керування точністю
1.2 Якість поверхневого шару деталі
Шорсткість Фізико-хімічний стан
Причини утворення шорсткості і відповідні методи керування шорсткістю: 1 Геометричні 2 Деформаційні 3 Вібрації Методи керування: 1 Термічна і хіміко-термічна обробка 2 Методи поверхневого пластичного деформування 3 Інші методи
1.3 Точність складання
Методи досягнення точності при складанні
Повної взаємоза-мінності Неповної взаємозамінності Групової взаємоза-мінності Підгонки Регулю-вання
2 Собівартість виготовлення виробу
Шляхи зменшення собівартості виготовлення
2.1 Зменшення витрат на основні матеріали 2.2 Підвищення технологічності виробу 2.3 Зменшення витрат на заробітну плату 2.4 Повне викори-стання можливостей засобів технологічного оснащення (ЗТО). Збільшення обсягів виробництва 2.5 Скорочення виробничого циклу, перехід до потокового виробництва
                     

Продовження таблиці 1.2

- Зменшення маси заготовок і деталей   - Використання недорогих матеріалів   - Організація безвідходної технології   - Спрощення роботи, її механізація і автоматизація, диференціація операцій - Концентрація операцій - Використання багатоверста-тного обслуговування - Підвищення продуктивності операцій    
3 Продуктивність праці
Шляхи підвищення продуктивності
3.1 Зменшення основного часу 3.2 Зменшення допоміжного часу 3.3 Зменшення підготовчо-заключного часу 3.4 Ускладнення структури операції
- Зменшення довжини робочого ходу інструмента - Зменшення кількості робочих ходів, підвищення уточнення - Вибір оптимальних режимів різання та методу обробки - Механізація і автоматизація ЗТО   - Використання методів автоматичного досягнення точності - Використання групової форми організації виробництва, збільшення величини партії   - Використання верстатів з ЧПК, РТК та ГВС - Підвищення класу обробки   - Підвищення групи обробки   - Збільшення числа потоків
             

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Виробничий процес і його структура | Типи і форми організації виробництва | Якість машини. Точність і методи її досягнення | Суть статистичних методів в машинобудуванні. Випадкова величина і її характеристики | Відносна частота випадкової величини | Аналіз точності методом кривих розподілу | Аналіз точності методом точкових діаграм | Типи розмірних ланцюгів. Основні визначення. Проектна і перевірочна задача розрахунку розмірних ланцюгів | Приклад проектної задачі розрахунку РЛ | Варіант технології 3. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати