Головна

Міжнародна співпраця

  1. В кн .: Чинне міжнародне право в 3 т., Т. 2, М., 1997.
  2. В кн .: Чинне Міжнародне право в 3 т., Т. 2, М., 1997.
  3. В кн .: Чинне міжнародне право в 3 томах, Т. 2, М., 1997..
  4. Внутрішньодержавне і міжнародне право
  5. Питання 3. Міжнародний рух факторів виробництва
  6. Г Л А В А 17 МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ
  7. Глава 10. Міжнародний спортивний рух по окремим видам спорту

Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем взаємодії суспільства і природи є об'єктивною потребою епохи, умовою існування і прогресу людства. Передумовою міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем виступає перш за все сама біосфера, її єдність, яке вимагає спільних дій як при впливі на неї, так і при її охорони.

Міжнародні конвенції та угоди з екологічних проблем проводяться з XIX в. Першими були «Конвенція з ловлі устриць», укладена в 1839 р між Францією і Великобританією, «Угода про охорону морських котиків», досягнуте в 1867 р між Росією, США і Японією, ряд конвенцій і угод з рибальства. Кілька конвенцій та угод було укладено на початку XX ст. по охороні перелітних птахів і захисту рослин від шкідників і хвороб.

У 20-40-х рр. XX ст. нашою країною були укладені угоди з Фінляндією про рибальство в прикордонних водах, спільне використання водних ресурсів з Афганістаном, конвенція з Туреччиною про запобігання занесення епізоотії, багатостороння конвенція з Афганістаном та Іраном щодо захисту рослин, а також по боротьбі з сараною. Особливо швидко розвивалися міжнародні відносини з кінця 40-х рр. XX ст., Після закінчення Другої світової війни, що охопили найрізноманітніші природні об'єкти та довкілля. Організаційні форми міжнародного співробітництва стали різноманітними. Вони підрозділяються на міжнародні урядові союзи (МПО) і міжнародні неурядові об'єднання (МНПО). найбільшою міжнародною міжурядовою організацією є Організація Об'єднаних Націй (ООН), до складу якої входять Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Програма ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) та ін. Необхідність міжнародного співробітництва в галузі вивчення і використання в мирних цілях атомної енергії призвела до створення в 1957 р міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). З метою дослідження значення океану для людства в 1960р. була створена Міжурядова океанічна комісія (МОК). У цей період було укладено понад 250 міжнародних договорів, угод, конвенцій, що мають природоохоронного значення. Серед них такі важливі, як Московський договір 1963 г. «Про заборону випробування ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою», який підписали понад 100 країн. У травні 1972 р було підписано міжурядову угоду між СРСР і США, що охоплює 11 великих проблем в рамках 39 конкретних проектів. У Стокгольмі в 1972 р на конференції ООН була прийнята Декларація про охорону навколишнього середовища та було оголошено, що 5 червня є «Міжнародним днем ??охорони навколишнього середовища».

Генеральна асамблея ООН в 1981 р з ініціативи нашої країни прийняла резолюцію «Про історичну відповідальність держав за збереження природи Землі для нинішнього і прийдешніх поколінь», в якій зазначалося пагубний наслідок для природного середовища гонки озброєнь. Особливе місце в 50-90-х рр. XX ст. займали Міжнародні Міжурядові організації соціалістичних країн - Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) і інші. В рамках РЕВ була прийнята і здійснювалася комплексна програма по 14 проблемам раціонального використання і охорони природних ресурсів.

Важливу роль у вирішенні екологічних проблем грають міжнародні неурядові організації: Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), Всесвітній фонд охорони природи (ВФОП), Міжнародна молодіжна федерація (ММФ), Міжнародна рада наукових спілок (МСНС), Всесвітня конфедерація організації викладацьких професій (ВКОПП).

У 90-х рр. XX ст. Росією продовжено міжнародне співробітництво по восьми основних програм в рамках ЮНЕП, зокрема, щодо вирішення проблем Аральського і Чорного морів, озера Байкал, з подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1991 р відбулося підключення до Глобальної базі даних про природні ресурси (ГРІД), що діє в рамках ЮНЕП.

Серед результатів співпраці з Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК) слід виділити підготовку конвенцій з питань транскордонних наслідків промислових аварій, про охорону та використання транскордонних водних шляхів і міжнародних озер.

Продовжувалася співпраця країни з Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) за Програмою служби погоди. В рамках проекту «Людина і біосфера» (МАЄ) триває робота з розвитку міжнародної мережі біосферних заповідників, розроблений ряд проектів по Міжнародної гідрологічної програми.

У Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) здійснюється робота щодо вирішення проблем охорони здоров'я і навколишнього середовища, питного водопостачання та санітарії, безпечних хімічних речовин. Взаємодія з МАГАТЕ включало проведення експертизи рівня безпеки АЕС, поводження з радіоактивними відходами.

Центральне місце у співпраці з неурядовими екологічними організаціями займала підготовка до КОСР-92. У 1991 р Росія стала членом Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МЕОП).

У рамках багатосторонніх конвенцій та угод триває співпраця за спільною програмою спостереження й оцінки поширення забруднюючих повітря речовин в Європі (ЕМЕП) в рамках Гельсінкської комісії з захисту морського середовища району Балтійського моря (ХЕЛКОМ).

здійснюється і двостороннє співробітництво на міжурядовому та міжвідомчому рівнях. Діють понад 20 угод, в тому числі підписані угоди з Австрією, Іспанією, Нідерландами, Румунією, Японією. Розвиток зв'язків з Фінляндією направлено на поліпшення екологічної обстановки в сполучених регіонах (зниження забруднення басейну Балтійського моря, реконструкція комбінату «Печенгані-кель»), прикордонних районах Фінляндії, Республіки Карелія та Росії, проведення спільних робіт в міжнародних заповідниках і національних парках.




альтернативне землеробство | рекультивація земель | У агроекосистемах | Середовище життя людини | потреби людини | Середовища на здоров'я людей | Число випадків на 100 тис. Осіб | Екологічний ризик | Людина-природа | Шляхи вирішення екологічних проблем |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати