загрузка...
загрузка...
На головну

Економічна оцінка асиміляційного потенціалу

  1. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  2. I. Аналіз інженерно-геологічних умов території, оцінка перспективності її забудови
  3. I. ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В древніх цивілізацій
  4. II. Первісна оцінка фінансових вкладень
  5. III. Подальша оцінка фінансових вкладень
  6. V. Оцінка розвитку.
  7. V. Оцінка екстер'єру

Наявність у природного середовища здатності асимілювати деяку кількість шкідливих викидів або відходів дає можливість господарюючому суб'єкту економити на природоохоронних витратах. Розвиток суспільства і зростання антропогенних навантажень на природне середовище створює реальну загрозу виходу територіальних екологічних систем зі стану рівноваги, т. Е. Вичерпання або обмеження можливостей природного середовища асимілювати шкідливі викиди. У подібному випадку з'являється проблема раціонального використання асиміляційного потенціалу територій.

асиміляційні потенціал- Це здатність навколишнього природного середовища (атмосфери, водних джерел, грунту) сприймати різні антропогенний вплив в певних масштабах без зміни своїх основних властивостей в невизначено тривалої перспективі. Тобто під асиміляційні потенціалом розуміють лімітовану здатність екологічних систем нейтралізувати і знешкоджувати в певних кількостях шкідливі викиди. Асиміляційна здатність навколишнього середовища являє собою специфічний природний ресурс. З огляду на глобальні масштаби впливу на навколишнє середовище, виникає поняття обмеженості асиміляційного потенціалу навколишнього середовища (АПОС).

Складність кількісного визначення даного природного ресурсу пов'язана з різноманітністю видів антропогенного впливу, а також з труднощами визначення безпечного рівня кожного з цих видів впливу. Одним з елементів механізму раціонального використання асиміляційного потенціалу є його економічна оцінка.

Економічне значення АПОС як особливої ??якості природного середовища виражається в принципову можливість економити на природоохоронних витратах. Ця економія визначає суспільну корисність або цінність АПОС. Крім економії на витратах по очищенню викидів наявність АПОС дозволяє запобігати втратам (збиток) від забруднення. Таким чином, збитки, яким запобігли - економія витрат по запобіганню забрудненню - визначає економічну оцінку АПОС на основі витратного підходу.

Економічна оцінка або ціна асиміляційного потенціалу визначається його значенням в процесі формування витрат і результатів. З одного боку, наявність такого потенціалу дозволяє частину відходів виробництва викидати в навколишнє середовище і тим самим економити на витратах по очищенню викидів від забруднювачів. З іншого боку, стійкість територіальних екологічних систем до певних антропогенних навантажень, здатність переробляти і знешкоджувати відходи запобігають шкоду, яка може бути викликаний погіршенням основних властивостей навколишнього середовища. Тоді основу економічної оцінки асиміляційного потенціалу складають витрати на запобігання забрудненню, або величину запобігання шкоди. Таку економічну оцінку можна розглядати як витрати на відтворення або відновлення асиміляційного потенціалу. З достатньою для практичних цілей точністю вона може бути прийнята рівною витратам, які потрібні були на зниження викидів до мінімально можливих значень ГДВ та ГДС для атмосфери або гідросфери на розглянутій території. К. Г. Гофман вказує, що «економічну оцінку асиміляційного потенціалу в річному обчисленні можна прийняти рівною полусумме середніх витрат на очищення і економічного збитку від забруднення навколишнього середовища для даної території». Напівсума витрат множиться на обсяг ПДВ - -Еа = (ПДВ (С + У) 0,5). Для забруднених територій з отриманої описаної вище способом оцінки необхідно відняти величину вже завданих збитків. Тоді в разі одного забруднювача для атмосферного повітря можна записати:

де Ja - економічна оцінка АПОС; ПДВ ФВ - гранично допустимий і фактичний рівень викидів; С - середні витрати на уловлювання одиниці викидів; У - середній збиток, принесений одиницею викиду на розглянутій території.

Перехід від річної до довгострокової оцінці асиміляційного потенціалу проводиться підсумовуванням річних оцінок за період експлуатації асиміляційного потенціалу. Практично необмежений термін перебування АПОС в господарському обороті дозволяє довгострокову оцінку при

де г - норма дисконтування.

Для сильно забруднених територій економічна оцінка АПОС може приймати від'ємне значення, т. Е. АПОС зникає як ресурс.

Метод рентної оцінки АПОС (оцінка заснована на його дефіцитності) будується на можливостях штучного відтворення АПОС. При цьому оцінка являє собою різницю між суспільно необхідними витратами на зниження викидів (впливів) до екологічних нормативів та індивідуальними витратами на досягнення екологічних нормативів в межах конкретної території, асиміляційні потенціал якої підлягає оцінці. Даний підхід представляється більш привабливим як з точки зору відповідності об'єктивної вартості природного ресурсу, яким є АПОС, так і з позицій практичного використання.

Для практичного здійснення економічної оцінки АПОС на основі рентного методу пропонується використовувати ступінь (кратність) перевищення екологічних нормативів в оціненого районі. Потім через отриманий показник (коефіцієнт) і заздалегідь певне значення економічної оцінки АПОС в еталонному районі (дотримуються екологічні нормативи) розрахувати шукану економічну оцінку АПОС. Крім того, даний підхід передбачає проведення економічної оцінки АПОС для кожної забруднюючої речовини окремо. Загальна економічна оцінка АПОС визначається підсумовуванням оцінок по окремим речовинам. Існують досить серйозні проблеми практичної реалізації економічної оцінки АПОС:

1. Труднощі кількісної визначеності АПОС ставить питання про допустиму кількість шкідливих викидів, які може прийняти довкілля без зміни своїх основних властивостей (тобто яка кількість АПОС як природного ресурсу може бути використано в господарській діяльності).

2. Практично не вирішено питання про подання АПОС як природного ресурсу (поняття детеріораціонного кадастру є поки тільки наукову категорію). Ця обставина, а також відсутність чіткої кількісної визначеності АПОС не дозволяє розглядати його як об'єкт власності.

3. При відсутності об'єкта немає власності (не може бути) і власника. У цьому випадку неможливо вирішити питання про розподіл прав на користування цього ресурсу.

4. Існує питання об'єктивної економічної оцінки АПОС, оскільки те, що нікому не належить, ніким не оцінюється. У Теперішній час користування АПОС здійснюється безкоштовно або майже безкоштовно. У кращому випадку може бути встановлена ??ціна за користування ним, але вона не базується на економічній оцінці АПОС. Таким чином, практичне впровадження методів економічної оцінки асиміляційного потенціалу можливо за умови запровадження прав власності на АПОС.

5. Введення майнових прав на асиміляційні потенціал має бути доповнене можливістю перерозподілу (продажу) прав власності на АПОС між підприємцями-забруднювачами.

6. Необхідний відповідний інструментальний механізм управління АПОС (державні або муніципальні управлінські органи, ринкові інститути: уповноважені банки, біржі з торгівлі правами на забруднення і т.д.).

 




Виробничий екологічний контроль. Екологічна звітність підприємства | Муніципальний екологічний контроль | Громадський екологічний контроль і роль громадських організацій у вирішенні завдань охорони навколишнього середовища | Координація органів управління і контролю стану природних ресурсів в межах муніципального освіти | політика | Адміністративні методи управління | Економічні методи управління | Критерії відбору та оцінки інструментів екологічної політики. | Інформаційне забезпечення | Еколого-економічні проблеми промислового природокористування та прогнозування |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати