загрузка...
загрузка...
На головну

II. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

  1. II. Методичні вказівки для студентів по виконанню індивідуальних завдань
  2. III. Методичні вказівки для студентів заочної форми навчання з виконання контрольної роботи
  3. Діагностичні вказівки.
  4. додаткові вказівки
  5. Завдання і методичні вказівки
  6. Завдання і методичні вказівки

В даному розділі розкриваються принципи планування тренування спортсменів з урахуванням моделі побудови багаторічної тренування і характеристики вікових особливостей дітей та підлітків, а також особливості організації навчально-тренувального процесу на різних етапах підготовки.

ПЛАНУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ

Процес підготовки спортсменів можна розглядати як складну динамічну саморегулюючу систему. Однією з функцій подібних організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних) є управління, суть якого полягає в забезпеченні збереження структури системи або в перекладі системи з одного стану в інший. У найзагальнішому вигляді схема управління підготовкою спортсменів включає в себе три блоки:

- Систему педагогічних впливів, т. Е. Програму підготовки (перспективні, річні та оперативні плани);

- Систему контролю за реалізацією програм підготовки;

- Систему корекції тренувальних програм в разі неузгодженості планових показників тренувальних навантажень і стану спортсменів з реальними показниками, виявленими в процесі контролю.

Перш ніж приступити до власне впливу на учня, тренеру необхідно:

1) визначити початковий стан займається (рівень фізичної, технічної, психічної підготовленості);

2) намітити (спрогнозувати) конкретні параметри того стану, при якому учень буде здатний показати необхідний результат (в змаганнях або при виконанні контрольних нормативів;

3) на основі зіставлення характеристик вихідного і модельного стану розробити програму педагогічних впливів на різні етапи занять.

Отримуючи в процесі взаємодії з учнем інформацію на основі даних педагогічного контролю про його проміжних станах, особливості поведінки спортсмена в ході тренувальної та змагальної діяльності, які збивають факторах, що негативно впливають на ефективність протікання тренувального процесу, тренер і, частково, сам спортсмен мають можливість вносити корекцію в систему педагогічних впливів (тренувальну програму).

Планування і контроль в процесі підготовки спортсменів повинні включати в себе:

а) аналіз і оцінку особливостей певного контингенту що займаються;

б) прогнозування різних кількісних показників моделі потрібного стану займаються;

в) розробку системи педагогічних впливів від окремих уроків до великих циклів занять з урахуванням основних закономірностей теорії спортивного тренування;

г) систему методів педагогічного контролю.

Об'єктивною основою планування є закономірності теорії спортивного тренування, відображені в наступних вимогах:

1) планування повинне бути цілеспрямованим, що передбачає чітке визначення кінцевої мети навчально-виховної та спортивної роботи;

2) планування повинне бути перспективним, розрахованим на ряд років;

3) багаторічний перспективний план повинен являти собою цілісну систему підготовки спортсменів, включати в себе плани на різні періоди занять (рік, етап, окреме заняття) і передбачати цілеспрямоване застосування системи засобів і методів педагогічного контролю за ходом виконання цих планів;

4) планування повинне бути всебічним і охоплювати весь комплекс завдань (освітніх, оздоровчих, виховних), які повинні вирішуватися в процесі фізичного виховання;

5) планування повинне бути конкретним і реальним, передбачати сувору відповідність завдань, засобів і методів навчання і виховання віком, станом займаються, а також матеріально-технічним, кліматичних та інших умов; при цьому слід мати на увазі, що ступінь деталізації різних планів обернено пропорційна терміну, на який даний план розробляється;

6) в процесі планування необхідно враховувати сучасні наукові дані теорії і методики спортивних єдиноборств і спиратися на передовий досвід практики;

7) документи планування повинні бути відносно простими, по можливості не дуже трудомісткими, наочними, доступними і зрозумілими як для тренерів, так і для самих займаються.

Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування.

Зовнішнє планування (або планування «зверху») здійснюється державними установами. Документи такого планування носять директивний характер і служать визначенню генеральних напрямків у розвитку Зимового універсального бою. Сюди, перш за все, слід віднести навчальні програми, класифікаційні програми, календар міжнародних і всеукраїнських змагань та ін.

На підставі цих директивних документів розробляються так звані внутрішні плани, що розробляються для колективів, команд, окремих спортсменів. Залежно від того, на який термін складаються плани, розрізняють перспективне, поточне і оперативне планування. При цьому необхідно розглядати процес планування в двох аспектах: статичному і динамічному.

статичний аспектпланування передбачає оптимальні для різних видів фізичного виховання співвідношення між окремими сторонами підготовки - між загальнофізичної та спеціальної підготовки, між силовою підготовкою і вихованням витривалості і т. д. - на відносно тривалий період занять (річний цикл тренування, навчальний рік і т. п.) .

динамічний аспектполягає в оптимальному розподілі в часі окремих розділів виховання в більш короткий період підготовки (етап, тижневий мікроцикл, окреме тренувальне заняття).

В технології власне планування можна виділити наступні основні операції:

а) визначення кінцевої цільової функції плану і проміжних завдань підготовки;

б) Визначення програмно-нормативної основи досягнення кінцевої мети і проміжних завдань;

в) визначення необхідного обсягу знань, умінь, навичок;

г) визначення основних сумарних параметрів тренувальних навантажень;

д) розподіл тренувальних навантажень в часі.

Коротко розглянемо особливості та умови виконання кожної операції.

Кінцева цільова функція кожного плану, а також проміжні завдання вибираються в залежності від віку, рівня підготовленості що займаються, від стажу занять, специфіки Зимового універсального бою і форм організації занять. При цьому кінцеві цілі визначаються, як правило, на великі періоди занять (зазвичай на кілька років або на один рік), а на менш тривалі етапи занять ставляться конкретні завдання, послідовне вирішення яких має бути спрямована на досягнення кінцевої мети.

Після того як поставлені цілі і завдання спортивної підготовки, переходять до визначення змісту навчально-виховного і тренувального процесу. визначення необхідного обсягу знань, умінь і навичок здійснюється на основі систематики та класифікації техніки і тактики Зимового універсального бою, досвіду, накопиченого теорією і практикою спорту.

До програмно-нормативним основам планування відносяться спортивно-технічні показники і контрольні нормативи, що характеризують підготовленість та функціональний стан займаються. Такі показники і нормативи вибираються на основі Єдиної всеросійської спортивної класифікації, даних медичного та лікарського контролю, а також на основі модельних характеристик, що відображають рівень розвитку Зимового універсального бою і стану спортсменів, здатних показувати високі спортивні результати.

при визначенні основних параметрів тренувальних навантажень необхідно враховувати специфіку Зимового універсального бою, передовий досвід теорії і практики спортивних єдиноборств, дані наукових досліджень в області теорії і методики спортивних єдиноборств, стан котрі займаються і їх спортивну класифікацію.

Всі параметри тренувальних навантажень поділяють на такі основні групи:

а) параметри величин (обсяг і інтенсивність);

б) параметри специализированности (специфічні і неспецифічні навантаження);

в) параметри спрямованості (аеробні, аеробно-анаеробні, анаеробні гликолитические, анаеробно-алактатний і анаболічні навантаження);

г) параметри координаційної складності.

Перераховані параметри тренувальних навантажень дозволяють досить повно оцінити кількісну і якісну заходи впливу кожної фізичної вправи на організм що займаються. Вся складність цієї операції полягає лише у виборі оптимальних параметрів тренувальних навантажень для конкретного контингенту що займаються. Причому головну увагу слід приділяти параметрам величини навантажень, т. К. Неправильний вибір обсягу та інтенсивності впливу може призвести до дуже негативних наслідків (явищ перенапруження і перетренованості). Це пов'язано з тим, що фізичне навантаження, будучи фактором зовнішньої сфери, надає па організм займається певні дії, які проявляються перш за все у зміні гомеостазу внутрішнього середовища організму. Однак допустимий діапазон цих змін дуже невеликий. Тому в процесі виконання запланованих параметрів навантажень необхідно приділяти найпильнішу увагу медичному і лікарського контролю стану займаються.

Найбільш відповідальною операцією планування є розподіл тренувальних навантажень в часі. Від правильного здійснення цієї операції залежить в цілому успіх всієї роботи з підготовки спортсменів. Ступінь деталізації і конкретизації в розподілі тренувальних навантажень залежить від тривалості етапу, на який складається план. Чим коротше етап, тим відповідальніше потрібно підходити до цього процесу. При цьому велику увагу слід приділяти розподілу тренувальних навантажень:

а) по специализированности, т. е. по співвідношенню специфічних і неспецифічних засобів підготовки;

б) за спрямованістю, т. е. за розподілом в певній послідовності аеробних, анаеробних, анаболічних і змішаних навантажень;

в) за величиною і координаційної складності, т. е. в певному чергуванні навантажень і відпочинку, сложнокоордінірованним і щодо простих вправ і т. п.

Оптимальний розподіл навантажень, яке дозволить домогтися найкращих результатів, багато в чому залежить від того, наскільки будуть враховані при цьому загальні та специфічні закономірності спортивного тренування.

Залежно від тривалості періодів і етапів, на які складаються плани, виділяють перспективне, багаторічна, поточне (річне і поетапне) і оперативне планування.

перспективне планування передбачає визначення мети, спрямованості основних завдань і змісту системи підготовки спортсменів на тривалий період часу; прогноз спортивних результатів, спортивно-технічних показників і нормативів, яких необхідно досягти в процесі багаторічних занять.

До основним вихідним і директивних документів перспективного планування, на основі яких розробляються всі наступні документи поточного та оперативного планування, відносяться: навчальний план, навчальна програма та багаторічний перспективний план підготовки спортсменів на 4-8 років (груповий і індивідуальний), що розробляється відповідно до моделі побудови багаторічної тренування спортсменів.

До документів поточного планування відносяться графік навчального процесу, річний план підготовки (командний, індивідуальний), календар спортивно-масових заходів.

Планування навчального матеріалу в річних циклах здійснюється з урахуванням періодизації тренувального процесу, в якій враховуються основні закономірності розвитку спортивної форми. Виняток становить планування навчально-тренувального процесу для юних спортсменів 1-го року навчання в групах початкової підготовки, де воно підпорядковане завданням навчання, всебічного фізичного розвитку, ознайомлення з основними засобами підготовки бійця і основами ведення єдиноборства.

У зв'язку з цим 1-й рік навчання можна розділити на три етапи: етап відбору і комплектування навчальних груп (2 міс.), Етап ознайомлення з основними засобами підготовки бійця (7 міс.) І етап підготовки і виконання програмних вимог і контрольних нормативів по ОФП і СП (3 міс.). Підготовка на цьому етапі передбачає виїзд в спортивний табір і індивідуальну самостійну підготовку за завданням тренера в період літніх канікул.

Для подальших груп (2-й і 3-й роки навчання - для груп початкової підготовки та 1-2-й роки навчання - для навчально-тренувальних груп) планування пов'язане з підготовкою та участю у спортивних змаганнях і передбачає поділ річних циклів на три періоди - підготовчий (6 міс.), змагальний (4 міс.), перехідний (2 міс.).

Кожен період має свої завдання.

підготовчий період (Вересень - лютий) спрямований на створення і розвиток передумов для виникнення спортивної форми та її становлення. Завдання: зміцнення здоров'я займаються, загальна фізична підготовка організму до подальших більш високим тренувальним і змагальних навантажень, підготовка і здача контрольних нормативів по СФП, теоретична підготовка, виховання морально-вольових якостей, вивчення техніки і тактики Зимового універсального бою.

Основна мета спортивної підготовки в змагальному періоді (Березень - червень) полягає в тому, щоб досягнутий на всіх попередніх етапах рівень тренованості якомога ефективніше реалізувати в спортивних результатах. Весь період підрозділяється на 2-4 етапи (мезоцикла), основу яких складають основні змагання сезону і підготовка до них.

У цей період крім спеціальної підготовки і участі в змаганнях вирішуються завдання розвитку і вдосконалення спеціальних фізичних і психічних якостей бійця, придбання інструктивних та суддівських навичок.

В перехідному періоді (Липень - серпень) вирішуються завдання: зміцнення здоров'я учнів з проведенням різних профілактичних і лікувальних заходів; забезпечення активного відпочинку юних спортсменів; створення основи для подальшої функціональної підготовки і розвитку фізичних якостей; підвищення координаційних можливостей і рівня розвитку гнучкості. Цей період збігається з літніми канікулами і може проводитися як в умовах спортивного табору, так і в формі індивідуальної самостійної підготовки за завданням тренера.

Річний цикл (спортсменів-розрядників) в навчально-тренувальних групах (3-й і 4-й роки навчання), групах спортивного вдосконалення і вищої спортивної майстерності зовсім іншого роду і пов'язаний з календарем змагань і специфікою тренувального процесу. У ньому виділяють два підготовчих періоду (вересень - листопад, лютий - квітень), два змагальних (грудень-січень, травень - червень) і один перехідний (липень - серпень). Ця структура річного циклу може змінюватися в залежності від календаря основних змагань, але незмінним залишається виділення декількох циклів підготовки зі своїми попередніми і змагальних періодами в кожному з цих циклів.

оперативне планування включає в себе: робочий план, розклад занять, план-конспект окремих тренувальних занять, план підготовки до окремих змагань.

Всі тренувальні плани незалежно від їх типу (командні та індивідуальні, річні та оперативні і т. П.) Повинні включати в себе:

а) дані про тих, на кого розрахований план (персональні дані про які займаються або загальна характеристика класу, команди або контингенту що займаються в цілому);

б) цільові установки (головні цілі періоду, на який складається план; проміжні цілі для окремих етапів: приватні цілі, що відносяться до різних видів підготовки);

в) показники, що піддаються кількісному вимірюванню і характеризують тренувальні та змагальні навантаження і стан котрі займаються: кількість днів і занять; кількість тренувальних занять (в день, тиждень, місяць); загальна кількість часу роботи (в день, тиждень, місяць); кількість змагань; кількість змагальних сутичок; кількісні показники тренувальних і змагальних навантажень (кілометраж, тоннаж, кількість повторень і т. п.);

г) організаційні і виховно-методичні вказівки;

д) терміни змагань, контрольного тестування, спортивно-медичних обстежень.

Облік навчально-тренувальної та виховної роботи ведеться в журналі, де зазначаються відомості про займаються, відвідуваність занять, пройдений матеріал, успішність і спортивні результати.

 




Національний державний університет | Фізичної культури, спорту і здоров'я їм. П. ф. Лесгафта, Санкт-Петербург | СПОРТСМЕНІВ У ЗИМОВОМУ універсальний БОЮ .............................. 4 | Сенситивні фази розвитку окремих фізичних якостей | ОРГАНІЗАЦІЯ навчально-тренувального процесу | III. НОРМАТИВНА ЧАСТИНА | Тестування фізичної підготовленості учнів ДЮСШ І КЛУБІВ | Основні види кидків, застосовуваних у поєдинку на снігу | Контрольно-перекладні нормативи по ОФП для груп початкової підготовки | Загальні зауваження |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати