загрузка...
загрузка...
На головну

Міжнародна шкала класифікації радіаційних аварій

  1. D - шкала депресії
  2. Ареальність І ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЇ МОВ
  3. Атрибутивна шкала емоційних станів
  4. ВИДИ МОВНИХ ПОРУШЕНЬ, що потрапляє до КЛІНІКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ
  5. Вікова діагностична шкала Е. Меймана
  6. Вікова діагностична шкала Л. Термена и Г. Чайльдса
  7. Вік Землі та Сонячної системи. Абсолютний і відносний вік. Геохронологічна шкала.
 Уро-вень  Найменування аварії  критерії
 Глобальна  Великий викид: I-131 (> 10 ПБк). Значної шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу (Чорнобиль, 1986).
 важка  Значний викид I-131 (1-10 ПБк) з великим ушкодженням активної зони реактора. Повна реалізація планів захисту населення (Віндскейлі, Англія, 1957).
 Аварія з ризиком для середовища  Обмежений викид I-131 (0,1-1 ПБк) з серйозним пошкодженням активної зони реактора. Часткова реалізація планів захисту населення (Тримайл Айленд, США, 1979).
 Аварія в пределахАЕС  Невеликий викид I-131 з частковим пошкодженням активної зони реактора. Опромінення населення в межах декількох мЗв. Контроль за продуктами харчування. Опромінення персоналу ~ 1 Зв.
 серйозна подія  Невеликий викид I-131 з забрудненням АЕС і опроміненням персоналу> 50 мЗв і населення ~ 100 мкЗв, без необхідності захисту населення.
 Подія середньої тяжкості  Подія з потенційними наслідками для безпеки.
 Незначний-ве подія  Відхилення від дозволених меж функціонування реактора.
 нижче шкали  Чи не впливає на безпеку.

У вересні 1957-го сталася Киштимская катастрофа в виробничому об'єднанні «Маяк», яка за своїм обсягом і наслідків значно перевершила Віндскейлі. Звільнилося близько 20 млн кюрі, з яких частина надійшла в атмосферу у вигляді газо-аерозольного стовпа, частина була скинута в річку Теча. Радіоактивний слід хмари розтягнувся на 300 км. На прилеглих територіях відзначений підйом захворюваності лейкозами, однак достовірних відомостей про медичні наслідки катастрофи немає.

Велика радіаційна аварія сталася в 1961 році на атомному підводному човні К-19 (СРСР) в районі Північної Атлантики. В результаті порушення герметичності першого контуру атомної енергетичної установки постраждали всі члени екіпажу, шість померли від гострої променевої хвороби вкрай важкого ступеня. В атмосфері Північної півкулі Землі визначався пік підвищення радіоактивності протягом 6-8 місяців після аварії.

Найбільш важкою за своїми наслідками виявилася аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Це сталося під час експерименту з вивчення резервів безпеки реактора в різних ситуаціях. Експериментом на четвертому блоці ЧАЕС мали намір показати, що потужності електричного струму, що виробляється обертовими за інерцією турбінами після гасіння реактора, достатньо для живлення насосів охолодження до включення дизельних генераторів. Очікувалося, що насоси забезпечать циркуляцію охолоджувача, достатню для забезпечення безпеки реактора. Аварійна система охолодження була відключена. Однак сталося незаплановане різке зниження, а потім неконтрольоване підвищення потужності реактора, його перегрів і руйнування активної зони (рис.20). В результаті близько 10 тонн ядерного палива з активної зони чорнобильського реактора було викинуто вибухом і розкидано по майданчику у вигляді уламків і пилу. Активність продуктів поділу на момент викиду склала 50 млн. Кюрі. Відповідно до напрямком вітру перші 4-5 діб радіоактивні випадання відбувалися на території Білорусії, Прибалтики, скандинавських країн. Потім напрямок вітру змінився, найбільша небезпека склалася для Києва, України, південних районів Росії. Випадання зареєстровані були і в країнах Середземномор'я. Безпосередньо в момент аварії двоє були вбиті під час вибуху, майже у 300 осіб виникла гостра променева хвороба. З них померли 28 чоловік.

Найбільш потужне витікання радіоактивних продуктів з аварійного блоку спостерігалося на ЧАЕС в перші 2-3 діб після аварії. Висота радіоактивної струменя 27 квітня, за даними, зібраними авіацією, перевищувала 1200 метрів. Формування радіоактивного сліду і плям тривало протягом місяця, хоча основна частина випадінь в ближній зоні закінчилася в перші 4-5 діб.

малюнок 20 - Зруйнований енергоблок Чорнобильської АЕС




ГЛАВА 5. КОШТИ ТА МЕТОДИ дозиметричного контролю радіоактивного ЗАРАЖЕННЯ І ОПРОМІНЕННЯ. | Класифікація військових дозиметричних приладів. | Табельні прилади радіаційної розвідки | Контроль радіоактивного зараження, технічні засоби. | Контроль радіоактивного опромінення, технічні засоби. | Дози зовнішнього опромінення, що не приводять до зниження працездатності. | Організація і порядок проведення експертизи води і продовольства на зараженість радіоактивними речовинами. | Медико-тактична характеристика вогнищ ядерного ураження. | Поняття про радіаційно-небезпечних об'єктах. | Типи ядерних реакторів. |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати