загрузка...
загрузка...
На головну

ВНУТРІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ

  1. Внутрішня та зовнішня пам'ять комп'ютера.
  2. Вступ до модуля "Мікропроцесорна техніка".
  3. ЗОВНІШНЯ ТЕХНІКА ВЧИТЕЛЯ
  4. КОНКУРС МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ РОЗПОВІДІ
  5. МАЙСТЕРНІСТЬ СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ УРОКУ
  6. Методика і техніка архітектурного проектування

Самопочуття педагога не є особистою справою, бо настрій його відбивається й на учнях, і на колегах, і на батьках школярів. Кожне слово вчителя не тільки несе інформацію, а й передає ставлення до неї. Оцінка учневі за відповідь - це і вияв того, як сприймає його роботу педагог, що впливає на стосунки у класі, створює певну атмосферу у навчанні. Досягти оптимального внутрішнього стану в педагогічній діяльності важко, бо сама вона емоційно напружена, «це робота серця і нервів, це буквально щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця - це повсякчасна зміна ситуацій, що викликає то посилене збудження, то гальмування»1. Учитель повинен уміти зберігати працездатність, володіти ситуаціями для забезпечення успіху в діяльності і збереження свого здоров'я. Для цього важливо працювати над виробленням такого синтезу якостей і властивостей особистості, які дадуть змогу впевнено, без зайвого емоційного напруження здійснювати свою професійну діяльність:

- педагогічного оптимізму;

- впевненості у собі як в учителі, відсутності страху перед дітьми;

- умінні володіти собою, відсутності емоційного напруження;

- наявності вольових якостей (цілеспрямованості, самовладання,
рішучості).

Усі ці якості характеризують психологічну стійкість у професійній діяльності. В основі її - позитивне емоційне ставлення до себе, учнів, праці. Саме позитивні емоції активізують і надихають учителя, надають йому впевненості, сповнюють його почуттям радості, позитивно впливають на стосунки з дітьми, батьками, колегами. Негативні емоції гальмують активність, дезорганізують поведінку і діяльність, викликають тривогу, страх, підозру. А. Макаренко вважав, що в дитячому колективі має бути «постійна бадьорість, ніяких похмурих облич, ніяких кислих виразів, постійна готовність діяти, райдужний настрій, саме мажорний,

1 Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Вибр. твори: В 5 т. - К., 1976. - Т. 2. - С. 426.


веселий, бадьорий настрій»1 Мажорний тон колективу сприяє успішному просуванню до мети, подоланню труднощів Цікавий досвід створення мажорної атмосфери у школі наводить Ш Амонашвілі, розповідаючи про вчительку третього класу Мзію Чконія Під час письмових робіт на уроках математики і рідної мови за згодою дітей вона вмикає магнітофон з мажорною музикою, що звучить тихо, приглушено Вчителька твердить, що під музику діти працюють успішніше Так, наголошує вона, на уроках з увімкненим магнітофоном кожний учень розв'язує на два-три приклади більше, ніж без музики

Джеретом такої атмосфери захоплюючого життя колективу є педагог, який, за словами А Макаренка, повинен бути «таким же радісним, як колектив» Він створює атмосферу дружності, доброзичливості Що для цього потрібно'' Захоплюватися справою і тамувати негативні емоції, не дозволяти собі перебільшувати чужі недоліки, гіперболізувати «ненормальні» дитячі наміри і ди2

Хлопчина з'їжджає перилами майже в обійми вчителя Задоволення від спуску одразу зникає, і він потуплює очі Педагог навіть слова не вимовив, просто подивився серйозно Вчитель роздає щоденники і скаржиться «Рука стомилася писати зауваження» А зауваження у всіх «Заповнюй щоденник акуратніше!» Що це прагнення до позитивного контакту? Навряд Краще було б на перший раз повчити, як виконувати цю справу якісно

Учителеві треба вміти грати, причому не тільки зовні Доброзичливий вираз обличчя потрібний не лише для того, щоб налаштуватися на мажор, він збуджує центри позитивних емоцій і створює хороший настрій При такій грі прийоми поведінки закріплюються і характер поступово змінюється Тому не слід ходити з похмурим, нудьгуючим обличчям навіть тоді, коли настрій у вас поганий Учитель зі щирою привітною посмішкою і сам стає життєрадісним Якщо ж поганий настрій не відступає, слід змусити себе посміхнутися, утримати кілька хвилин посмішку і подумати про щось приємне Поганий настрій почне «розмиватися» Ви заспокоїтесь, і до вас може повернутися притаманний вам оптимізм Якщо ми зовні не виявляємо емоцій, це не виключає їхньої негативної дії На ґрунті постійних негативних реакцій розвиваються різні захворювання Для запобігання їм потрібні не просто гальмування, уникнення ситуацій, що викликають негативні стани, а й розрядка від негативних емоцій за допомогою утво рення вогнищ захисного збудження, якими можуть бути музика, спілкування з природою, працетерапія, читання книжок (біблютерапія), гумор Тут допоможе розумне захоплення спортом, що дає «м'язову радість»

Можна рекомендувати список музичних творів, звучання яких діє заспокійливо (П Чайковський, «Пісня без слів», В А Моцарт, «Нічна

1 Макаренко А С Твори В7г - Т 5 - С 195

2 Див Сухомлинський В О Сто порад учителеві // Вибр твори В 5 т -
Т 2 - С 426


серенада», друга частина для струнного оркестру тощо) Проте сприймання музики - індивідуальне, і кожний обирає для цього свої улюблені твори Музикотерапія використовується для лікування і створення доброго настрою здавна Вона передбачає наявність у вчителя фонотеки, вміння грати на музичних інструментах Причому важливий не рівень музичних здібностей, а ступінь задоволення, яке отримує людина від цих занять У чому сутність такого прийому? Поринаючи в царину мистецтва, ми отримуємо позитивні емоції, дія яких гальмує негативне ставлення і сприяє врівноваженню емоційного стану

Цей самий механізм покладено і в основу бібліотерапії, яка дає змогу заспокоїтися, налаштуватися на філософські роздуми чи, навпаки, збудити потребу активно діяти Читаючи, людина непомітно для себе захоплюється світом, який створив письменник, стає ніби співучасником подій Вона і радіє, і думає, і переживає разом із героями твору, забуваючи власні негаразди

Можна скористатися і працетерапією, і танцювальною терапією Всі ці способи впливу пов'язані з підключенням до тієї діяльності, яка дає задоволення Вони важливі тому, що дають можливість не лише зняти напруження, оптимізувати настрій, а й залучати учнів до духовних цінностей, близьких учителю, навчаючи їх керуватися такими самими способами Гумор, який так цінують учні у спілкуванні з педагогом, також позитивно впливає на емоційну сферу Кожний учитель може пригадати, як у складній ситуації йому вдавалося безболісно відновити робочу атмосферу дотепним зауваженням, вимогою, висловленою в гумористичному тоні Ось учитель тихо попереджає «Діти, я встала сьогодні не на ту ногу, тому сидіть тихо, бо можу розсердитися» Інша вчителька зробила зауваження учневі, який любив сидіти на стільці, нахиливши його так, щоб він спирався лише на задні ніжки Учень не прореагував, і вчителька відчула, як почало наростати напруження Замість того щоб дати волю невдоволенню, вона спокійно сказала «Будь ласка, опусти на підлогу всі свої шість ніг»1

До чинників, що сприяють підтриманню бадьорого стану вчителя, належить і увага до естетики одягу, що, на думку А Макаренка, є елементом педагогічного артистизму, гри, яка забезпечує внутрішню зібраність і духовну мобілізацію

Отже, нормальним тоном учителя має бути мажорний, треба досягти внутрішнього спокою, впевненості у своїх силах, силах колективу При цьому слід прислухатися до застереження А Макаренка «Він [тон] ш в якому разі не повинен мати характеру піднесеної, постійної бурхливості, істеричної напруженості, яка завжди неприємно б'є в очі і яка загрожує при першій невдачі зірватися і перейти в розчарування»2

1 Педаяс М Й Об учителе для учителя - Таллинн 1982 - С 23

2 Макаренко А С Методика організації виховного процесу//Твори В7т -
Т 5 - С 76


Отже, першим шляхом до регуляції самопочуття є вплив на емоційну сферу, прагнення дотримуватися мажорного тону, виховуючи в собі доброзичливість і оптимізм, набуття «м'язової радості» у фізичних діях, створення зон захисного збудження (бібліотерапія, музикотерапія тощо), здатність грати

Вплив на емоційну сферу - процес складний, і не завжди вчитель спроможний досягти рівноваги, прагнучи збудити позитивні реакції Для регуляції самопочуття варто звернутися і до інтелектуальної (розвиток саногенного мислення)1, і до вольової сфер

Які шляхи вольового впливу? Це насамперед звернення до власного почуття обов'язку у зв'язку з усвідомленням соціальної ролі професії, ціннісними установками Механізм впливу гальмування власних дій, які не збігаються з переконаннями, надзавданням, збудження активності у на прямі досягнення обраної мети життя і діяльності Формула вчителя «Я мушу це зробити, бо моє завдання » Цей спосіб саморегуляції дуже склад ний, оскільки пов'язаний з вихованням спрямованості в цілому, установок, але й надійний, бо сформовані переконання не дають педагогові відійти від мети У критичних ситуаціях такий учитель завжди зможе сказати собі, утримуючись від запальності «Я не можу собі дозволити»

Інший шлях вольового впливу на самопочуття непрямий Він поля гає в контролюванні власного фізичного стану Глибину емоційних переживань ми змінюємо, впливаючи на їх зовнішній вияв Кожен із нас може контролювати м'язове напруження, темп рухів, мовлення, ди хання, а їх зміна автоматично впливає на психічний стан

Які є конкретні прийоми?

Передусім регуляція м'язового напруження Для активізації емоційного стану напружуємо групи м'язів, наприклад правої руки, даючи собі команду бути сильним, енергійним, або, навпаки, розслаблюємо м'язи, додаючи уявлення про важкість і тепло в руці Фізична дія плюс уява опосередковано впливають на емоційні реакції Треба лише знати, яка група м'язів відповідає певним емоційним реакціям При емоціях страху, наприклад, найбільше напружуються артикуляційні і потиличні м'язи, на розслаблення їх і слід звернути увагу, відчувши такий стан

Оскільки з емоційним станом пов'язане і дихання, то шляхом контролю і регуляції його можна домогтися саморегуляції настрою Ми спостерігаємо, як змінюється дихання людини в різних емоційних станах рівне дихання уві сні, глибоке у того, хто замислився, прискорене у схвильо ваного, «роздуті ніздрі» у людини в гніві Контроль за диханням, зни ження його темпу, збільшення глибини дасть можливість зменшити хвилювання Тому вчителеві радять подолати непродуктивне збудження на початку уроку за допомогою простого способу подивитися на клас, тричі глибоко вдихнути і видихнути, привітно посміхнутися, а потім привітатися

Реакції такого типу називаються психосоматичними Вони діють як рефлекси, тобто зумовлюють обов'язкові, запрограмовані зміни Це по-

1 Див Орлов Ю М Восхождение к индивидуальности -М 1991 -С 266 - 279 48


яснюється міцним зв'язком фізичного і психічного стану Впливаючи на фізичний стан, ми викликаємо певні емоційні реакції

Механізм керування психосоматичними реакціями покладено в основу таких прийомів, як зміна темпу мовлення та рухів Хочемо на уроці заспокоїтися, позбутися хвилювання - почнімо повільно ходити по класу, пояснювати у повільному, рівномірному темпі За кілька хвилин механізм саморегуляції організму, який залежить лише від вашого вольового зусилля, спрацює

Окрім вказаних способів керування психічним станом через вплив на емоційну та вольову сферу, дуже важливо користуватися і такою комплексною системою саморегуляції, яка «задіює» емоції, волю та свідомість людини, - самонавіюванням Досягають його за допомогою ауто генного тренування, що полягає у виконанні спеціальних вправ, спря мованих на формування в людини навичок свідомого впливу на різні функції організму - самонавіюванні

Оскільки навіювання найкраще здійснювати на фоні загального м'язового розслаблення і психічного спокою, аутотреніг зазвичай складається з двох етапів розслаблення (вхід у стан релаксації) і самонавію вання (вплив на певні установки за допомогою спеціальних формул)

Аутогенне тренування містить кілька прийомів, що використовуються в певній послідовності Розгляньмо, як досягається розслаблення, релаксація

Перший крок - вибір зручної пози заплющити очі і зосередитися на своєму емоційному стані, усвідомивши його («Я схвильована, мені потрібно заспокоїтися»)

Другий крок - зосередження на обличчі, прийняти спокійний, розслаблений вираз і спрямувати думки на щось приємне Це дасть змогу заспокійливо вплинути на емоційні центри, а переключення ду мок на інше - поглибити стан спокою Таким чином вдасться пригасити гостроту негативних переживань

Третій крок - посилення стану спокою шляхом уявного самомасажу шкіри обличчя і кистей рук Внаслідок такого самомасажу чола, носа, щік, губ, підборіддя зменшується збудження, емоційна напруженість спадає Посилюється цей стан і поелементним масажем кистей рук Механізм психосоматичної реакції, на якому ґрунтується вправа, пов'язаний із тим, що більша частина нервових клітин рухових зон кори голов ного мозку регулює активність обличчя і рук Якщо їх розслабити, активність їх зменшиться, що сприятиме заспокоєнню всього тіла

Четвертий крок - розслаблення язика і гортані Це необхідно для того, щоб перервати думки про ситуацію, що травмує, послабити збудження внутрішнього мовлення

П'ятий крок регуляція дихання Дихати слід так, ніби ви спите

Треба стежити, щоб розслаблення супроводжувалося відчуттям задо волення, що дасть можливість зсунути маятник коливання емоцій з нуля до відчуття позитивного емоційного переживання


Саме на тлі набутого стану розслаблення можна формувати в собі спеціальні емоційні реакції, передусім такі, як стійкий оптимізм і життєрадісність Для цього вчителю корисне навіювання інтересу, терпіння щодо дітей Наприклад

1 Дитячі жарти мене не дратують, а забавляють (Відчути це) Я легко
гамую в собі відчуття знервованості і злості, коли хтось із дітей пово
диться не так, як мені хотілося б Мені приємні діти навіть тоді, коли
вони галасують, не слухаються (Відчути це)

2 Мені подобається спілкуватися з батьками Подобається допомага
ти їм у вихованні дітей Я відчуваю, що моя професійна майстерність
стане їм у пригоді, і мені від цього стає приємно

Молодому вчителеві, який готується до уроку і відчуває невпевненість, страх перед дітьми, бажано провести сеанс самонавіювання, проговорюючи таку, наприклад, формулу «Я спокійний Я впевнено проводжу урок Діти слухають мене Відчуваю себе вільно, розкуто Я добре підготовлений до уроку Урок цікавий Дітей усіх знаю й бачу Дітям цікаво зі мною Я впевнений, сповнений сил Я добре володію собою Настрій бадьорий, хороший Навчати цікаво Учні поважають мене, слухають і виконують мої вимоги Мені подобається працювати на уроці Я - вчитель»

Для успішного самонавіювання потрібні систематична робота, тренування психофізичного апарату, який поступово стане слухняним знаряддям у педагогічній діяльності

Як бачимо, в усіх зазначених прийомах саморегуляції психічного стану основою внутрішньої техніки педагога є увага й уява Завдяки здатності переключати увагу, зосереджувати її на емоційно привабливих об'єктах, на певних фізичних діях ми регулюємо наш психічний стан А здатність яскраво уявляти, бачити внутрішнім зором ті картини, які ми хочемо навіяти собі, дає змогу викликати саме ті емоції, які пов'язані із заданими образами Брак розвинутої уваги та уяви нерідко є причиною невміння керувати собою, своїм станом Певних прийомів удосконалення цих психічних процесів можна навчитися, ознайомившись із системою вправ у театральній педагогіці1

Професійна діяльність педагога може призвести його до душевних втрат через надмірні психічні навантаження їх можна зменшити власними зусиллями Вчителю потрібно дбати про здоров'я, про свою нервову систему, як дбає співак про свій голос, а піаніст - про руки Потрібно лише мати установку на самовдосконалення, віру у можливість реалізації свого задуму і бажання діставати задоволення від праці

Отже, керувати своїм психічним станом можна Для цього вчитель має змогу скористатися запропонованим арсеналом засобів з розвитку внутрішньої техніки

1Див АбрамянБ Ц Засобами театральної педагогіки//Рідна шк - 1993 - № 4 - 5 Гиппиус С Гимнастика чувств - М , 1967 - 296 с




  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ВІД РЕДАКТОРА | ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРУКТУРА | РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ЯК МОДЕЛЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | ПОНЯТТЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ | ЕЛЕМЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ | Педагога-майстра педагога-початкгвця | МОВЛЕННЯ І КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА ВЧИТЕЛЯ | ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ | УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ | ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати