загрузка...
загрузка...
На головну

Федерація - це союзна держава, територія якої склада- ється з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю

  1. Альфа (a) вираховується за формулою
  2. Глава 7. РСФСР - союзная республика в составе СССР
  3. Дайте визначення таким поняттям як рішення, управлінське рішення, прийняття рішення. Перелічіть засади, на яких ґрунтується прийняття управлінських рішень.
  4. Для активної профілактики дифтерії, правця та кашлюка застосовується вакцина АКДП. Назвіть компонент вакцини, який забезпечує захист організму від збудника кашлюка.
  5. Для профілактики дисбактеріозу застосовується препарат, який містить у своєму складі біфідобактерії. До якої групи профілактичних препаратів належить цей препарат?
  6. Добові норми продовольства, яке закладається на пункти управління та сховища на випадок виникнення НС у перерахунку на одну людину на добу
  7. Довіреність - це письмовий документ, що видається особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми особами.

8 Див.: Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зару-
бежньїх стран. М., 1996. С. 92.


Інституціоналізовані форми політики

Держава - головний інститут політичної системи суспільства



Головна відмінність між унітарною та федеративною
державами полягає в тому, що територія унітарної держави
складається з тією чи іншою мірою самоврядних адміністра-
тивних чи політико-адміністративних одиниць, які не мають
політичної самостійності, тоді як федеративну державу
складають державні утворення з певною політичною само-
стійністю, а сама федеративна держава виступає як союз цих
утворень. Тому унітарні держави називаються ще простими,
а федеративні - складними.

Федеративна форма державного устрою існує більш ніж у
20 країнах: Австралії, Австрії, Аргентині, Бразилії, Венесуелі,
Індії, Канаді, Малайзії, Мексиці, Нігерії, Росії, США, ФРН,
Швейцарії та ін. Державні утворення, які складають федера-
цію, є її суб'єктами і мають свої органи влади і власний
адміністративно-територіальний поділ. Території суб'єктів
федерації мають різні назви: штати (Австралія, Бразилія,
Венесуела, Індія, Малайзія, Мексика, Нігерія, США), про-
вінції (Аргентина, Канада, Пакистан), землі (Австрія, ФРН),
республіки (Росія, Югославія), кантони (Швейцарія).

Федеративна форма державного устрою має такі харак-
терні ознаки:

1. Територія федеративної держави в політико-адміні-
стративному плані не є єдиним цілим. Вона складається з
територій суб'єктів федерації. У деяких федераціях поряд з
державними утвореннями наявні такі територіальні одиниці,
які не є суб'єктами федерації і не входять до їх складу.
Прикладом може бути федеральний округ Колумбія в США
з розташованою у ньому столицею держави Вашингтон.

Державні утворення, які складають федерацію, не є
державами у повному розумінні слова, оскільки вони не
мають такої обов'язкової ознаки держави, як суверенітет,
тобто верховенства на своїй території і незалежності у
зовнішніх зносинах. Верховенство на території суб'єктів
федерації мають центральні (федеральні) органи державної
влади. Суб'єкти федерації не можуть мати власної грошової
одиниці, армії, виступати суб'єктом міжнародного права. У
разі порушення загальнофедеральної конституції або
загальнофедерального законодавства центральна влада має
право застосування примусових заходів стосовно суб'єктів
федерації. За суб'єктами федерації не визнається право
одностороннього виходу (сецесії) з союзу (виняток стано-


вили лише СРСР і ЧССР, конституції яких таке право
передбачали, проте правового механізму виходу не існувало).

2. У більшості федеративних держав поряд із загально-
федеральною конституцією і загальнофедеральними закона-
ми діють конституції і закони суб'єктів федерації. При цьому
забезпечується верховенство федеральної конституції і
федеральних законів. Суб'єкти федерації наділяються пра-
вом видання законодавчих актів у межах конституційно
встановленої для них компетенції. Ці акти діють лише на
території суб'єкта федерації й повинні відповідати федераль-
ному законодавству.

3. У федеративній державі поряд із федеральною систе-
мою органів законодавчої, виконавчої та судової влади
існують системи органів законодавчої, виконавчої та судової
влади суб'єктів федерації. Порядок їх організації і компе-
тенцію визначають, як правило, конституції суб'єктів феде-
рації. Загальною закономірністю є те, що організація органів
влади суб'єктів федерації майже завжди копіює федеральну
форму правління.

4. Відмінною ознакою федеративного державного устрою
є двопалатна структура союзного парламенту. В минулому
були однопалатні парламенти при федеративному держав-
ному устрої. Нині двопалатна структура парламенту прийнята
майже в усіх федеративних державах. При цьому верхня
палата забезпечує представництво суб'єктів федерації.

5. У більшості федерацій поряд з федеральним громадян-
ством існує і громадянство суб'єктів федерації. Тут ідеться не
про подвійне громадянство, а про два рівні громадянства
однієї держави. Передумовою отримання громадянства
суб'єкта федерації є наявність загальнофедерального грома-
дянства. Наявність громадянства суб'єкта федерації впливає
на зміст правового статусу громадянина всередині країни,
але в міжнародно-правовому плані всі громадяни федератив-
ної держави мають єдиний статус.

Федеративна держава може утворюватися: 1) в результаті
договору між незалежними суб'єктами про створення нового
державного об'єднання з перетворенням учасників договору
У суб'єктів федерації (так були утворені США); 2) шляхом
приєднання до держави нових територій і наділення їх
правами суб'єкта федерації (так, до США в результаті
завоювання був приєднаний штат Техас, шляхом купівлі -


Інституціоналізовані форми політики

Ірії Держава - головний інститут політичної системи суспільства



штати Луїзіана та Аляска) або утворення нових суб'єктів
федерації на частині території раніше існуючої держави
(наприклад, утворення п'яти нових німецьких земель на
території колишньої НДР); 3) в результаті підвищення стату-
су регіональних утворень і перетворення їх на суб'єкти
федерації (Бельгія); 4) шляхом еволюції конфедерації у
федеративну державу з перетворенням колишніх незалежних
держав у суб'єктів федерації (так були утворені Швейцарія та
Об'єднані Арабські Емірати)9.

Утворення конфедерації є одним з найбільш реальних
шляхів переходу до федеративного державного устрою.

| Конфедерація - це форма союзу держав, за якої держави
І зберігають свій суверенітет у повному обсязі.

Конфедерація, отже, є не особливою формою державного
устрою, а формою об'єднання суверенних держав.

У різний час конфедераціями були: Австро-Угорщина до
1918 р., Швеція і Норвегія до 1905 р., США з 1781 до
1787 р., Швейцарія з 1815 до 1848 р., Германський союз з
1815 до 1867 р., з 1958 до 1961 р. конфедерацію Об'єднана
Арабська Республіка складали Єгипет і Сирія, з 1982 по
1989 р. Сенегал і Гамбія утворювали конфедерацію Сене-
гамбія. Хоча нині Швейцарія офіційно називається конфеде-
рацією, реально за своїм устроєм вона є федерацією.
Своєрідною формою конфедерації в умовах монархічного
правління є унія - об'єднання двох держав під спільним
правлінням одного монарха.
У XIX ст. унія існувала між
Нідерландами і Люксембургом, з 1814 до 1905 р. - між Шве-
цією і Норвегією, з 1918 до 1944 р. - між Данією та Іслан-
дією. Нині відоме тільки одне об'єднання держав з ознаками
конфедерації - Європейський Союз, до складу якого
входять 15 європейських держав. Деякі ознаки конфедерації
наявні у Співдружності Незалежних Держав, хоча вона не є
конфедеративним утворенням.

Конфедеративна форма об'єднання держав характеризу-
ється такими основними ознаками: 1) конфедерація утво-
рюється на основі відповідних договорів; 2) суб'єкти
конфедерації мають право вільного виходу з неї; 3) суверені-
тет у конфедерації належить державам, які входять до її


складу; 4) до предмету відання конфедерації входить невели-
ке коло питань: війни і миру, зовнішньої політики,
формування єдиної армії, системи комунікацій тощо; 5) у
конфедерації утворюються тільки ті державні органи, які
необхідні для вирішення завдань, особливо виокремлених за
договірними актами; 6) постійно діючі державні органи
конфедерації позбавлені владних повноважень; 7) суб'єктам
конфедерації належить право відмови у визнанні або в
застосуванні актів союзної влади та ін.'°

Досвід історій конфедерацій свідчить про те, що ця
форма є перехідною або до повного розпаду союзу, або до
федеративної форми державного устрою. Іншими словами,
розвиток міждержавних відносин може відбуватися у
напрямі переходу суверенних держав спочатку до союзу
держав (конфедерації), а потім до союзної держави (феде-
рації), як це було у США і Швейцарії. Можливий також рух
у зворотньому напрямі: спочатку від федерації до конфеде-
рації, а потім до цілком незалежних держав. Нарешті,
можливий перехід від унітарної держави до федеративної
(Бельгія) і навпаки.

Для ряду країн, наприклад Німеччини, США, Швейцарії,
федерація була історично необхідною як форма подолання
політичної роздрібненості. Становлення федеративного
устрою було в них тривалим і поступовим процесом, а
політико-територіальний поділ не пов'язувався з національ-
ним складом населення. Такі федерації виявилися найбільш
стійкими і життєздатними. Менш стійкими виявилися
федерації, побудовані за національним принципом (СРСР,
СФРЮ, ЧССР); вони розпалися. Протягом останніх десяти-
літь від федеративної форми з різних причин відмовилися
Індонезія, Камерун, Лівія та деякі інші країни. У країнах, що
розвиваються, а також у країнах Латинської Америки
федеративна форма державного устрою має значною мірою
штучну природу, оскільки федерації там звичайно утворюва-
лися за рішенням центральних органів влади. При цьому
форму державного устрою змінювали іноді по кілька разів
(Аргентина, Мексика). В результаті деякі з таких федерацій
мало чим відрізняються від унітарних держав з поділом на
автономії (Іспанія, Італія).


'Див.: Конституционное право зарубежньїх стран / Под общ. ред.
М. В. Баглая, Ю. Й. Лейбо, Л. М. Знтина. М., 1999. С. 131.


10Див- Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева,
В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. М., 1998. С. 314-315.


Інституціоналізовані форми політики

Федерації є відносно молодими утвореннями. Історично
їм передували імперії.



  32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   Наступна

СУСПІЛЬСТВА | І»»™»™«"і,,і!>",м"^^^ 231 | ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ | ДЕРЖАВА - ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА | СУТНІСТЬ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ | ВИЩІ ОРГАНИ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ 1 ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ | Парламент | Парламент (англ. рагНатепІ, франц. рагіетепі, від раїіег - говорити) - це вищий колегіальний представницький законодавчий орган держави. | Уряд | Уряд - це колегіальний орган вико- навчої влади держави, наділений загальною компетенцією зі здійснення керівництва державним управлінням. | Поділ влади - це система організації і функціонування 1 державної влади, в якій функції законодавчої, виконавчої і | судової влади здійснюються різними державними органами. | Взаємовідносин вищих органів держави. |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати