На головну

Економічна ефективність природокористування та природоохоронної діяльності

  1. I. Перші підходи у вивченні діяльності
  2. I. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В древніх цивілізацій
  3. I.5. Організація освітньої діяльності. Форми організації навчальної діяльності
  4. II. Гра в системі трансляції діяльності та навчання
  5. II. Організація діяльності психолога
  6. III. Аналіз результатів психологічного аналізу 1 і 2 періодів діяльності привів до наступного розуміння узагальненої структури стану психологічної готовності.
  7. IV. Схеми вивчення гри як діяльності

Пошук компромісу між економічним розвитком і природоохоронних ної діяльністю товариства становить основну ідею економіки охорони навколишнього середовища. Мікроекономічний аналіз співвідношення двох складових екологічних витрат - 'природоохоронних витрат та економічного ущерба- дозволяє говорити про існування деякої оптимальної точки, де екологічні витрати досягають мінімуму. Ця точка називається «економічним оптимумом забруднення навколишнього середовища». Вона характеризується тим, що в ній граничні природоохоронні витрати дорівнюють граничному збитку.

Економічна ефективність є основним критерієм оптимального використання обмежених природних ресурсів в процесі господарської діяльності і визначається за принципом зіставлення витрат і вигод. Витрати зазвичай характеризуються показником капітальних вкладень, в тому числі і в природоохоронні заходи, а потім зіставляються з отримує-

Таблиця 8.1

Формули розрахунку додаткових витрат, викликаних зміною навколишнього середовища

мим ефектом від цих витрат, які відображають вартісної приріст реа <-лізованних вигод. Подальше зіставлення нормативних коефіцієнтів з отриманими в результаті порівняння витрат з ефектом від них дозволяє робити висновок про ступінь ефективності відповідної діяльності. При цьому слід мати на увазі, що природоохоронний економічний ефект являє собою прибуток або вигоду від вкладення коштів в раціоналізацію природокористування, а ефективність визначається зіставленням потенційного ефекту з викликали його витратами (рис. 8.1).

Мал. 8.1 Схема використовуваних методів при економічній оцінці ефективності витрат на розробку, впровадження та експлуатацію природоохоронних заходів

Так, наприклад, отримання значного ефекту може зажадати великих витрат, що може зробити природокористування економічно неефективним. Отже, оцінка ефективності базується на співставленні потенційного ефекту з викликали його витратами. Звідси, чим більше буде різниця (Е) між потенційною вигодою (В) і витратами (3), тим вдаліше реалізація природокористування. Екологічна складова може бути представлена ??сумою екологічних витрат і екологічних вигод (ПО, яка може бути як позитивною (при значному природоохоронному ефекті), так і негативною (при значитель

де Е - коефіцієнт дисконтування (норма дисконту), який приймається рівним відсотку банківської ставки (8-12%); t - рік розрахункового періоду (t = 0,1,2, ..., Т); П{- Суми екологічних витрат і екологічних вигод.

Тривалість розрахункового періоду зазвичай приймається з урахуванням створення, експлуатації (ліквідації) об'єкта природокористування, або нормативного терміну служби відповідного технологічного (природоохоронного) обладнання.

Дане співвідношення дозволяє зіставити мінливі в часі витрати і вигоди (результати). У разі, якщо отриманий чистий прибуток (за вирахуванням податків і відсотків по кредитах) більше нуля, то природоохоронні заходи можуть бути визнані економічно ефективними, При цьому економічний ефект, з урахуванням чинника часу, обов'язково повинні перевищувати сумарні витрати, а їх різниця відображати прибуток або ефект від передбачуваної господарської діяльності.

Ефективність використовуваних природоохоронних заходів може бути також оцінена з допомогою наступного витаженія:

ном екологічний збиток). Приведення прогнозних витрат і вигод, з урахуванням їх тимчасової мінливості, до витрат і вигод цього періоду часу (сучасної вартості) може бути здійснено на основі їх дисконтування:

де ХДП - сума знижень збитків в результаті зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище; 3 - наведені річні витрати на здійснення природоохоронних заходів.

Слід зазначити, що наведені витрати складаються з поточних витрат (С) на утримання природоохоронного устаткування (оплата електроенергії, заробітної плати, тощо.) І капітальних витрат (К) на будівництво споруд та придбання обладнання. Однак, оскільки обладнання та споруди функціонують не один рік, то і загальну величину капітальних витрат, перш ніж підсумувати з поточними витратами за рік, призводять до річної розмірності за допомогою коефіцієнта дисконтування. При цьому приведені витрати можуть бути обчислені За формулою

На жаль, розрахунки ефективності природоохоронних заходів досить складні, особливо в разі оцінки екологічного збитку навколишньому природному середовищу і величини його економічної компенсації. Такі розрахунки можуть проводитися як на рівні регіонів, так і конкретного природопользователя.

Оцінка економічної ефективності природоохоронних витрат має особливості, які проявляються у відмінностях видів ефекту, а також в методах їх визначення. Необхідно враховувати наступні обставини:

- Якщо природоохоронні витрати забезпечують приріст прибутку, то ефект від витрат виражається у вигляді запобігли втрат і додаткових витрат, що виникають в результаті забруднення;

- Регіональний характер ефекту природоохоронних заходів вимагає зіставлення витрат всіх природокористувачів даної території;

- Більша частина соціальних результатів важко піддається вартісній оцінці.

Відповідно до існуючої методикою розрізняють первинний ефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від серед-захисних заходів.

Первинний ефектполягає в зниженні забруднення навколишнього середовища і поліпшення її стану та проявляється в зниженні обсягів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі та грунті. З огляду на необхідність поєднання економічних і екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід висловлювати безпосередньо у вигляді збільшення продукції, випущеної без порушення екологічних норм.

кінцевий ефектвиражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати виявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат у невиробничій сфері, зниження витрат з особистих коштів.

соціальний ефектпроявляється в зниженні захворюваності населення, поліпшення умов відпочинку, збереженні природних ресурсів, що мають естетичну цінність. Специфіка соціального ефекту природоохоронної діяльності полягає в переважному значенні його якісних характеристик. Однак соціальний ефект може бути врахований в економічних показниках: економія витрат на лікування, виплати за лікарняними листками та ін.

Дана методика передбачає розрахунок загальної (абсолютної) і порівняльної економічної ефективності без урахування фактора часу. Раніше де Еу - повний економічний ефект i-ro виду на j-му об'єкті; С - поточні витрати; К - капітальні витрати; Еп - Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, що дорівнює 0,12.

Повний економічний ефект встановлюється на основі розрахунку величини запобігання шкоди, яка вимірюється різницею оцінок економічного збитку від забруднення навколишнього середовища до і після проведення природозахисних заходів (або як економічний ефект, розрахований за формулою

була представлена ??методика визначення економічної ефективності з урахуванням фактора часу - див. (8.14) - (8.16).

Абсолютна ефективність средозащітних витрат визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів на різних рівнях господарювання (держава, регіон, галузь, підприємство). Порівняльна ефективність витрат необхідна для економічного обґрунтування та відбору найбільш прийнятних (оптимальних) варіантів заходів природоохоронного значення.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних заходів визначається як відношення повного економічного ефекту до приведеними витратами на здійснення заходів:

де I- економічний ефект або приріст національного доходу; З - повні народногосподарські витрати до проведення природозахисних заходів; З - повні народногосподарські витрати після проведення природозахисних заходів.

Порівнянні варіанти природозахисних заходів повинні бути приведені в порівнянний вид або за обсягом екологічно чистої продукції, або по нормативному показнику якості навколишнього середовища. Показником економічної ефективності порівнюваних варіантів є мінімум сукупних витрат (виробничого і природоохоронного призначення):

де К - капіталомісткість по кожному варіанту, С - поточні витрати по кожному варіанту, П - пріродоемкость продукції, яку характеризують показники водоемкости, землеемкости, величини утворених відходів і т.п.

З позицій панівного економічного підходу очевидно прагнення господарюючих суб'єктів вибрати і здійснити такий варіант природоохоронних заходів, щоб різниця між вартістю отриманого ефекту (запобігання шкоди) і витратами на проведення природоохоронних заходів була максимальною. Найкращий з цієї точки зору варіант називають «економічним оптимумом якості природного середовища». Він має місце, коли приріст природоохоронних витрат при малому зменшенні екологічних порушень стає рівним зниження економічного збитку від них. На практиці при визначенні масштабів природоохоронних заходів враховуються: досягнутий рівень економічного потенціалу країни, можливості держави з фінансування природоохоронної діяльності, загальний рівень забруднення навколишнього середовища, ринкові чинники.

У той же час з позицій глобального еколого-економічного підходу, при якому в основі вимірювання економічної ефективності природоохоронних заходів знаходиться екологічно чиста продукція, мова йде про припинення (перепрофілювання) екологічно небезпечного виробництва не тільки як соціально неефективного, але і як нерентабельного з економічної точки зору (через відсутність попиту на екологічно «брудну» продукцію).

 




Координація органів управління і контролю стану природних ресурсів в межах муніципального освіти | політика | Адміністративні методи управління | Економічні методи управління | Критерії відбору та оцінки інструментів екологічної політики. | Інформаційне забезпечення | Еколого-економічні проблеми промислового природокористування та прогнозування | Економічна оцінка природних ресурсів | Економічна оцінка асиміляційного потенціалу | Екологічні витрати і оцінка екологічних збитків |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати