Головна

Розрахунок прожекторного освітлення

  1. I. Розрахунок базової заробітної плати
  2. II. Розрахунок сукупного доходу
  3. IV. РОЗРАХУНОК колони ректифікації
  4. VI. Система освітлення вагона.
  5. VII. Розрахунок часу вогневихнальотів артилерії
  6. VIII. З питань освіти
  7. А) Розрахунки платіжними дорученнями

Розрахунок прожекторного освітлення по світловому потоку прожектора дозволяє визначити необхідну кількість прожекторів для забезпечення заданої освітленості на даній території.

Вибір типу прожектора залежить від площі освітлюваних територій і технологічних процесів, які виконуються на них. Світлотехнічні характеристики прожекторів наведені в табл. 8.1 [17].

Таблиця 8.1

Світлотехнічні характеристики прожекторів

 Типи освітлювального приладу  Тип лампи  Максі-мальна сила світла, кд  Коефіціент посилення  Кут, град, в площині  ККД,%
 горизон-ментальною  вертикаль-ний
 ПЗС-45  Г-220-1000 ДРЛ-700  130 000 30 000  15,2 -
 ПЗС-35  Г-220-500 ДРИ-500  50 000286 000 -
 ПЗС-25  Г-220-200 ДРЛ-125  16 000 -
 ПСМ-50-1  Г-220-1000 ДРЛ-700  120 00052 000  19,7 -
 ПКН-1000-1  КІ-220-1000-5  75 000
 ПКН-1500-1  КІ-220-1500  110 000
 ПКН-2000-1  КІ-220-2000-4  140 000
 ПЗР-400-VI  ДРЛ-400  19 000  10,5
 СЖКс-20  ДКсТ-20000  320 000

Освітленість територій залізничних станцій регламентується ОСТ 32.120-98 «Норми штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту» [14].

У табл. 8.2 [14] представлені нормовані значення освітленості станцій.

Таблиця 8.2

Норми штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту (витяг з ОСТ 32.120-98)

 об'єкти  Освітленість, лк  Площина нормування освітленості
 Сортувальні та великі дільничні станції: шляхи і горловини парків пріемаі отправленіясортіровочние і витяжні путітормозние позиції, хвостова частина сортувального парку, ремонтні шляху, ділянку розчеплення    Поверхня землі-Вертикальна уздовж осі шляху, горизонтальна на поверхні землі
 Решта дільничні станції:    
 колії приймання-відправлення  Земна поверхня
 сортувальні колії ?
 сортувальні гірки ?
 Проміжні станції з навантаженням-розвантаженням    -
 Решта проміжні станції, роз'їзди    -
 Шляхи пасажирських і технічних станцій    Земна поверхня
 Коліями на відкритих шляхах екіпірування локомотивів    -
 вантажні платформи  поверхня платформи
 пасажирські платформи  2 - 10  Земна поверхня

Висота прожекторної щогли визначається з урахуванням обмеження слепимости за формулою

 (8.1)

де Н - Висота прожекторної щогли, м;

Imax - Максимальна сила світла прожектора по оптичної осі, кд;

с - Коефіцієнт, що залежить від норми освітленості для даної території.

значення коефіцієнта с наведені в табл. 8.3.

Таблиця 8.3

значення коефіцієнта с

 Норма освітленості, лк
 коефіцієнт с

Після визначення висоти прожекторної щогли вибирається стандарт, найближчим до розрахункового з ряду: 15, 21, 28, 35, 40 м.

Установка прожекторів виконується одиночної або групової.

З метою зменшення затінення кожне междупутье повинен освітлюватися з двох сторін (рис. 8.1).


Мал. 8.1. Схема розташування прожекторних щогл

Щоб уникнути суцільних тіней необхідно виконання наступних умов:

, (8.2)

де в - Відстань між щоглами по ширині парку, м.

відстань l між прожекторними щоглами по довжині парку визначаємо з виразу  8.3)

де l - Відстань між прожекторними щоглами, м.

Кількість щогл по ширині парку визначається за формулою

 (8.4)

де Nш - Кількість щогл по ширині парку, шт .;

В - Ширина парку, м.

Кількість щогл по довжині парку визначається за формулою

 (8.5)

де Nдл - Кількість щогл по довжині парку, шт .;

L - Довжина парку, м.

Загальна кількість прожекторних щогл визначаємо з виразу

 (8.6)

Площа освітлюваної території об'єкта визначається за формулою

 (8.7)

Загальна кількість прожекторів визначається за формулою

 (8.8)

де n - Загальне число прожекторів;

Ен - Нормоване значення освітленості, лк (табл. 8.2);

S - Площа освітлюваної території, м2;

К - Коефіцієнт запасу, що враховує старіння ламп і навколишнє середовище (приймається К = 1,5);

V - Коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості (приймається V = 1,15?2);

Z - Коефіцієнт нерівномірності освітлення (приймається Z = 2 ... 5).

Світловий потік прожектора приймається з виразу

 (8.9)

де Fл - Світловий потік лампи, лм (табл. 8.2) [15].

Таблиця 8.4

Світлотехнічні характеристики джерел світла

 Найменування ламп  Тіплампи  Потужність, Вт  Напругу в лампі, В  Світло-вої потік, лм  Світлова віддача, лм / Вт  Середня продов-жительность горіння, ч
 Розжарювання освітлювальні загального призначення  Г-220 / 300Г-220-500Г-220-750Г-220-1000  13 10018 800  15,616,417,518,5
 Розжарювання кварцові галогенні  КГ-220-1000-5КГ-220-1500КГ-220-2000-4КГ-220-5000КГ-220-10000  10 000  22 00033 00044 000110 000220 000  22,022,022,022,022,0
 Ртутні дугові високого тиску з виправленою кольоровістю  ДРЛ-250ДРЛ-400ДРЛ-700ДРЛ-1000-2  13 50024 00041 00059 000  42,048,547,050,0
 Ртутні металлогалогено-ші  ДРИ-250ДРІ-400ДРІ-700  19 00035 00060 000  55,063,080,0
 Дугові ксенонові трубчасті  ДКсТ-10000ДКсТ-20000  10 00020 000  250 000694 000  23,029,0

Для забезпечення оптимального використання світлотехнічних характеристик прожектора необхідно забезпечити необхідний нахил оптичної осі прожектора до горизонту q, град.

Схема визначення оптимального кута нахилу оптичної осі прожектора до горизонту представлена ??на рис. 8.2.

 
 


Мал. 8.2. Схема визначення кута нахилу оптичної осі прожектора

При зміні кута нахилу прожектора (кута між напрямком оптичної осі прожектора і горизонтом) значно змінюються освітленість, форма і площа світлового плями.

Застосування малих кутів нахилу виправдано в разі потреби освітлення далеко розташованих об'єктів або для створення освітленості в вертикальній площині.

При великих кутах нахилу світлову пляму знаходиться в безпосередній близькості від заснування прожекторної щогли. Потім зі зменшенням кута нахилу воно переміщається все далі і далі від щогли і набуває еліптичної форми.

Площа світлової плями спочатку зростає до певної межі, а потім починає зменшуватися, і при деякому значенні кута нахилу світлову пляму перетворюється в точку, яка за своїм розташуванням збігається або знаходиться поблизу точки перетину прожектора з освітлюваної горизонтальною площиною.

Кут нахилу прожектора, при якому площа, обмежена кривою однаково заданої освітленості, має максимальне значення, є найбільш вигідним.

Оптимальний кут нахилу визначається з наступного виразу:

 (8.10)

де q - Оптимальний кут нахилу оптичної осі прожектора до горизонту, град .;

m и n - Емпіричні коефіцієнти, що залежать від типу прожектора.

значення коефіцієнтів m и n наведені в табл. 8.5.

Таблиця 8.5

значення коефіцієнтів m и n

 Тип прожектора  Потужність лампи, Вт  Напруга лампи, В  коефіцієнти
m n
 ПЗС-35
 ПЗС-45  6,6



Послідовність розрахунку і вибору номінальних струмів плавких вставок запобіжників | І вибору запобіжників | Приклад розрахунку і вибору автоматичних вимикачів | Вибір джерела світла | Вибір світлового приладу (світильника) | Визначення кількості та розміщення світильників | Вибір нормованого значення освітленості | Вибір потужності лампи | Приклад розрахунку штучного освітлення приміщення з використанням розрядних ламп високого тиску | Приклад розрахунку штучного освітлення приміщення з використанням люмінесцентних ламп |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати